2.4 Визначення п’єзометричних позначок у вузлах водопровідної мережі і необхідної витрати вб

Наявні нев’язки по контуру мережі для всіх випадків необхідно розкинути так, щоб нев’язка дорівнювала нулю. Усі розрахунки проводимо на схемах рис. 2.3.

Після досягнення виконання ІІ закону Кірхгофа переходимо до визначення п’єзометричних позначок вузла. Починаємо визачення п’єзометричних позначок з диктуючої точки. В першому наближенні приймаємо з найбільшою геодезичною позначкою диктуючою точкою.

Для прийнятої диктуючої точки призначаємо:

І р.в.

(2.11)

– кількість поверхів житлової забудови.

ІІ р.в. (2.12)

(2.13)

Вираховуємо для диктуючої точки позначку п’єзометричної лінії:

(2.14)

Визначаємо п’єзометричні позначки в інших вузлах:

(2.15)

(2.16)

При обході перевіряємо виконання умови:

Якщо умова не виконується, то робимо висновок, що диктуючи точка для якогось вузла прийнята не вірно. В цьому випадку продовжуємо обхід по контуру, визначивши напори на кожному вузлі. Переносимо диктуючи точку в вузол з найменшим значення напору.

Визначаємо необхідну висоту ВБ за формулою:

(2.17)

де – висота недоторканого пожежний запасу у водонапірній башті;

(2.18)

– відмітка землі диктуючої точки, м;

– відмітка землі водонапірної башти, м;

– необхідний вільний напір диктуючої точки, м;

– об’єм недоторканого пожежного запасу в одонапірній башті;

– діаметр бака башти, м.

а) для випадку максимального водоспоживання:

б) для випадку пожежогасіння при максимальному водоспоживанні:

Рис. 2.3 Безмасштабна розрахункова схема ВМ з п’єзометричними позначками

2.5 Проектування споруд спрв

2.5.1 Підбір ВБ

Об’єм бака башти складається з об’ємів регулювального та недоторканого пожежного запасу.

Недоторканий пожежний запас в баку башти повинен бути не менше:

(2.19)

– максимальний господарський відбір з мережі населеним пунктом, л/с;

– витрати води на гасіння однієї зовнішньої пожежі, л/с;

– витрати води на гасіння однієї внутрішньої пожежі, л/с.

За графоаналітичним методом з інтегральних графіків подачі і водоспоживання знімаються максимальні відхилення ординат інтегральної кривої водоспоживання від прямої водо подачі, відповідно, за надлишком і нестачею визначається регулюючий об’єм в баку:

(2.20)

Об’єм бака башти визначають за формулою:

(2.21)

За [2] підбираємо водонапірну башту об’ємом бака . Для сільських населених пунктів надають перевагу без шатровим баштам з стальним баком та цегляним стовпом: ; ; .

Визначаємо висоту регулюючого об’єму в ВБ:

(2.22)

Мінімальна позначка води у водонапірній башті визначається за формулою:

(2.23)

Максимальна позначка води у водонапірній башті:

(2.24)

Рис. 2.4 Схема водонапірної башти: 1-трубопроводи підключення башти до мережі; 2 – фундамент і підвальне приміщення; 3 – стовбур; 4 – подавально-відвідний стояк; 5 сальникові компенсатори; 6 – трубопровід для відбирання води на пожежні потреби; 7 трубопровід для відбирання води на господарсько-питні потреби; 8 – бак; 9 – шатро; 10 – блискавковідвід: 11 – переливна труба; 12 – грязевідвідний трубопровід; 13 – скидний стояк