2. Технологія проектування іс на основі використання електронних таблиць

Сфера застосування табличних процесорів в ІС ви­значається їх технічними можливостями. Виділяють два рівні за­стосування табличних процесорів у інформаційній системі:

• розв'язування часткових відносно невеликих задач у вигляді окремих електронних таблиць, які користувач накопичує на дис­ку, формуючи власну бібліотеку;

• створення закінчених АРМ, орієнтованих на визначену тех­нологію обробки даних (розрахунок заробітної плати, аналіз гос­подарської діяльності і т. п.).

Задачі, що розв'язуються за допомогою табличних процесорів, можна згрупувати у кілька класів:

а) для розрахунків за встановленими форматами у регла­ментному режимі. У цьому випадку один раз визначається шаб­лон таблиці, а потім здійснюються розрахунки із змінюваними даними. Ця таблиця є копією стандартного бланка із заданими реквізитами рядків і стовпців для заповнення і здійснення бух­ галтерських рахунків і калькуляцій. Структура і розміри ЕТ точ­но задані, процедури мають переважно характер прямих розрахунків;

б) моделювання результатів прийняття рішень за типом «що буде, якщо...». Задаються залежності результатів від вихідних даних за деякими формулами. За результатами багатьох розрахунків обирається оптимальний варіант. Він використовується для обробки різних відомостей, кошторисів, планів, журналів з однотипними рядками-записами. Електронна таблиця може обробля­тися як файл бази даних;

в) подання табличних даних у графічній формі. Ця таблиця використовується у задачах дослідження функцій при моделю­ванні динамічних процесів. Поле формул тут суттєво перевищує поле вихідних даних;

г) використання табличного процесора як великого матричного калькулятора. Такий режим зручно використовувати, наприклад, для статистичного аналізу. Дана таблиця застосовується для об­робки багатовимірних масивів даних, наприклад статистична обробка даних.

У цілому слід зазначити, що табличний процесор доцільно за­стосовувати тоді, коли операції над таблицями носять переважно обчислювальний характер. У задачі, де вимагається складне сор­тування, вибірка даних через ключ, необхідно віддавати перевагу СУБД.

Основні переваги електронних таблиць проявляються у мож­ливості підтримки за їх допомогою аналізу в різних економіч­них застосуваннях (фінанси, менеджмент, маркетинг, оптово-роздрібна торгівля). Це робить електронні таблиці ефективним інструментом побудови систем підтримки прийняття рішень у складі ІС. Одна із задач, що розв'язується користувачем у СППР, — це визначення залежності результатів обчислень від обраного сценарію (вихідних даних). Вона називається ситуа­ційним аналізом.

Зазначені властивості електронних таблиць як інструментарію ІС накладають свої особливості і на порядок проектування задач, що розв'язуються за допомогою електронних таблиць. З іншого боку, широкі можливості з обміну інформацією між різними ін­струментальними засобами ІС (базами даних, електронними таб­лицями, текстовим і графічним редакторами) вимагають врахо­вувати їх у проектних рішеннях.

Розробку компонента ІС на основі електронної таблиці можна представити у вигляді такого технологічного процесу:

1. Аналіз задачі. Визначення необхідності й доцільності її розв'язання на базі табличного процесора.

2. Розробка або коригування наявної форми документа (або документів) для задачі.

3. Створення економіко-математичної моделі, за якою здійс­нюватимуться розрахунки або ситуаційний аналіз.

1. Визначення переліку показників (реквізитів), що являють собою вихідні дані для розрахунку.

2. Визначення формул розрахунку вихідних (результуючих) показників.

3.3. Встановлення максималізованих і мінімалізованих показ­ників, а також обмежень на змінні величини.

4. Вибір типів таблиць, розробка загальної структури кожної таблиці і структури зв'язків між таблицями.

5. Визначення вимог до вхідного файла електронної таблиці для імпорту даних з бази даних. Ця проектна процедура реалізу­ється при наявності інформації в базі даних IС.

6. Проектування графічного висновку.

1. Визначення типів графіків.

2. Задання параметрів для кожного графіка.

Зазначені процедури дозволяють виконати по суті етап технічного проектування задачі. Робоче проектування здійснюється безпосередньо у середовищі обраного пакета табличного процесора і передбачає виконання таких операцій:

1. Створити шаблон таблиці: ввести заголовок таблиці, позна­чення рядків, позначення стовпців та символи розграфки, зберег­ти шаблон на диску.

2. Відредагувати шаблон (у разі необхідності).

3. Ввести дані у клітинки.

4. Ввести у клітинки необхідні формули та здійснити розра­хунки. .

5. Підготувати таблицю до друку.

6. Надрукувати таблицю з результатами графіка контрольного

прикладу.

7. Побудувати графіки, спорядивши кожний такими парамет­рами: набір значень аргументу, один або кілька наборів значень функцій, заголовок графіка, назва функції, пояснювальні написи по осі абсцис х та осі ординату.

Графічні засоби подання інформації займають усе більше міс­це в структурі програмних продуктів сучасних ІС. Графіки до­зволяють подавати табличні дані у наочнішій і зручнішій для сприйняття формі. Можна виділити такі основні напрямки їх ви­користання у задачах ІС:

• виявлення тенденцій розвитку будь-яких явищ (наприклад, динаміки зміни цін);

• ілюстрації залежності однієї величини від іншої (наприклад, собівартості від об'єму випуску);

• порівняння двох або більше величин (наприклад, характерис­тик продуктивності обладнання);

• ілюстрації питомої ваги складових у деякому явищі або пред­ меті (наприклад, ваги, що мають різні фірми на ринку певного виду продукції).

Графічне подання інформації забезпечує цілісність сприйнят­тя інформації про проблемну сферу, включаючи інтегративні ме­ханізми мислення користування, сприяє активізації вироблення альтернатив рішення проблеми в ОПР.

Завдяки електронним таблицям будуються такі типи графіків:

1. Гістограма, або стовпцева діаграма (Ваг Chart).

2. Етажерочний графік (діаграма) (Stacked-Bar Chart). Кіль­кість стовпців діаграми відповідає кількості зазначених значень підставних. Висота кожного стовпця дорівнює сумарній висоті стовпців, що відповідають окремим підставним.

3. Колова діаграма (Pie Chart). Демонструє питому вагу скла­дових будь-якої величини (наприклад, процентний розподіл при­бутку підприємства).

4. Лінійний графік (line Graph). Значення підставних відобра­жуються крапками. Ордината крапки пропорційна відповідному значенню підставної.

5. ХY- залежність (X-Y Graph). Дозволяє побудувати графік за­лежності однієї змінної від іншої.

6. Етажерково-лінійний графік, або діаграма площ (Area Graph). Подібний до етажеркової діаграми. Його відмінність по­лягає у тому, що сумі і проміжним значенням змінних відповіда­ють крапки, які з'єднуються лініями.

7. Графік біржового курсу, або графік розкиду значень (Ні — Lo). На ньому відображуються мінімальне та максимальне зна­чення підставної.

Будуючи графік в ЕТ, необхідно задавати, як правило, такі йо­го параметри: заголовок графіка (Main Heading), підзаголовок графіка (Sиb Heading), надпис по осі х (X — Axis Heading), над­пис по осі у (Y — Axis Heading), значення аргументів (Time La­bels), назви функцій, значення функцій (Poind Labels).