- •2) Первіснообщинний лад на території України. „Неолітична революція”.
- •3) . Перші володарі Руської землі
- •Похід Аскольда на Візантію
- •Утвердження династії Рюриковичів
- •3. Правління Олега Розширення меж Київської держави
- •Походи проти Візантії
- •6) Правління князя Ярослава Мудрого
- •7) Феодальна роздробленість Русі, її причини і наслідки
- •8) Культура Русі
- •Матеріальна і духовна культура східних слов'ян
- •Прийняття християнства
- •Писемність і літературна традиція
- •Освіта та наукові знання
- •Мистецтво Київської Русі
- •Архітектура
- •Образотворче мистецтво
- •Декоративно-ужиткове мистецтво
- •9) Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Реформи адміністративно-політичного управління в 60-70-х роках XIX ст.
- •11) Економічний і соціальний розвиток Наддніпрянської України у друг. Пол. XIX ст.
- •13) Соціально-економічний розвиток Київської Русі
- •14) Виникнення українського козацтва та запорозької січі
- •16) Трипільська культура
- •Скіфський курган
- •19) 9. Боротьба Русі-України з монголо-татарською навалою
- •10. Галицьке та Волинське князівства в XI—XII ст.
- •21) 9.12. Здійснення реформ 60-70 років XIX ст. В Україні
- •23) Боротьба проти монголо-татарської навали (XII—XIII ст.)
- •2 4. Перехід України під протекторат
- •25) Київська Русь у роки князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава (882—972 pp.)
- •27) 6.1.1. Суспільно-політичні рухи в Україні: декабристи, Кирило-Мефодіївське братство
- •29) Передумови і прийняття християнства в Русі-Україні, значення і наслідки. Принятие христианства причины
- •2. Передумови і прийняття християнства в Русі-Україні, значення і наслідки.
- •30) Люблінська та Берестейська унії та їх наслідки для України (реферат)
- •32) Директорія Української Народної Республіки
- •Політичний курс Директорії Внутрішня політика
- •Зовнішня політика
- •Економічна ситуація за часів Директорії
- •Падіння Директорії
- •[Ред.]Умови:
- •[Ред.]II Універсал
- •[Ред.]Умови:
- •3. Голод 1921—1922 рр. В україні
- •4. Згортання непу і повернення до репресивної політики тоталітарної держави.
- •37) §125. Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •40) Декларація про державний суверенітет України
- •[Ред.]Реакція
- •[Ред.]Реакція Польщі
- •41) 64. Голод 1921—1923 рр. В Україні, його причини і наслідки
- •Основні етапи конституційного процесу в Україні
- •44) 10.3 Економічний розвиток незалежної України
- •[Ред.]Опис
- •46) 11.5. Третій Універсал Центральної Ради і проголошення Української Народної Республіки
- •48) Окупація України військами Німеччини та її союзників
- •49) Період «відлиги» §130. Україна в умовах десталінізації (1956—1964 pp.)
- •[Ред.]Зародження дисидентського руху
- •[Ред.]Шістдесятники
- •[Ред.]Прояви дисидентства
- •[Ред.]Опозиція в 1960-70-х роках
- •[Ред.]Українська Гельсінкська група
- •[Ред.]Придушення дисидентства
- •51) Україна й утворення срср
- •52) Індустріалізація урср 1920—30-их
- •[Ред.]Причини індустріалізації в Українській рср
- •[Ред.]Хід і методи індустріалізації урср
- •[Ред.]Результати індустріалізації урср 1920-1930-х років
- •54) 12.8. Становище культури в Україні у 30-х роках. Розстріляне відродження
- •55) 61. Поразка українських визвольних змагань 1917—1921 рр., її причини та наслідки
- •56) 70. Голодомор 1932—1933 рр. В Україні, його причини та наслідки
- •57) Проголошення незалежності України 1991 [ред.]Спроба державного перевороту у срср (дкнс)
- •[Ред.]Акт проголошення незалежності
- •Референдум
- •Утворення снд
- •58) Україна в період "Перебудови" (1985 - серпень 1991 р.)
