Тема 5: злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи

1. Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

2. Зґвалтування: аналіз ЮСЗ; питання кваліфікації

3. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом: особливості ЮСЗ.

4. Особлиовості ЮСЗ інших статевих злочинів.

Література – у відповідності з програмою курсу. Обов'язково опрацювати ППВСУ № 5 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» (далі у межах цієї лекції– ППВСУ № 5). По можливості опрацювати навчальний посібник О.О. Дудорова «Кримінально-правова характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи».

1. Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи

Статева свобода як об’єкт кримінально-правової охорони являє собою невід’ємну складову приватного життя людини і охороняється нормами кримінального права від втручань сторонніх осіб у цю сферу, у випадках коли вони можуть завдати або реально завдають серйозної шкоди.

Статева недоторканність являє собою окрему складову фізичного, психічного та духовного розвитку особистості і полягає в забороні вчинення дій, що можуть поставити цей розвиток під загрозу.

Статева свобода та статева недоторканість у комплексі утворюють родовий об’єкт злочинів, ЮСЗ яких передбачені у Розділі IV ОЧ КК, а безпосередніми об’єктами окремих злочинів, ЮСЗ яких передбачені в цьому розділі, можуть бути конкретні прояви статевої свободи або статевої недоторканності, обумовлені специфікою того чи іншого злочинного посягання. Злочинні діяння можуть посягати й на інші об’єкти кримінально-правової охорони (зокрема, здоров’я – див., наприклад, ч.ч. 1-4 ст. 152 КК, чи життя – див., наприклад, ч. 4 ст. 152).

Звернути увагу! На відміну від життя та здоров’я людини, її статева свобода та статева недоторканність охороняються на рівні інших розділів ОЧ КК лише у виняткових випадках (див., зокрема, п. 10 ч. 2 ст. 115, ст.ст. 301, 303 КК).

З об’єктивної сторони більшість статевих злочинів є злочинами з формальним складом злочину. Винятком є ЮСЗ, передбачені ч. 4 ст. 152 та ч. 3 ст. 153 КК, які є формально-матеріальними.

Для позначення об’єктивної сторони злочинів, ЮСЗ яких передбачені ст.ст. 152-155 КК, законодавець використовує формулювання 1) «статеві зносини»; 2) «статевий зв’язок»; 3) «задоволення статевої пристрасті неприродним способом». Вказані формулювання потребують адекватного, а головне - системного тлумачення.

Ознакою “статеві зносини” у ст. 152 КК позначаються природні статеві зносини між особами різної статі.

Питання для самостійної роботи

З'ясувати, у якому значенні це поняття вживається у ст. 155 КК?

Ознака “задоволення статевої пристрасті неприродним способом“ означає будь-які інші варіанти сексуальної поведінки (окрім природних статевих зносин), в т.ч. ті, які не можуть бути охарактеризовані як статеві зносини (див. п. 2 ППВСУ № 5).

Ознака “статевий зв’язок” (див. абз. 1 п. 15 ППВСУ № 5) позначає як статеві зносини в природній формі, так і неприродні статеві зносини, але не охоплює проявів сексуальної поведінки, які по своїй суті не є статевими зносинами

Окремі ЮСЗ статевих злочинів окрім основної дії включають в себе ще й декілька альтернативних додаткових дій (ст.ст. 152, 153 КК). В окремих джерелах такі додаткові діяння називаються способами вчинення злочину, але цей підхід видається некоректним, оскільки відповідні ознаки не конкретизують зміст основного діяння, а так би мовити створюють умови для його вчинення.

З суб’єктивної сторони усі статеві злочини вчиняються умисно, практично завжди з прямим умислом. Для більшості статевих злочинів характерна проблема т.зв. складної вини. Як правило, вона виявляється у необережному ставленні суб’єкта до віку потерпілого. У абз. 2 п. 10 ПППСУ № 5 знайшов відображення традиційний підхід практики щодо ставлення суб’єкта до вікових характеристик потерпілого: “знав - свідомо допускав - не знав, але міг та повинен був знати”. Щодо некоректності такого підходу з теоретичної точки зору див. положення Теми 3. Також зі складною виною можуть вчинятися злочини, ЮСЗ яких передбачені ч. 4 .ст. 152, ч. 3 ст. 153 КК, - мова йде про ситуації, коли ставлення суб’єкта до особливо тяжких наслідків має необережний характер.

Суб’єкт більшості злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи загальний на рівні основних ЮСЗ, а на рівні кваліфікованих ЮСЗ суб’єкт злочину може бути спеціальним. Виняток злочин, ЮСЗ якого передбачений ст. 154 КК – суб’єкт цього злочину є спеціальним і на рівні основного, і на рівні кваліфікованого ЮСЗ.