
- •1. Сутність процесу проектування асу.
- •2. Зміст стадій проектування асу.
- •3. Складові частини процесу проектування асу.
- •1. Проектування асу як складний ітеративний процес.
- •2. Характеристика етапів проектування асу.
- •3. Настанови щодо процесу проектування при дотриманні системного підходу.
- •1. Теоретичні основи оцінки ефективності складних технічних систем на різних етапах їх життєвого циклу.
- •2. Методика оцінки економічної ефективності інтегрованих асутп.
- •1. Організація процесу проектування систем.
- •1.1 Трудомісткість стадій проектування
- •1.2 Структура проектної документації.
- •1.3 Учасники процесу проектування.
- •2. Методи та засобі створення асу.
- •1. Склад та зміст робіт на етапах технічне проектування та робоче проектування.
- •1.1 Роботи на стадії технічного проектування.
- •1.2 Зміст робіт на етапі робочого проектування.
- •2. Проектна документація що виготовляється на стадії проектування.
- •3. Технологія техно-робочого проектування.
- •3.1 Визначення структури системи.
- •3.2 Розподіл функцій між людиною та засобами автоматизації.
- •3.3. Розробка постановки задач проектування.
- •1. Характеристика методів розподілу функцій між операторським складом та технічними засобами асу.
- •Математична постановка задачі пошуку оптимального розподілу функцій у системі „людина – еом”.
- •1. Характеристика варіантів побудови комплексів технічних засобів (ктз) асутп.
- •Математична модель синтезу структури розподілюваної системи ктз.
- •1. Сутність технологічного забезпечення автоматизованих систем.
- •2. Технологічні особливості розв’язання функціональних задач в асу.
- •Режим оброблення інформації
- •Технічна реалізація інформаційних технологій управління
- •1. Поняття логістики, як основи стійкого функціонування автоматизованого підприємства.
- •2. Загальна характеристика логістичної системи підприємства.
- •3. Вибір методів і моделей управління логістичними процесами.
- •1. Вибір схеми та умов проведення випробувань.
- •2. Особливості натурних випробувань дослідних зразків асу тп.
- •Проведення випробувань із залученням методів моделювання.
- •1. Основні техніко-організаційні напрями автоматизації контрольних операцій.
- •2. Будова структурно-функціональних і алгоритмічних моделей контрольної системи.
- •3. Основні параметри і планові рішення системи контролю якості виробів
- •Заходи щодо безпеки автоматизованих іс.
- •1.1. Основні поняття безпеки.
- •1.2. Базові технології безпеки.
- •2. Програмні засоби захисту інформації.
- •2.1. Шифрування інформації.
- •2.2. Антивірусна боротьба
- •1. Технологія проектування ssadm.
- •Case-технологія проектування інформаційних систем.
- •Об’єктно-орієнтоване проектування асу.
- •1. Технологія проектування іс на основі баз даних
- •2. Технологія проектування іс на основі використання електронних таблиць
- •3. Технологія проектування ssadm
- •4. Case-технології проектування іс
- •5. Проектування іс з використанням засобів мультимедіа
2.2. Антивірусна боротьба
Характеристика вірусів
Вірус представляє собою програму, яка самовідтворюється та здатна впроваджувати свої копії у файли, системні області, комп'ютерні мережі і т.д., а також приводити до порушення нормального функціонування комп'ютерів. Копії вірусної програми також зберігають здатність подальшого поширення.
Віруси прийнято класифікувати за наступними ознаками:
- за середовищем існування;
- за способом зараження середовища існування;
- за способом активації;
- за деструктивними можливостями;
- за особливостями алгоритму.
За середовищем існування віруси розділяють на файлові, завантажувальні і мережні. Файлові віруси впроваджуються у файли, найчастіше файли виконання, чи у файли документів текстових процесорів і робочих книг табличних процесорів. Завантажувальні віруси проникають в завантажувальний сектор диска чи в сектор системного завантажника твердого диска. Мережні віруси поширюються по комп'ютерній мережі. Існують також файлово-завантажувальні віруси, що заражають файли і завантажувальні сектори.
Спосіб зараження середовища існування залежить від самого середовища. Тіло файлового вірусу при зараженні може розміщатися наприкінці, початку, середині чи хвостовій частині файлу. Найбільш просто реалізується впровадження вірусу в кінець файлу типу com. Найбільш складна імплантація вірусу в середину файлу, оскільки для цього повинна бути відома структура файлу, що заражається. При впровадженні завантажувального вірусу голова тіла розміщається замість завантажувального сектора диска, а хвіст - в інших секторах.
