4.Розвиток організації та її раціоналізація.

Відомо, що найбільш масовим видом технічної творчості є раціо­налізація і винахідництво. Завдяки їх постійному розвитку створюються нова конкурентоздатна техніка і технології, нові промислові зразки і, від­повідно, нові товари. Але багато аспектів вдосконалення процесу виробництва пов’язані із самою раціоналізацією системи організації виробництва. Мета організації виробництва полягає в підвищенні ефективності господарської діяльності, що може досягатися методом безпосереднього регулювання діяльності організаційної системи або прямого вдосконалення організації і раціоналізації виробництва. Зауважимо, що управління організацією виробництва являє собою встановлення певних форм, змісту і критеріїв регулювання динамічного функціонування господарського механізму в галузях народного госпо­дарства. Сама система управління (регулювання) полягає в тому, щоб для кожного члена господарської організації поставити мету й визначити за­вдання, а саме: коли і які саме робочі завдання, яким чином і якими ме-тодами можна виконати? Отже, система створює передумови для плано­мірного спрямування багатьох індивідуальних дій на реалізацію мети, яка конкретизується в процесі діяльності господарської організації, і її потріб­но вирішити, причому з відповідною ефективністю для тієї ж організації.Вдосконалення організації виробництва являє собою інтегровану частину комплексної системи цілей розвитку підприємства, яка охоплює порівняно тривалі тимчасові напрями розвитку факторів, що визначають рівень організації виробництва.

Організаційні зміни скеровано на раціоналізацію виробництва за певних трудових, технічних і технологічних умов, що полягають у за­безпеченні функціонування організації без втрат, методичному вияві та використанні в короткі терміни резервів підвищення ефективності ви­робництва. Але першочерговим завданням раціоналізації є забезпечення оптимального використання наявних ресурсів підприємства (організа­ції) — трудових і матеріальних. У науці про організацію виробництва раціоналізація як поняття об'єднує сукупність тих методів і засобів, за допомогою яких здійсню­ється завдання інновації Р (пов'язані з раціоналізацією) на основі вико­ристання сукупності різних ресурсів (2 ), тобто необхідного досягнення або найбільшого наближення до рівності Р = 2' . При маються на увазі всі види діяльності, пов'язані з реалізацією даного завдання, включаючи виробництво, маркер, складське господарство, менеджмент, інформати­зацію, діловодство тощо. Основними напрямами раціоналізації є використання резервів підвищення продуктивності праці, більш ефективне використання робочого часу та основних фондів, поліпшення умов праці, зменшення собівартості продукції, покращення якості виробів. Взаємодія між різними системами вдосконалення організації вироб­ництва може бути досить різноманітною. Удосконалення організації ви­робництва пов'язане зі змінами його структури, технологічних процесів, різних методів, відтак може виникнути необхідність внесення змін і в по­рядок діяльності організації.Взаємодія між системами вдосконалення організаційної струк­тури, раціоналізацією і регулюванням управління виробництва.

У ході раціоналізації виробництва можливі рішення повинні бути погоджені (скоректовані) з концепцією розвитку (вдосконалення органі­зації) виробництва. План раціоналізації повинен включати такі методи і засоби, які відповідають загальній тенденції розвитку виробництва (ме­ханізація, інвестиційна політика, розроблення або вдосконалення екс­портного товару, поліпшення сервісу. Однозначно і правильно складений план розвитку організації вироб­ництва є прогнозом, який визначає необхідні і можливі напрями, масшта­би раціоналізації і разом з тим є важливою передумовою того, що вся ін­новаційна активність господарських одиниць буде правильно скерована. Ринкова система вимагає взаємодії науки з процесом організації виробництва, що характеризується різними технічними прийомами, які можна узагальнити і звести до плану дій з метою вдосконаленнявиробництва.Варто відзначити, що нинішні умови ринкової економіки та конку­ренції між виробниками чи у сфері послуг вимагають постійного вдоско­налення виробничої діяльності [4].