1. Характеристика методів розподілу функцій між операторським складом та технічними засобами асу.

Для оцінки рівня автоматизації системи застосовується показник виду

, де

– функції які підлягають автоматизації;

f – функції які реалізуються системою управління.

.

Коефіцієнт автоматизації впливає на ефективність системи , а також на вартість системи .

.

.

Вибір оптимальної множини автоматизованих функцій по своєму змісту відноситься до класу задач розподілу функцій у системі „людина – ЕОМ”. Для її рішення можливе використання як кількісних так і якісних методів, класифікація яких представлена на рисунку.

Основна складність застосування математичного програмування, полягає у відсутності об’єктивних даних по характеристикам задач управління і показникам якості їх рішення операторами та ЕОМ. У цих умовах широкого застосування набув інший кількісний метод – експертне оцінювання. Суть його полягає в тому, що при виборі оптимального варіанту рішення задачі розподілу, враховується обгрунтована думка групи експертів, яка базується на значному практичному досвіді роботи та інженерній інтуїції експерта. Його думка представляється кількісною оцінкою, яка в подальшому підлягає обробці за нескладними математичними виразами, що забезпечує практичну реалізіцію вказаного методу.

Таким чином аналіз можливих методів вирішення задачі вибору оптимального варіанту розподілу функцій між операторами управління технологічним процесом та засобами автоматизації показав, що на початкових стадіях проектування для отримання попередніх рішень доцільно використовувати якісні методи, а при прийнятті остаточних рішень перевага надається методам математичного програмування та експертного оцінювання варіантів рішення задачі (за відсутності об’єктивних вхідних даних).

2. Математична постановка задачі пошуку оптимального розподілу функцій у системі „людина – еом”.

Постановка:

В системі управління технологічним процесом вирішується множина задач по обробці даних про його стан – . Необхідність вирішення кожної з задач виникає з частотою . Задачі можуть вирішуватися множиною засобів – . Кожен засіб характеризується часом рішення задачі – , та допустимою довжиною черги запитів на вирішення задач і-тим засобом – .

Можлива кінечна множина варіантів розподілу задач – , яка обчислюється виразом – .

Необхідно:

Вибрати оптимальний варіант розподілу задач між засобами рішення із множини можливих Q.

.

Кожен варіант розподілу характеризується матрицею параметрів розподілу

, де

параметр розподілу .

Для оцінки кожного варіанту розподілу можна використати показник оптимальності – – математичне очікування успішно вирішених задач.

Найкращим будемо вважати варіант розподілу задач для якого показник оптимальності буде мати максимальне значення:

, де

- ймовірність успішного рішення j-ої задачі і-тим засобом;

q_j – відносна частота рішення j-ої задачі;

.

Якщо можливих варіантів небагато то застосовують метод прямого перебору. Суть його полягає в тому що для кожного варіанту розподілу розраховуємо значення показника оптимальності, а потім проводимо вибір оптимального варіанту, шляхом попарного порівняння варіантів на його основі.

Лекція №7.

Тема: „Синтез структури комплексів засобів автоматизації АСУТП”.