- •Тема1. Вступ до предмету економетрія.
- •Предмет економетрії і її зв’язок з іншими дисциплінами.
- •Поняття моделі, види економіко-математичних моделей.
- •3.Етапи побудови економіко-математичної моделі
- •Кореляційно-регресійний аналіз виконання
- •Визначення параметрів багатофакторної кореляційно-регресійної моделі.
- •Тема 4 Кореляційно-регресійний аналіз
- •1 Кореляційно-регресійна модель
- •2.Економетрична модель та її елементи.
- •Лінійна модель з двома змінними
- •Тема 3. Багатофакторна лінійна регресія.
- •Основи матричного аналізу.
- •2. Етапи побудови кореляційно-регресійних моделей
- •3. Побудова форми кореляційно-регресійних залежностей і визначення їх параметрів
- •Тема 5. Оцінка адекватності моделі.
- •1. Параметри визначення тісноти зв’язку і адекватності моделі.
- •Тема 5. Оцінка адекватності моделі
- •2.Коефіцієнт Стьюдента
- •3) Коефіцієнт Фішера.
Кореляційно-регресійний аналіз виконання
Статистичною називають залежність коли зі змінною однієї випадкової величини змінюється закон розподілу іншою, зокрема статистична. Залежність виявляється в тому, що зі змінною однієї величини змінюється середнє значення іншої величини, така залежність називається кореляцією.
Можна зазначити два типи взаємозв'язків змінних:
Всі змінні у зв'язку є рівноправними і зв'язок між ними можна розглядати як в один так і в інший бік.
Всі змінні нерівноправні, тобто змінювання лише однієї з них впливає на зміну іншої, а не навпаки.
Нехай з певних економічних міркувань встановлено, що деякий економічний показник Х є причиною зміни іншого показника у статистичні дані по кожному з показників інтерпретуються як реалізації випадкових величин Х і У.
Як відомо з теорії ймовірностей математичним сподіванням випадкової величини називають середнє арифметичне чи зважене значення, а залежність середнього значення від іншої випадкової величини зображується за допомогою умовного математичного сподівання. Кореляційна залежність між ними записується у вигляді співвідношення
Функція називається функцією регресії У на Х при цьому Х називається незалежною пояснюючою змінною або регресором.
Зміна У називається залежною пояснюючою змінною або регресантом називають парною регресією.
Залежність У від кількох змінних, що описується функцією умовного математичного сподівання.
Оскільки реальні значення змінної не завжди збігаються з умовним математичним сподіванням, тому аналітична залежність має бути доповнена випадковою складовою.
Причини появи випадкової складової:
Введення у модель не всіх пояснюючих змінних.
Регресійна модель це спрощення реальної ситуації.
Неправильний вибір функціональної форми моделі.
Агрегування змінних у багатьох моделях розглядається залежність між факторами які саме є комбінацією інших простіших факторів.
Помилки вимірювання.
Обмеженість статистичних даних у моделях ми розглядаємо неперервні функції, а використовуємо дискретні дані.
Непередбачуваність людського фактору. Кореляційно-регресійним аналізом є сукупність методів за допомогою яких досліджується та узагальнюється взаємозв'язки кореляційно- пов'язаних змінних. Цими методами розв'язується дві основних задачі:
знаходження закономірності, що характеризує залежність двох чи більше кореляційно-пов'язаних змінних, тобто розробка математичної моделі зв'язку (задача регресійного аналізу);
тіснота звязку (задача кореляційного аналізу).
Побудова якісного рівняння регресії ділиться на три етапи:
Вибір форми рівняння регресій.
Визначення параметрів даного рівняння.
Аналіз якості рівняння та його адекватність реальній дійсності.
Вибір форми рівняння є специфікою моделі.
У випадку парної регресії вибір форми рівняння зазвичай роблять графічно, зображаючи дані в Декартовій системі координат, що називається кореляційним полем або діаграмою розсіювання.