За способом активації віруси підрозділяються на резиденті і нерезиденті. Резидентний вірус при зараженні залишає в оперативній пам'яті резидентну частину, що потім перехоплює звертання операційної системи до об'єктів зараження - файлів, завантажувальних секторів і т.п. та проникає в них. Резидентні віруси зберігають свою активність аж до вимикання чи перезавантаження комп'ютера. Нерезидентні віруси є активними обмежений час. Вони активізуються при запуску заражених виконуваних програм чи при обробці документів текстовим процесором
За деструктивними можливостями віруси розділяють на нешкідливі, безпечні, небезпечні і дуже небезпечні. Нешкідливі віруси проявляються тільки в тому, що зменшують обсяг пам'яті на диску в результаті свого поширення. Безпечні віруси, крім відзначеного прояву, породжують графічні, звукові й інші ефекти. Небезпечні віруси можуть привести до порушень нормальної роботи комп'ютера, наприклад до зависання або до неправильного друкування документа. Дуже небезпечні віруси можуть привести до знищення програм і даних, до стирання інформації в системних областях пам'яті і навіть до виходу з ладу частин твердого диска, що обертаються, шляхом введення в резонанс.
За особливостями алгоритмів розрізняють наступні віруси: супутники, хробаки чи реплікатори, паразитичні, студентські, невидимки чи стелз-віруси, примари або мутанти. Віруси-супутники файли не змінюють, а для виконуваних програм (ехе) створюють однойменні програми тину com, що при виконанні програми запускаються першими, а потім передають управління вихідній виконуваній програмі. Віруси-хробаки поширюються в комп'ютерних мережах, вираховують адреса мережних комп'ютерів і створюють там свої копії. Паразитичні віруси при поширенні змінюють вміст дискових секторів і файлів і, як наслідок, легко виявляються. Студентські віруси представляють собою віруси, що легко виявляються. Стелз-віруси перехоплюють звертання операційної системи до заражених файлів і секторів дисків і підставляють незаражені ділянки диска, затрудняючи тим самим виявлення. Віруси-примари представляють собою важковиявляємі віруси, що мають зашифроване за допомогою алгоритмів шифровки-розшифровки тіло вірусу, завдяки чому дві копії одного вірусу не мають однакових ділянок коду (сигнатур).
Антивірусні програми
Антивірусними називаються програми, призначені для захисту даних від руйнування виявлення і видалення комп'ютерних вірусів. Розрізняють наступні різновиди антивірусних програм:
- фільтри або сторожі;
- детектори;
- доктора чи фати;
- ревізори;
- імунізатори чи вакцини.
Фільтр являє собою резидентну програму, що контролює небезпечні дії, характерні для вірусних програм, і запитує підтвердження на їх виконання. До таких дій відносяться наступні:
- зміна файлів виконуваних програм;
- розміщення резидентної програми;
- прямі запис на диск за абсолютною адресою;
- запис у завантажувальні сектори диска;
- форматування диска.
Перевагою програм-фільтрів є їх постійне відстеження небезпечних дій, що підвищує ймовірність виявлення вірусів на ранній стадії їх розвитку.
Детектори забезпечують пошук і виявлення вірусів в оперативній пам'яті і на зовнішніх носіях Універсальні детектори у своїй роботі використовують перевірку незмінності файлів шляхом підрахунку і порівняння з еталоном контрольної суми. Недолік універсальних детекторів пов'язаний з неможливістю визначення причин спотворення файлів. Спеціалізовані детектори виконують пошук відомих вірусів по їх сигнатурі (повторюваній ділянці коду). Недолік таких детекторів полягає в тому, що вони нездатні виявляти усі відомі віруси. Детектор, що дозволяє виявляти кілька вірусів, називають полідетектором.
Доктором називають антивірусну програму, що дозволяє виявляти віруси. При знешкодженні вірусів середовище існування може відновлюватися і не відновлюватися. Програми-доктора, що дозволяють відшукувати і знешкоджувати велику кількість вірусів, називають поліфагами.
Ревізор являє собою програму, що запам'ятовує вихідний стан програм і системних областей і періодично порівнює поточний стан з вихідним. Порівняння може виконуватися по ряду параметрів, таких як дані і контрольна сума файлу, дата і час зміни і т.п. Перевагою ревізорів є їх здатність виявляти стелз-віруси і внесені вірусами зміни в програми.
Імунізатор представляє собою резидентну програму, призначену для запобігання зараження рядом відомих вірусів шляхом їх вакцинації. Суть вакцинації полягає в модифікації програм чи диска таким чином, щоб це не відбивалося на нормальному виконанні програм і, у той же час, віруси сприймали їх як уже заражені і тому не намагалися проникнути. Істотним недоліком таких програм є їх обмежені можливості по запобіганню зараження від великої кількості різноманітних вірусів.
Лекція № 14
Тема: ”Характеристика новітніх технологій проектування АСУ”