
- •1. Сутність процесу проектування асу.
- •2. Зміст стадій проектування асу.
- •3. Складові частини процесу проектування асу.
- •1. Проектування асу як складний ітеративний процес.
- •2. Характеристика етапів проектування асу.
- •3. Настанови щодо процесу проектування при дотриманні системного підходу.
- •1. Теоретичні основи оцінки ефективності складних технічних систем на різних етапах їх життєвого циклу.
- •2. Методика оцінки економічної ефективності інтегрованих асутп.
- •1. Організація процесу проектування систем.
- •1.1 Трудомісткість стадій проектування
- •1.2 Структура проектної документації.
- •1.3 Учасники процесу проектування.
- •2. Методи та засобі створення асу.
- •1. Склад та зміст робіт на етапах технічне проектування та робоче проектування.
- •1.1 Роботи на стадії технічного проектування.
- •1.2 Зміст робіт на етапі робочого проектування.
- •2. Проектна документація що виготовляється на стадії проектування.
- •3. Технологія техно-робочого проектування.
- •3.1 Визначення структури системи.
- •3.2 Розподіл функцій між людиною та засобами автоматизації.
- •3.3. Розробка постановки задач проектування.
- •1. Характеристика методів розподілу функцій між операторським складом та технічними засобами асу.
- •Математична постановка задачі пошуку оптимального розподілу функцій у системі „людина – еом”.
- •1. Характеристика варіантів побудови комплексів технічних засобів (ктз) асутп.
- •Математична модель синтезу структури розподілюваної системи ктз.
- •1. Сутність технологічного забезпечення автоматизованих систем.
- •2. Технологічні особливості розв’язання функціональних задач в асу.
- •Режим оброблення інформації
- •Технічна реалізація інформаційних технологій управління
- •1. Поняття логістики, як основи стійкого функціонування автоматизованого підприємства.
- •2. Загальна характеристика логістичної системи підприємства.
- •3. Вибір методів і моделей управління логістичними процесами.
- •1. Вибір схеми та умов проведення випробувань.
- •2. Особливості натурних випробувань дослідних зразків асу тп.
- •Проведення випробувань із залученням методів моделювання.
- •1. Основні техніко-організаційні напрями автоматизації контрольних операцій.
- •2. Будова структурно-функціональних і алгоритмічних моделей контрольної системи.
- •3. Основні параметри і планові рішення системи контролю якості виробів
- •Заходи щодо безпеки автоматизованих іс.
- •1.1. Основні поняття безпеки.
- •1.2. Базові технології безпеки.
- •2. Програмні засоби захисту інформації.
- •2.1. Шифрування інформації.
- •2.2. Антивірусна боротьба
- •1. Технологія проектування ssadm.
- •Case-технологія проектування інформаційних систем.
- •Об’єктно-орієнтоване проектування асу.
- •1. Технологія проектування іс на основі баз даних
- •2. Технологія проектування іс на основі використання електронних таблиць
- •3. Технологія проектування ssadm
- •4. Case-технології проектування іс
- •5. Проектування іс з використанням засобів мультимедіа
1. Сутність технологічного забезпечення автоматизованих систем.
Система, що реалізує інформаційні технології управління за допомогою персоналу й комплексу технічних засобів є АСУ.
Використовуючи технологічний аспект розгляду в АСУ виділяють:
А) Апарат управління
Б) Інформаційні ресурси
В) Методи і засоби технологічного оброблення даних та прийняття управлінських рішень.
АСУ за допомогою інформаційних технологій реалізують розв’язання основних функціональних задач. Забезпечувальні підсистеми створюють умови для роботи функціональних компонентів АСУ.
АСУ об’єктом Зовнішні інформаційні потоки
До складу забезпечувальних підсистем входить технологічне забезпечення АСУ – це сукупність організаційних, методичних та технічних документів, що регламентують людино-машинно оброблення даних і прийняття рішень.
Основу технологічного забезпечення АСУ складає предметні і функціональні інформаційні технології, які зафіксовані відповідними документами.
Предметна технологія відображає традиційну технологію управління і є послідовністю технологічних (ручних) операцій по перетворенню ресурсів у кінцевий результат.