- •60) Україна в умовах незалежності Початок державотворчих процесів
- •Розгортання державотворчих процесів
1)
Військово-політична діяльність Запорозької Січі |
Запорозьке козацтво брало найактивнішу участь в усіх селянських і міських антифеодальних повстаннях, надаючи їм більшої організованості. Як правило, керівниками повстань були запорозькі козаки. Своєю боротьбою і діяльністю Запорозька Січ відбивала прагнення українського народу визволитися від будь-якого іноземного поневолення. Скоро після свого виникнення козацтво почало відігравати помітну роль і в міжнародних відносинах. З ним установлюють зв’язки уряди ряду держав, рахуючись з козацтвом як з вельми значною військовою і політичною силою.. Ставши потужною силою, козацтво звернуло на себе увагу литовського і польського урядів, а також урядів інших європейських держав, заклопотаних проблемою турецько-татарськоїагресії Запорожжя було центром всього українського козацтва. Тут знаходилася лицарська школа козацької молоді. Вишкіл проходили молодики, джури, хлопці, слуги-товариші. Запорозьке козацтво виступало в ролі арбітра у стосунках між «городовим» і реєстровим козацтвом. Із Запорожжя приходили на «волость» загони для розправи над душителями народу. З кінця 16 ст. Запорозька Січ перетворюється на політичний центр. На Запорожжі почалися події Визвольної війни українського народу середини 17 ст. Запорожжя продовжувало впливати на хід подій в Україні і в наступні десятиліття, особливо після смерті Богдана Хмельницького. Розбрат у козацтві у період Руїни, послаблення Гетьманщини дали Запорозькому козацтву відносну свободу від волі гетьманів. Запорожжя стало гніздом опозиції проти гетьманів і старшинської верхівки Гетьманщини. Запорожці висувають своїх кандидатів у гетьманів — І Брюховецького, П. Суховія, Петренка (Іваненка). З кінця 17 ст., коли окреслюється прагнення Московської держави встановити свій контроль над Запорожжям, Запорозьке козацтво вступає у запеклу боротьбу із царськими властями за свій суверенітет — аж до переходу на бік бунтівного гетьмана І. Мазепи і шведського короля Карла XII; цей раунд боротьби за незалежність закінчився зруйнуванням Січі 1709 та наступним переходом запорожців у тодішні межі Кримського ханства, під протекторат Криму і Туреччини. Протягом останнього періоду свого існування — за Нової Січі (1734 — 75) — Запорозьке козацтво знаходилося під протекторатом Росії. Після скасування гетьманства у 1764 в межах Російської держави певний час залишався лише один осередок козаччини — Запорожжя. У 50-60-і рр. 18 ст. царський уряд і його місцева адміністрація розгорнули наступ на права та повноваження січового товариства: вводилися обмеження на торгівлю, всупереч волі Коша здійснювалася урядова колонізація запорозьких земель, створювалися військово — колонізаційні округи Нова Сербія і Слов’яносербія, будувалися Українська і Дніпровська укріплені лінії. Після зруйнування Січі традиції Запорозького козацтва продовжувалися на Задунайській Січі, у Дунайському козацькому війську, Усть-Дунайському Буджацькому козацькому війську, Чорноморському козацькому війську, Кубанському козацькому війську, Бузькому козацькому війську, Катеринославському козацькому війську, Азовському козацькому війську. |
2) Первіснообщинний лад на території України. „Неолітична революція”.
1. Біля села Королево на Закарпатті були виявленні найдавніші сліди перебування людини на території України, які датуються від 600 тис. до 1 млн. років тому.
Для Європи це досить ранній час появи людини. Це була доба палеоліту. Палеоліт (давній кам'яний вік) тривав від появи людини до IX тис. до н.е.. Можна виділити такі етапи палеоліту: ранній (пітекантроп, неандерталець) і пізній (кроманьйонець). У палеоліті знаряддя праці виготовлялися з каменю, дерева, кістки, рогу. Основними видами діяльності давніх людей були полювання та збиральництво.
2. Мезоліт (середній кам'яний вік ) датується IX - VI тис. до н. е. На початку мезоліту відступив на північ і поступово розтанув льодовик, сформувалися сучасні природно - кліматичні умови в Україні, а саме: сучасний клімат, флора та фауна, оформилася сучасні ландшафтні зони - ліс, лісостеп, степ. Досконалішими стали кам'яні знаряддя праці (поява мікролітів).
Провідною галуззю господарювання було полювання, але за більш сприятливих умов життя поступово зростає чисельність населення,. Потреба здобувати більше їжі зумовлює необхідність підвищити ефективність полювання. Тому в мезоліті винайшли лук та стріли і приручили собаку.
3. Неоліт (новий кам'яний вік) тривав у VI - IV тис. до н. е. У неоліті відбувся перехід від привласнюючих форм господарювання (полювання і збиральництва) до відтворюючих форм господарювання (землеробства і тваринництва), „Неолітична революція" заклала передумови для переходу людства до етапу цивілізації. Цивілізацією вважатимемо етап в розвитку людства, коли існують класове суспільство, держава та все їм супутнє. У неоліті визначилася нерівномірність в розвитку людства в Україні.
4. Енеоліт (мідно - кам'яний вік) тривав у IV - III тис. до н. е. В енеоліті в Україні поширюється землеробство і скотарство.
Самою знаменитою в Україні в енеоліті є трипільська культура, яка існувала у IV - першій половині III тис. до н. е. У добу розквіту вона займала майже всю Правобережну Україну. Основним заняттям її населення було землеробство, для свого часу досить розвинене. У трипільців була чудова кераміка („культура мальованої кераміки").
На пізньому етапі відбулася зміна клімату, який став більш посушливим, що підірвало економічну базу існування трипільської культури. Землеробство занепадає, підноситься роль скотарства. Біднішою стає матеріальна та духовна культура трипільців. До загибелі ж трипільської культури спричинила агресія сусідніх племен.
Існує гіпотеза, що трипільці - це предки українців, але за даними антропології трипільці не можуть бути прямими предками сучасних українців
5. У бронзовому віці, який тривав у III - на початку I тис. до н. е., в степу затвердилося кочове скотарство. Тим самим визначилися дві основні природно - економічні зони в Україні - землеробський Ліс і скотарський Степ.
3) . Перші володарі Руської землі
Закріплення за державою з центром у Києві назви «Руська земля» відбулося у другій половині 9 ст. і було пов’язане з діяннями руських володарів Діра та Аскольда..
Про князювання Діра сьогодні нічого певного сказати не можна. Значно більше поталанило Аскольдові, з яким дослідники пов’язують засвідчений чужоземними джерелами морський похід проти Візантії 860 р.