- •2) Первіснообщинний лад на території України. „Неолітична революція”.
- •3) . Перші володарі Руської землі
- •Похід Аскольда на Візантію
- •Утвердження династії Рюриковичів
- •3. Правління Олега Розширення меж Київської держави
- •Походи проти Візантії
- •6) Правління князя Ярослава Мудрого
- •7) Феодальна роздробленість Русі, її причини і наслідки
- •8) Культура Русі
- •Матеріальна і духовна культура східних слов'ян
- •Прийняття християнства
- •Писемність і літературна традиція
- •Освіта та наукові знання
- •Мистецтво Київської Русі
- •Архітектура
- •Образотворче мистецтво
- •Декоративно-ужиткове мистецтво
- •9) Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Реформи адміністративно-політичного управління в 60-70-х роках XIX ст.
- •11) Економічний і соціальний розвиток Наддніпрянської України у друг. Пол. XIX ст.
- •13) Соціально-економічний розвиток Київської Русі
- •14) Виникнення українського козацтва та запорозької січі
- •16) Трипільська культура
- •Скіфський курган
- •19) 9. Боротьба Русі-України з монголо-татарською навалою
- •10. Галицьке та Волинське князівства в XI—XII ст.
- •21) 9.12. Здійснення реформ 60-70 років XIX ст. В Україні
- •23) Боротьба проти монголо-татарської навали (XII—XIII ст.)
- •2 4. Перехід України під протекторат
- •25) Київська Русь у роки князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава (882—972 pp.)
- •27) 6.1.1. Суспільно-політичні рухи в Україні: декабристи, Кирило-Мефодіївське братство
- •29) Передумови і прийняття християнства в Русі-Україні, значення і наслідки. Принятие христианства причины
- •2. Передумови і прийняття християнства в Русі-Україні, значення і наслідки.
- •30) Люблінська та Берестейська унії та їх наслідки для України (реферат)
- •32) Директорія Української Народної Республіки
- •Політичний курс Директорії Внутрішня політика
- •Зовнішня політика
- •Економічна ситуація за часів Директорії
- •Падіння Директорії
- •[Ред.]Умови:
- •[Ред.]II Універсал
- •[Ред.]Умови:
- •3. Голод 1921—1922 рр. В україні
- •4. Згортання непу і повернення до репресивної політики тоталітарної держави.
- •37) §125. Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •40) Декларація про державний суверенітет України
- •[Ред.]Реакція
- •[Ред.]Реакція Польщі
- •41) 64. Голод 1921—1923 рр. В Україні, його причини і наслідки
- •Основні етапи конституційного процесу в Україні
- •44) 10.3 Економічний розвиток незалежної України
- •[Ред.]Опис
- •46) 11.5. Третій Універсал Центральної Ради і проголошення Української Народної Республіки
- •48) Окупація України військами Німеччини та її союзників
- •49) Період «відлиги» §130. Україна в умовах десталінізації (1956—1964 pp.)
- •[Ред.]Зародження дисидентського руху
- •[Ред.]Шістдесятники
- •[Ред.]Прояви дисидентства
- •[Ред.]Опозиція в 1960-70-х роках
- •[Ред.]Українська Гельсінкська група
- •[Ред.]Придушення дисидентства
- •51) Україна й утворення срср
- •52) Індустріалізація урср 1920—30-их
- •[Ред.]Причини індустріалізації в Українській рср
- •[Ред.]Хід і методи індустріалізації урср
- •[Ред.]Результати індустріалізації урср 1920-1930-х років
- •54) 12.8. Становище культури в Україні у 30-х роках. Розстріляне відродження
- •55) 61. Поразка українських визвольних змагань 1917—1921 рр., її причини та наслідки
- •56) 70. Голодомор 1932—1933 рр. В Україні, його причини та наслідки
- •57) Проголошення незалежності України 1991 [ред.]Спроба державного перевороту у срср (дкнс)
- •[Ред.]Акт проголошення незалежності
- •Референдум
- •Утворення снд
- •58) Україна в період "Перебудови" (1985 - серпень 1991 р.)
- •60) Україна в умовах незалежності Початок державотворчих процесів
- •Розгортання державотворчих процесів
40) Декларація про державний суверенітет України
[ред.]Зміст
У преамбулі Декларації підкреслювалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах».
Одним з головних положень Декларації було положення про громадянство. Проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де «всі громадяни рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять». Громадяни всіх національностей становлять народ України.
Декларація проголошувала економічну самостійність України. У документі підкреслювалося намір створити банківську, цінову, фінансову, митну та податкову системи, сформувати державний бюджет, а при необхідності ввести власну грошову одиницю.
Декларація визнавала самостійність республіки у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.
Україна проголошувала свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не буде брати участі у військових блоках і зобов'язується дотримуватися трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.
Декларація проголошувала право України безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами.
[Ред.]Реакція
В суспільстві Декларація була сприйнята неоднозначно. Українська Міжпартійна Асамблея, яка вже вела реєстрацію громадян Української Народної Республіки, сприйняла її як пропагандистський акт КПУ.
В п. І Декларації УРСР подана як «суверенна національна держава», хоч за чинною в той час конституцією вона була союзною республікою з обмеженим суверенітетом. Зокрема, вона не мала власних збройних сил, не мала дипломатичних стосунків з країнами поза радянським блоком, не мала права самостійно визначати соціальний лад. За офіційною ідеологією вона була інтернаціональним утворенням. Для конституювання УРСР як держави їй бракувало своїх громадян і суверенної влади.
Якщо Четвертий Універсал Центральної Ради проголосив Українську Народну Республіку державою українського народу, то в Декларації український народ посідає маргінальне становище. Він згадується окремо від «всіх національностей, що проживають на території Республіки». Якщо «всім національностям» Декларація гарантує вільний національно-культурний розвиток, то українцям УРСР лише «забезпечує національно-культурне відродження». Але гарантії вільного розвитку не передбачено.
Єдиним джерелом влади в УРСР Декларація проголосила народ України. А народ України визначений як громадяни республіки всіх національностей. На час прийняття Декларації Конституція УРСР була чинною. Отже, УРСР не мала свого громадянства. Її територію всуціль заселяли громадяни СРСР, відтак народу України не існувало. Джерелом влади при прийнятті Декларації була КПУ, але не як самостійна партія, а як регіональний підрозділ КПРС.
Проте прийнятий документ не одержав статусу конституційного акту. Українська РСР залишалася у складі СРСР, тому міжнародні організації та країни світу не визнали її державну незалежність. Причиною цього стало відсутність у Верховної Ради УРСР повноважень на ухвалення рішення про вихід республіки зі складу Радянського Союзу, тобто на проголошення незалежності Української РСР. Відповідно до вимог Конституції СРСР і Української РСР, тільки народ Української РСР, як володар всієї повноти влади в республіці, мав право приймати таке рішення на референдумі. Діючі норми міжнародного права також зобов'язували Верховну Раду Української РСР провести республіканський референдум.
Декларація про державний суверенітет України стала основою для «Акту проголошення незалежності України». 24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР фактично вдруге проголосила Україну незалежною демократичною державою, прийнявши «Акт проголошення незалежності України», підтриманий всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Декларація представляла собою правовий фундамент для Конституції, законів України, визначення позиції республіки при укладанні міжнародних угод.