Застосування інформаційної технології з метою реалізації предметних технологій трансформує її у функціонально інформаційну технологію. Функціональні технології характеризуються діалоговим режимом розв’язку задач.
Технологічне забезпечення включає:
а) Опис технологічного процесу автоматизованого оброблення даних й управління
б) Сценарій діалогу „користувач - ЕОМ”
в) Порадник користувача
Технологічний процес складається з етапів – відносно самостійних, логічно закінчених, відокремлених у часі і просторі частин процесу.
В централізованих АСУ ТП розрізняють чотири етапи:
Первинний етап
Здійснюється на місцях виникнення початкової інформації, при цьому виконується вимірювання реєстрація та передача даних на оброблення.
Підготовчий етап
Включає контроль та приймання носіїв інформації, а в разі необхідності створення машинних копій, їх введення в ЕОМ, контроль і формування файлів на машинних носіях.
Основний
Полягає в змістовному оброблені даних. Суть якого визначається постановкою конкретної задачі, структурою даних та складу програмного забезпечення.
Заключний
Контроль результату, його розмноження на різноманітних носіях та передачу користувачем за призначенням.
Кожен з етапів ТП складається з множин операцій.
Технологічна операція – це частина ТП, що виконується на одному робочому місці одним працівником неперервно над певною сукупністю ресурсами.
2. Технологічні особливості розв’язання функціональних задач в асу.
Система автоматизованого оброблення даних й управління складається із задач y=f(x), де
y – вихідна сукупність показників
f – операторний комплекс, що складається з елементарних операцій по перетворенню даних
х – вхідний комплекс показників
Робота над кожною функціональною задачею складається з етапів:
а) Формування мети розв’язання
б) Вибір методу розв’язання
в) Розроблення алгоритму
г) Складання задачі
д) Розв’язання задачі на ЕОМ
ж) Аналіз результатів і прийняття рішень
За характером впливу на керований об’єкт задачі поділяють на три класи:
1) Розрахункові
2) Оптимізаційні
3) Слабкоформалізовані
Розрахункові задачі
При їх розв’язанні знаходять кількісні величини, що характеризують діяльність суб’єкта господарювання. Ґрунтуються на алгоритмі прямого розрахунку, регламентуються економічними та правовими умовами.
Оптимізаційні (варіантні) задачі
У процесі їх розв’язання на основі оптимізаційного алгоритму з використанням економіко-математичних методів здійснють багаторазові повторення розрахунків. Це дає змогу вибрати за даним критерієм вихідну інформацію для прийняття управлінського рішення, яка най адекватніше відповідає виробничо – господарській ситуації.
Задачі, що не формалізуються або слабо формалізуються
Ці задачі в рамках системи підтримки прийняття рішень (СППР) орієнтовано на надання їй допомоги в пошуку розв’язку. Розрахункові задачі, що розв’язуються регулярно з установленою циклічністю і не потребують миттєвої реакції обчислювальної системи, реалізовуються в режимі пакетного оброблення. Кілька таких задач об’єднуються в пакет. Мета пакетування – досягти найефективнішого завантаження пам’яті, пристроїв введення- виведення. З технологічної точки зору реалізація оптимізаційних задач пов’язаних зі значним завантаженням процесора, периферійні пристрої використовуються менш інтенсивно. Розв’язання задач прямого доступу веде до переважного завантаження пристроїв введення – виведення; процесор використовується менше. Наступна група функціональних задач АІС потребує швидкої реакції обчислювальної системи на запит. До цієї групи входять задачі інформаційно – довідкові й оперативної лічби. Інформаційно- довідкові задачі задовольняють потребу користувача в інформації, що збігаються в БД. Тому вони характеризуються не визначеними заздалегідь запитами користувача, а необхідністю в оперативному діалозі з ЕОМ. Крім того, час відповіді ЕОМ не повинен перевищувати кількох секунд. Системи підготовки прийняття рішень орієнтовано на розв’язання слабкоформалізованих задач управління підприємствами, які виникають внаслідок невизначеності ринкового середовища. Задачі цього класу мають спільну БД і спільну базу моделей для розв’язання. Особлива увага в них приділяється діалогу, зокрема дружності інтерфейсу ОПР-СППР.