- •2) Первіснообщинний лад на території України. „Неолітична революція”.
- •3) . Перші володарі Руської землі
- •Похід Аскольда на Візантію
- •Утвердження династії Рюриковичів
- •3. Правління Олега Розширення меж Київської держави
- •Походи проти Візантії
- •6) Правління князя Ярослава Мудрого
- •7) Феодальна роздробленість Русі, її причини і наслідки
- •8) Культура Русі
- •Матеріальна і духовна культура східних слов'ян
- •Прийняття християнства
- •Писемність і літературна традиція
- •Освіта та наукові знання
- •Мистецтво Київської Русі
- •Архітектура
- •Образотворче мистецтво
- •Декоративно-ужиткове мистецтво
- •9) Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Реформи адміністративно-політичного управління в 60-70-х роках XIX ст.
- •11) Економічний і соціальний розвиток Наддніпрянської України у друг. Пол. XIX ст.
- •13) Соціально-економічний розвиток Київської Русі
- •14) Виникнення українського козацтва та запорозької січі
- •16) Трипільська культура
- •Скіфський курган
- •19) 9. Боротьба Русі-України з монголо-татарською навалою
- •10. Галицьке та Волинське князівства в XI—XII ст.
- •21) 9.12. Здійснення реформ 60-70 років XIX ст. В Україні
- •23) Боротьба проти монголо-татарської навали (XII—XIII ст.)
- •2 4. Перехід України під протекторат
- •25) Київська Русь у роки князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава (882—972 pp.)
- •27) 6.1.1. Суспільно-політичні рухи в Україні: декабристи, Кирило-Мефодіївське братство
- •29) Передумови і прийняття християнства в Русі-Україні, значення і наслідки. Принятие христианства причины
- •2. Передумови і прийняття християнства в Русі-Україні, значення і наслідки.
- •30) Люблінська та Берестейська унії та їх наслідки для України (реферат)
- •32) Директорія Української Народної Республіки
- •Політичний курс Директорії Внутрішня політика
- •Зовнішня політика
- •Економічна ситуація за часів Директорії
- •Падіння Директорії
- •[Ред.]Умови:
- •[Ред.]II Універсал
- •[Ред.]Умови:
- •3. Голод 1921—1922 рр. В україні
- •4. Згортання непу і повернення до репресивної політики тоталітарної держави.
- •37) §125. Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •40) Декларація про державний суверенітет України
- •[Ред.]Реакція
- •[Ред.]Реакція Польщі
- •41) 64. Голод 1921—1923 рр. В Україні, його причини і наслідки
- •Основні етапи конституційного процесу в Україні
- •44) 10.3 Економічний розвиток незалежної України
- •[Ред.]Опис
- •46) 11.5. Третій Універсал Центральної Ради і проголошення Української Народної Республіки
- •48) Окупація України військами Німеччини та її союзників
- •49) Період «відлиги» §130. Україна в умовах десталінізації (1956—1964 pp.)
- •[Ред.]Зародження дисидентського руху
- •[Ред.]Шістдесятники
- •[Ред.]Прояви дисидентства
- •[Ред.]Опозиція в 1960-70-х роках
- •[Ред.]Українська Гельсінкська група
- •[Ред.]Придушення дисидентства
- •51) Україна й утворення срср
- •52) Індустріалізація урср 1920—30-их
- •[Ред.]Причини індустріалізації в Українській рср
- •[Ред.]Хід і методи індустріалізації урср
- •[Ред.]Результати індустріалізації урср 1920-1930-х років
- •54) 12.8. Становище культури в Україні у 30-х роках. Розстріляне відродження
- •55) 61. Поразка українських визвольних змагань 1917—1921 рр., її причини та наслідки
- •56) 70. Голодомор 1932—1933 рр. В Україні, його причини та наслідки
- •57) Проголошення незалежності України 1991 [ред.]Спроба державного перевороту у срср (дкнс)
- •[Ред.]Акт проголошення незалежності
- •Референдум
- •Утворення снд
- •58) Україна в період "Перебудови" (1985 - серпень 1991 р.)
- •60) Україна в умовах незалежності Початок державотворчих процесів
- •Розгортання державотворчих процесів
6) Правління князя Ярослава Мудрого
|
Після смерті Володимира у 1015 р. протягом чотирьох років тривали міжусобиці між його синами, поки нарешті в 1019 р. на київському великокнязівському столі утвердився Ярослав, названий Мудрим.
Роки князювання Ярослава Мудрого (1019–1054) були часом, коли Київська Русь перебувала в зеніті могутності. Ярослав розширив межі своєї держави. У 1030 р. він підпорядкував своїй владі західний берег Чудського озера, де було засновано місто Юр’їв (тепер Тарту). У 1031 р. були відвойовані червенські міста, захоплені польськими феодалами у 1018 р. У 1036 р. війська Ярослава під Києвом остаточно розгромили печенігів, після чого вони більше не загрожували руським землям. Дбав Ярослав і про зміцнення міжнародного авторитету своєї держави.
За часів Ярослава на Русі остаточно утвердилося християнство, розвивалася культура, будувалися фортеці, міста, собори і монастирі. Зведено Золоті ворота, на честь перемоги над печенігами побудовано Софійський собор, а в ньому створено першу на Русі бібліотеку і школу, виник Києво-Печерський монастир. У Києві 1039 р. заснована митрополія, що залежала від константинопольського патріарха. М итрополитом став духівник Ярослава, відомий письменник Іларіон. За часів князювання Ярослава на Русі складено перший писаний збірник законів «Руська правда», який забезпечував недоторканість феодальної власності, відбивав правові норми ранньофеодальної епохи.
7) Феодальна роздробленість Русі, її причини і наслідки
Руська земля від початку свого оформлення в державницьку цілісність становила територію підконтрольну київському князеві і його дружині у формі данної залежності, котра становила "оплату" за "захист" від зовнішніх ворогів-опонентів київського князя. Реформування релігійного життя і становлення державницьких інституцій в давньоруській державі із запровадженням християнства як основної редігії виникає можливість запровадити на Русі систему феодальних відносин на ієрархічній основі шляхом запровадження удільних князівств. Київський князь відігравав правоустановчу роль у вибудові та функціонуванні феодальної ієрархії. Оскільки князівська влада обмежувалась силовими і арбітражними функціями (судовими) то й київський князь не мав соціальної основи аби отримати правоустановчі функції в Руській землі, а тому удільні князівства отримали собі легітимні повноваження на місцях, котрі були ідентичними повноваженням київського князя і не потребували вертикального втручання зі сторони князя в Києві. Умови для встановлення влади удільних князів було закладено занепадом родоплемінної еліти та зростанням авторитету міст і станогвленням церкви як інституції, котра мала вертикально інтегровану структуру, яка охоплювала все суспільство Руської землі і регламентувала відносини в суспільстві. Водночас, церква не мала можливості регламентувати відносини в середовищі феодальної еліти і виконувала лише статистичні та арбітражні функції. Отож, у 11 ст. в Руській землі існувало інтегроване навколо церкви суспільство і атономізована феодальна верхівка, котра цілком могла виконувати свої силові функції на основі данних відносин із суспільством, за умов дезінтегрованої адміністративно системи відносин в її середовищі.