69. Регулювання міжнародного технологічного обміну.

Предметом міжнародного регулювання на ринку технологій є насамперед охорона прав на винахід, промислові зразки, товарні знаки, що являють собою об'єкти інтелектуальної власності.

Будь-яке несанкціоноване використання інтелектуальної власності є порушенням прав власника. Стандарти, які приймаються різними країнами для захисту своїх винаходів, промислових зразків, товарних знаків, а також ефективність, з якою вони застосовуються, впливають на розвиток міжнародного технологічного обміну. Це пов'язано, по-перше, з тим, що економічна діяльність у більшості промислово розвинутих країн здебільшого стає насиченою науково-дослідними і технологічними розробками. У результаті їхня експортна продукція містить у собі дедалі більше технологічних і творчих складових, котрі підпадають під права інтелектуальної власності (ПІВ). Як наслідок -виробники зацікавлені в забезпечені того, що де б вони не продавали свою продукцію, їхні права на патенти були адекватно захищені і це давало б їм можливість компенсувати свої витрати на науково-дослідні розробки. По-друге, в багатьох країн, що розвиваються, після того, як були зняті відповідні обмеження на іноземні інвестиції, з'явилися нові можливості для виробництва запатентованої продукції на основі ліцензій або в рамках спільних підприємств. Однак готовність промисловців з розвинутих країн передавати свої технології залежить від того, наскільки система захисту (П1В) у країні-одержувачі може забезпечити їм те, що їх права власності на технології будуть адекватно захищені і не будуть узурповані місцевими партнерами, які можуть використовувати чужі розробки. По-третє, технологічні поліпшення продукції, яка попадає в міжнародну торгівлю, відповідають технологічним досягненням, які зробили репродукцію і виготовлення сурогатів простими і дешевими. У тих країнах, де законодавство з (ПІВ) не чітко впроваджується в життя, це призводить до виробництва підроблених товарів чи піратської продукції не тільки для продажу на вітчизняному ринку, а й для продажу на експорт.

Проблемами захисту прав інтелектуальної власності займаються такі міжнародні організації як Європейська патентна організація (ЄПО), Світова організація інтелектуальної власності (СОІВ), Світова організації торгівлі (СОТ).

70. Угода тріпс та об’єкти інтелектуальної власності, що визначені нею. Об’єкти інтелектуальної власності і міжнародні стандарти щодо наявності, сфери дії та використання прав інтелектуальної власності

Інтелектуальна власність є витвором людського розуму, продукцією інтелектуальної праці. Інтелектуальна власність підрозділяється на дві категорії:

промислова власність, що включає винаходи (патенти), товарні знаки, промислові зразки і географічні зазначення джерела походження;

авторське право, що включає літературні і художні твори, такі як романи, вірші і п’єси, фільми, музичні твори; твори образотворчого мистецтва, такі як малюнки, картини, фотографії і скульптури, а також архітектурні спорудження, та суміжні права, що включають права артистів-виконавців на їх виконання, права виробників фонограм на їх записи і права організацій мас-медіа на радіо і телевізійні програми.

В статті І ТРІПС – Характер та сфера дії зобов’язань – зазначається, що “для цілей цієї Угоди термін “інтелектуальна власність” означає всі об’єкти інтелектуальної власності, які підпадають під дію розділів 1-7 Частини ІІ” [1, с.338]. Таким чином, до об’єктів інтелектуальної власності в Угоді ТРІПС належать:

авторське право і суміжні права;

товарні знаки;

географічні значення;

промислові зразки;

патенти;

компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

нерозголошувана інформація.