Питання для самостійної роботи

Подумати, у чому відмінність змісту словосполучення “фізичне насильство” в межах ознак „застосування фізичного насильства” та „погроза застосування фізичного насильства”?

Звернути увагу - у КК 1960 року ЮСЗ зґвалтування були побудовані з використанням ознаки “застосування погрози”, відтак за КК 1960 р. зґвалтування могло бути вчинене із застосуванням погрози знищення майна, або погрози обмеження прав потерпілого. На сьогодні ЮСЗ, передбачений ч. 1 ст. 152 КК, не охоплює жодних інших погроз, окрім погрози фізичним насильством.

Щодо змісту ознаки «використання безпорадного стану» - див. п. 5 ППВСУ № 5, при цьому звернути увагу:

а) використання безпорадного стану як додаткова дія в складі зґвалтування фактично “невіддільна” від основної дії, тобто використання безпорадного стану вчиняється лише одночасно з початком статевих зносин між суб’єктом та потерпілою особою.

б) окремої уваги заслуговують підходи правозастосовчої практики щодо встановлення безпорадного стану особи у зв’язку з малолітнім віком потерпілого. На даний момент практикою вироблений такий алгоритм вирішення даного питання:

- щодо осіб віком до 12 років діє правозастосовча презумпція стосовно їх нездатності усвідомлювати реальне значення дій, які вчиняються щодо них у статевій сфері, а відтак - у випадках, коли суб’єкт вступає у статеві зносини з особою такого віку, за наявності згоди останньої, його дії мають кваліфікуватися як зґвалтування малолітнього (малолітньої) за ознакою використання безпорадного стану;

- щодо осіб віком від 12 до 14 років питання про наявність/відсутність безпорадного стану вирішується судово-медичною експертизою в залежності від особливостей фізичного, психічного та духовного розвитку потерпілого. Якщо експертом робиться висновок про нездатність потерпілого усвідомлювати значення статевих зносин, дії суб’єкта мають кваліфікуватися як зґвалтування малолітнього або малолітньої з використанням безпорадного стану; якщо ж експерт робить протилежний висновок - інкримінування суб'єкту ЮСЗ зґвалтування виключається, а натомість на рівні експертизи має бути вирішене питання про те, чи досягла потерпіла особа статевої зрілості і в залежності від цього його поведінка кваліфікується або не кваліфікується за ст. 155 КК;

- щодо осіб старших за 14 років діє презумпція усвідомлення ними значення дій, що вчиняються відносно них у статевій сфері, яка може бути спростована лише у виняткових випадках, обумовлених особливостями індивідуального розвитку потерпілого. Таким чином, статеві зносини з особою старшою за 14 років, за наявності її згоди, за загальним правилом не можуть розглядатися як зґвалтування неповнолітньої(-ого) з використанням безпорадного стану, обумовленим віком особи. Разом з тим у подібних випадках не виключається інкримінування суб’єктові злочину, передбаченого ст. 155 КК.

Питання для самостійної роботи

Яким чином слід кваліфікувати дії суб’єкта, який привів потерпілу особу у безпорадний стан (при цьому саме приведення не характеризується застосуванням фізичного насильства) для того, щоб в подальшому вступити з нею в статеві зносини, і на цьому етапі його поведінку було припинено?

Зґвалтування вчиняється виключно з прямим умислом.

Суб’єкт злочину - фізична осудна особа, старша за 14 років.