- •Питання до колоквіуму
- •Поняття валютний курс.
- •Сутність поняття котирування. Методи котирування.
- •Розрахункові види валютних курсів.
- •Крос-курс та тристоронній арбітраж. Способи розрахунку крос-курсу.
- •Види валютних курсів залежно від ступеня гнучкості. Гнучкі (поняття, переваги та недоліки), компромісні (поняття, способи здійснення.)
- •Попит та пропозиція на іноземну валюту.
- •Залежність цін від зміни валютного курсу.
- •Чинники, що впливають на валютний курс.
- •Прогнозування валютного курсу.
- •Сутність валютних відносин.
- •Сутність валютної політики.
- •Варіанти валютної політики.
- •Вибір валютної політики.
- •Міжнародні розрахунки: суть, особливості та види.
- •Основні форми міжнародних розрахунків: акредитив та інкасо.
- •Платіжний баланс та його структура.
- •Поточні та капітальні трансферти.
- •Балансування статей платіжного балансу.
- •Конвертованість національної валюти
- •Сутність світової валютної системи (свс) та її еволюція.
- •Золотий та золотодевізний стандарт.
- •Бреттон-Вудська валютна система.
- •Ямайська валютна система.
- •Міжнародні фінансові потоки.
- •Світовий фінансовий ринок: структура та еволюція.
- •Основні тенденції, що спостерігаються на світовому фінансовому ринку.
- •Світова фінансова система: поняття, учасники, фінансова глобалізація та міжнародна фінансова інтеграція.
- •Вимір фінансової відкритості за методом Всесвітнього банку.
- •Поняття «офшорна зона» та головні характеристики офшорних зон.
- •Класифікація офшорних центрів.
- •Способи використання офшорних центрів.
- •Сутність міжнародного валютного ринку.
- •Угоди на міжнародному валютному ринку.
- •Валютні операції на умовах спот.
- •Валютні форвардні операції (форвардні та фьючерсні).
- •Валютні опціони.
- •Урядове втручання в діяльність валютних ринків.
- •Факторинг, форфейтинг та лізинг.
- •Сутність фондового ринку та ринку цінних паперів.
- •Інвестиційний капітал.
- •Постачальники та споживачі інвестиційного капіталу.
- •Посередники на ринку цінних паперів та ризик та інвестування.
- •Етапи та тенденції розвитку світового фондового ринку.
- •Класифікація цінних паперів.
- •Міжнародний ринок облігацій.
- •Міжнародний ринок фінансових деривативів.
- •Первинний та вторинний ринок цінних паперів.
- •Принципи формування портфеля акцій інвестора.
- •Принципи, що визначають стратегію поведінки інвестора у випадку продажу своїх акцій.
- •Сот: історія створення, головна мета, організаційна структура та функції.
- •Основні принципи та сфери діяльності сот.
- •Чотири основних правила гатт регулювання міжнародної торгівлі.
- •Юнктад.
- •Регулювання міжнародного технологічного обміну.
- •Угода тріпс та об’єкти інтелектуальної власності, що визначені нею. Об’єкти інтелектуальної власності і міжнародні стандарти щодо наявності, сфери дії та використання прав інтелектуальної власності
- •Регулювання міжнародної міграції робочої сили: моп та мом.
- •Мвф: історія створення, основні цілі, організаційна структура та групи функції.
- •Нагляд за валютною політикою країн-членів.
- •Кредитно-фінансова діяльність.
- •Механізм фінансування.
- •Технічна допомога мвф та випуск сдр.
- •Діяльність Паризького клубу.
- •Діяльність Лондонського клубу.
Чотири основних правила гатт регулювання міжнародної торгівлі.
ГАТТ мала три істотних риси:
зниження тарифів;
визначення принципів і правил, що регулюють імпорт та експорт;
періодичні зустрічі, які забезпечували міжнародний форум для обговорення проблем торгівлі.
В результаті переговорів про тарифи імпортні мита і тарифні пільги могли бути збережені або усунені. Графіки зниження тарифів включали понад 60 000 товарів, охоплюючи більшу частину світової торгівлі. Переговори починалися на двосторонній основі і перетворилися на багатосторонні при розробці графіка зниження тарифів для всіх країн-учасниць.
Принципи і правила ГАТТ гарантували зниження тарифів і доповнювали його ослабленням інших обмежень у світовій торгівлі, таких, як імпортні квоти, податкові збори і адміністративні заходи регулювання. Умови ГАТТ поширювали на всі країни-учасниці, а саме режим найбільшого сприяння в області тарифів, митних зборів і податкових зборів
ГАТС.
Генеральное соглашение по торговле услугами (англ. General Agreement on Trade in Services, GATS)— первое многостороннее межгосударственное соглашение по торговле услугами — важнейший итог Уругвайского раунда. ГАТС содержит принципы, составляющие основу многосторонней правовой системы, регулирующей торговлю услугами. ГАТС имеет 29 статей, объединенных в шесть разделов: — Круг ведения и термины, — Общие обязательства и дисциплина, — Специальные обязательства, — Прогрессивная либерализация обмена услугами, — Процедурные положения, — Заключительные положения. Составной частью ГАТС являются приложения, касающиеся отдельных видов услуг.
ГАТС содержит три блока прав и обязательств:
собственно ГАТС, в котором сформулированы базисные правовые нормы, относящиеся ко всем видам услуг, а также основные концептуальные определения;
приложения, касающиеся отдельных отраслевых видов услуг, определяющие как конкретные статьи ГАТС должны применяться в отношении этих видов услуг (морской транспорт, телекоммуникации, финансовые услуги, услуги воздушного транспорта и др.), в частности изъятия по статье II ГАТС (изъятия из режима наибольшего благоприятствования);
перечни конкретных обязательств стран-членов ВТО в отношении отдельных видов услуг.
Предметом ГАТС являются меры, оказывающие воздействие на торговлю услугами осуществляемые центральными, региональными и местными органами власти, а также неправительственными учреждениями, через которые осуществляется юрисдикция правительства (статья I ГАТС).
Круг ведения ГАТС включает все виды услуг и любые отраслевые направления торговли услугами, исключая услуги, поставка которых вызвана выполнением правительством функций управления. ГАТС регулирует как трансграничную торговлю услугами, так и торговлю ими в пределах национальной территории.
ГАТС определяет торговлю услугами как их трансграничный обмен, как их потребление в пределах национальной территории, как их поставки путем так называемого «коммерческого присутствия» на территории других стран. И, наконец, как поставку услуг путем перемещения физических лиц, производящих и продающих услуги, находясь на территории иностранных государств.
Основные положения ГАТС во многом напоминают ГАТТ, а именно: национальный режим (иностранные поставщики услуг и сами услуги должны пользоваться тем же режимом, что и национальные); режим наибольшего благоприятствования (предполагающий одинаковый режим для всех и отсутствие каких-либо дискриминаций между участниками Соглашения; гласность (вся информация, законы, административные распоряжения, касающиеся регулирования торговли услугами должны публиковаться); постепенная либерализация путем переговоров в рамках всей торговли услугами.
ГАТС предусматривает две группы обязательств, которые берут на себя участники Соглашения: общие (горизонтальные), распространяющиеся на все виды услуг, и конкретные (специфические) в отношении отдельных отраслей, производящих и поставляющих услуги. Обязательства отдельных стран по доступу на рынки суммируются в перечнях их обязательств. Эти перечни являются правовыми обязательствами каждой страны. Они создают правовое поле в отношении каждого из четырех видов поставок услуг. Эти перечни составляют часть Протокола о присоединении страны к ВТО.