 ДІЄСЛОВО (VERBUM)

 Граматичні категорії дієслова.

Латинське дієслово має: три особи (перша, друга, третя), два числа (однина, множина), три способи (дійсний, наказовий, умовний), два стани (активний, пасивний), чотири дієвідміни, неоз­начену форму дієслова (інфінітив), кілька віддієслівних імен і шість часів.

Усі граматичні категорії дієслова утворюють­ся від трьох різних основ: основи інфекта, ос­нови перфекта і основи супіна. Ці три основи проявляються в основних формах дієслова, що наводяться у словнику.

 Основні форми дієслова.

У словнику подаються 4 основні форми дієслова (наприклад: iudico, iudicavi, iudicatum, iudicare -"судити"), де зазначаються відповідно:

 перша осо­ба однини теперішнього часу (презенс) із закінченням - о;

 перша особа однини минулого часу доконаного виду (перфект) із

закінченням - і;

 супін (віддієслівний іменник середньго роду ) із закін­ченням - urn;

 інфінітив те­перішнього часу із закінченням - rе.

Як правило, повністю наводиться в словни­ках лише перша форма, тобто перша особа од­нини теперішнього часу; для другої і третьої форм подаються тільки закінчення з тією частиною основи, яка змінилася порівняно з формою теперішнього часу; для четвертої ж форми (тобто для інфінітива) записуються закінчення разом з попередньою голосною, яка вказує на дієвідміну. Наприклад: iudico, avi, atum, are.

 Дієвідміни дієслова

Латинські дієслова поділяються на чотири дієвідміни. Поділ здійснюється в залежності від закінчення основи інфекта: до першої дієвідміни на­лежать дієслова, основа інфекта яких закін­чується на -а; до другої дієвідміни – на -е; до третьої дієвідміни – на приголосну або на -u чи на - і (коротке); до четвертої дієвідміни – на - i (довге).

 Основа інфекта.

Основу інфекта отримаємо, якщо від четвертої словникової форми, тобто від інфінітива, відкинемо закінчення - re або-еrе (останнє тільки в тому випадку, якщо -е буде корот­ким).

Наприклад: iudica-re "судити", da-re "давати", accusa-re "звинувачувати", арреlla-re "апелювати" ' (1 дієвідміна);

doce-re "учити", habe-re "мати", noce-rе "шкодити", tace-re "мовчати" (2 дієвідміна);

absolv-ere "виправдо­вувати", intend-ere "давати позов", occid-ere "вбивати" ( 3 дієвідміна);

audi-re "слухати", puni-re "карати", veni-re "приходити" (4 дієвідміна).

 Infinitivus praesentis activi et passivi

(Неозначена форма теперішнього часу

актив­ного і пасивного станів)

Infinitivus praesentis activi утворюється шляхом приєднання до основи інфекта закінчень: для 1, 2, 4 дієвідмін -rе, а для 3 дієвідміни -еrе (приклади див. вище).

passivi

Infinitivus praesentis passivi утворюється шляхом приєд­нання до основи інфекта закінчення -rі для 1, 2, 4 дієвідмін, а для 3 дієвідміни – -і.

Наприклад: accusari "звинувачуватися, бути звину­вачуваним", doceri "навчатися, бути навченим", absolvi "виправдовуватися, бути виправдовуваним", puniri "каратися, бути покараним".

ТЕКСТ

ПЕРШОДЖЕРЕЛА РИМСЬКОГО ПРАВА

FONTES JURIS ROMANORUM

De rervm divisionе

ПРО РОЗПОДІЛ РЕЧЕЙ

1. Superiore libra de Jure personarum exposuimus: modo uideamus de rebus, quae uel in nostro patrimonio uel extra nostrum patrimonium habentur quaedam. enim natural! iure communia sunt omnium, quaedam publica, quaedam uniuersitatis, quaedam nullius, pieraque singulorum, quae uariis ex causis cuique adquiruntur, sicut ex subiectis apparebit.

Et quidem naturali iure communia sunt omnium haec: aer et aqua profluens et mare et per hoc litora mans, nemo igitur ad litus maris accedere prohibetur, dum tamen uillis et monumentis et aedificiis abstineat, quia non sunt Juris gentium, sicut et mare.

Singulorum autem hominum multis modis res fiunt: quarundam enim rerum dominium nanciscimur iure naturali, quod, sicut diximus, appellatur ius gentium, quarundam iure ciuili. comrnodius est itaque a uetustiore iure incipere. palam est autem uetustius esse narurale ius, quod cum ipso genere humano rerum namra prodidit: ciuilia enim iura tune coeperunt esset, cum et ciuitates condi et magistrates creari et leges scribi coeperunt.

Ferae igitur bestiae et uolucres et pisces, id est omnia animalia, quae in terra man caelo nascuntur, simulatque ab aliquo capta fuerint, iure gentium statim illius esse incipiunt: quod enim ante nulhus est, id naturali ratione occupanti conceditur.

De rebvs incorporalibvs

ПРО РЕЧІ БЕЗТІЛЕСНІ

2. Quaedam praeterea res corporales sunt, quaedam incorporates. Corporales hae sunt, quae sui natura tangi possunt: ueluti fundus

homo uestis aurum argentum et denique aliae res innumerabiles.

3. Incorporates autem sunt, quae tangi non possunt. Qualia sunt ea, quae in iure consistunt: sicut hereditas, usus fructus, obligationes quoquo modo contractae. nee ad rem pertinet, quod in hereditate res софогаїез continentur: nam et fructus, qui ex fundo percipiuntur, софогаїез sunt et id, quod ex aliqua obligatione nobis debetur, plerumque софогаїе est, ueluti fundus homo pecunia: nam ipsum ius hereditatis et ipsum ius utendi fraendi et ipsum ius obligationis incorporate est.

DE SERVTTVTIBVS

ПРО СЕРВІТУТИ

Rusticorum praediorum iura sunt haec: iter actus uia aquae ductus. iter est ius eundi ambulandi homim, non etiam iumentum agendi uel uehiculum: actus est ius agendi uel iumentum uel uehiculum.

Praediorum urbanorum sunt seruitutes, quae aedificiis inhaerent, ideo urbanorum praediorum dictae, quoniam aediflcia omnia urbana praedia appellantur, etsi in uilla aedificata sunt. item praediorum urbanorum seruitutes sunt hae: ut uicinus onera uicini sustineat: ut m parietem eius liceat uicino lignum immittere: ut stillicidium uel flumen recipiat quis in aedes suas uel m aream, uel non recipiat: et ne altius tollat quis aedes suas, ne luminibus uicini officiatur.

In rusticorum praediorum seruitutes quidam computari recte putant aquae haustum, pecoris ad aquam adpulsum, ius pascendi, calcis oquendae, harenae fodiendae. De vsv frvctv

ПРО УЗУФРУКТ