2.3. Характеристика шляхів транспорту

Основовними шляхами транспорту в межах території лісгоспу є шосейні дороги з твердим покриттям Державного значення Київ-Львів, Житомир-Ємільчино.

Існує також розгалужених мережа грунтових польових доріг, недоліком яких є обмежнна експлуатація в окремі пори року.

2.4. Лісові такси

Згідно з прейскурантом «Такси на деревину лісових порід, що що відпускаються на пні, і на живицю», затверженого Постанови КМ України від20,01,1997 р. №44 та рішенням Житомирською Обласної Ради від 20,01,1997 р. №44 всі ліси лізгоспу відносяться до першого лісотаксового поясу і першого лісотаксованого розряду.

Розповідь відповідає діючому стану лісового фонду і перешляду не потребує.

2.5. Рівень інтенсивності ведення лісового господарства і виробнича потужність держлісгоспу

Господарська діяльність лісгоспу спрямована на виконання повного комплексу лісогосподарських, лісовідновлювальних, лісозаготівельних робіт, охороні лісу від пожеж, шкідників, хвороб та інших заходів в цілях раціонального і ефективного використання і відтворення -лісових, ресурсів, захисту грунтів від водної та віт­робої ерозії, охороні навколишнього середовища з використанням при цьому досягнень науки і техніки, передового досвіду ведення лісового господарства.

Показники річного розміру лісокористувань, середнього розмі­ру лісокористувань на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель, річний обсяг робіт по лісовідновленню вказують на високу інтен­сивність ведення лісового господарства, (табл.2.5.1.).

Технічне і транспортне забезпечення недостатнє для виконан­ня запроектованих лісогосподарських робіт.

Ступінь забезпечення транспортними" засобами "становить 90%. виробничим фондом держлісгосп забезпечений на 85%, " житловим на 95%. Кадрами постійних робітників держлісгосп забезпечений на 100%.

Лісова охорона не залучалась для виконання лісогосподарських робіт в пожежонебезпечний період.

Основними формами організації праці при виконанні лісозаго­тівельних і лісогосподарських робіт є малі комплексні бригади.

2.6. Значення лісового господарства в економіці району і охороні навколишнього середовища

Лісове господарство в економіці району займає провідне місце. Основними напрямками його розвитку є забезпечення народного гос­подарства деревиною, підвищення закисних та рекреаційних функцій лісу.

Загальна потреба районів у деревині з місцевих лісів задо­вольняється на 75%, в тому числі з лісів держлісгоспу 45%.

Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя викорис­товуються для потреб підсобного господарства держлісгоспу, робіт­никами і службовцями держлісгоспу, в тому числі лісовою охороною. Значення лісових сіножатей в кормовому балансі районів незначне.

Випас худоби в лісовому фонді проводиться в обмеженій кіль­кості.

З побічних лісових користувань мали місце заготівля лікарсь­ких трав та бджільництво.

*■•

Мисливська фауна в лісах держлісгоспу представлена "лосем, оленем, кабаном, козами, зайцем, бобром, лисицею та вовком. Полю­вання носить любительський характер.

В держлісгоспі є завод з цехами по переробці деревини і ви­роблення товарів народного користування. Цехи, виходячи з попи­ту, випускають пиломатеріали, облицювальну дощечку, брускові за­готовки, чорнові меблеві заготовки, різноманітні столярні вироби та інше.

Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції побічних лісових користувань, лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне значення, виконують ґрунто­захисну, водоохоронну і водорегулюючу функції, позитивно вплива­ють на підвищення врожайності полів, запобігають виникненню і поширеною ерозії, являються місцем схованки і проживання тваринного світу, благодійно сприяють їх відтворенню.