2.2. Антивірусна боротьба

Характеристика вірусів

Вірус представляє собою програму, яка самовідтворюється та здатна впроваджувати свої копії у файли, системні області, комп'ютерні мережі і т.д., а також приводити до порушення нормального функціонування комп'ютерів. Копії вірусної програми також зберігають здатність подальшого поширення.

Віруси прийнято класифікувати за наступними ознаками:

- за середовищем існування;

- за способом зараження середовища існування;

- за способом активації;

- за деструктивними можливостями;

- за особливостями алгоритму.

За середовищем існування віруси розділяють на файлові, завантажувальні і мережні. Файлові віруси впроваджуються у файли, найчастіше файли виконання, чи у файли документів текстових процесорів і робочих книг табличних процесорів. Завантажувальні віруси проникають в завантажувальний сектор диска чи в сектор системного завантажника твердого диска. Мережні віруси поширюються по комп'ютерній мережі. Існують також файлово-завантажувальні віруси, що заражають файли і завантажувальні сектори.

Спосіб зараження середовища існування залежить від самого середовища. Тіло файлового вірусу при зараженні може розміщатися наприкінці, початку, середині чи хвостовій частині файлу. Найбільш просто реалізується впровадження вірусу в кінець файлу типу com. Найбільш складна імплантація вірусу в середину файлу, оскільки для цього повинна бути відома структура файлу, що заражається. При впровадженні завантажувального вірусу голова тіла розміщається замість завантажувального сектора диска, а хвіст - в інших секторах.

За способом активації віруси підрозділяються на резиденті і нерезиденті. Резидентний вірус при зараженні залишає в оперативній пам'яті резидентну частину, що потім перехоплює звертання операційної системи до об'єктів зараження - файлів, завантажувальних секторів і т.п. та проникає в них. Резидентні віруси зберігають свою активність аж до вимикання чи перезавантаження комп'ютера. Нерезидентні віруси є активними обмежений час. Вони активізуються при запуску заражених виконуваних програм чи при обробці документів текстовим процесором

За деструктивними можливостями віруси розділяють на нешкідливі, безпечні, небезпечні і дуже небезпечні. Нешкідливі віруси проявляються тільки в тому, що зменшують обсяг пам'яті на диску в результаті свого поширення. Безпечні віруси, крім відзначеного прояву, породжують графічні, звукові й інші ефекти. Небезпечні віруси можуть привести до порушень нормальної роботи комп'ютера, наприклад до зависання або до неправильного друкування документа. Дуже небезпечні віруси можуть привести до знищення програм і даних, до стирання інформації в системних областях пам'яті і навіть до виходу з ладу частин твердого диска, що обертаються, шляхом введення в резонанс.

За особливостями алгоритмів розрізняють наступні віруси: супутники, хробаки чи реплікатори, паразитичні, студентські, невидимки чи стелз-віруси, примари або мутанти. Віруси-супутники файли не змінюють, а для виконуваних програм (ехе) створюють однойменні програми тину com, що при виконанні програми запускаються першими, а потім передають управління вихідній виконуваній програмі. Віруси-хробаки поширюються в комп'ютерних мережах, вираховують адреса мережних комп'ютерів і створюють там свої копії. Паразитичні віруси при поширенні змінюють вміст дискових секторів і файлів і, як наслідок, легко виявляються. Студентські віруси представляють собою віруси, що легко виявляються. Стелз-віруси перехоплюють звертання операційної системи до заражених файлів і секторів дисків і підставляють незаражені ділянки диска, затрудняючи тим самим виявлення. Віруси-примари представляють собою важковиявляємі віруси, що мають зашифроване за допомогою алгоритмів шифровки-розшифровки тіло вірусу, завдяки чому дві копії одного вірусу не мають однакових ділянок коду (сигнатур).

Антивірусні програми

Антивірусними називаються програми, призначені для захисту даних від руйнування виявлення і видалення комп'ютерних вірусів. Розрізняють наступні різновиди антивірусних програм:

- фільтри або сторожі;

- детектори;

- доктора чи фати;

- ревізори;

- імунізатори чи вакцини.

Фільтр являє собою резидентну програму, що контролює небезпечні дії, характерні для вірусних програм, і запитує підтвердження на їх виконання. До таких дій відносяться наступні:

- зміна файлів виконуваних програм;

- розміщення резидентної програми;

- прямі запис на диск за абсолютною адресою;

- запис у завантажувальні сектори диска;

- форматування диска.

Перевагою програм-фільтрів є їх постійне відстеження небезпечних дій, що підвищує ймовірність виявлення вірусів на ранній стадії їх розвитку.

Детектори забезпечують пошук і виявлення вірусів в оперативній пам'яті і на зовнішніх носіях Універсальні детектори у своїй роботі використовують перевірку незмінності файлів шляхом підрахунку і порівняння з еталоном контрольної суми. Недолік універсальних детекторів пов'язаний з неможливістю визначення причин спотворення файлів. Спеціалізовані детектори виконують пошук відомих вірусів по їх сигнатурі (повторюваній ділянці коду). Недолік таких детекторів полягає в тому, що вони нездатні виявляти усі відомі віруси. Детектор, що дозволяє виявляти кілька вірусів, називають полідетектором.

Доктором називають антивірусну програму, що дозволяє виявляти віруси. При знешкодженні вірусів середовище існування може відновлюватися і не відновлюватися. Програми-доктора, що дозволяють відшукувати і знешкоджувати велику кількість вірусів, називають поліфагами.

Ревізор являє собою програму, що запам'ятовує вихідний стан програм і системних областей і періодично порівнює поточний стан з вихідним. Порівняння може виконуватися по ряду параметрів, таких як дані і контрольна сума файлу, дата і час зміни і т.п. Перевагою ревізорів є їх здатність виявляти стелз-віруси і внесені вірусами зміни в програми.

Імунізатор представляє собою резидентну програму, призначену для запобігання зараження рядом відомих вірусів шляхом їх вакцинації. Суть вакцинації полягає в модифікації програм чи диска таким чином, щоб це не відбивалося на нормальному виконанні програм і, у той же час, віруси сприймали їх як уже заражені і тому не намагалися проникнути. Істотним недоліком таких програм є їх обмежені можливості по запобіганню зараження від великої кількості різноманітних вірусів.

Лекція № 14

Тема: ”Характеристика новітніх технологій проектування АСУ”