Тема 3. Оцінювання кредитоспроможності позичальника – юридичної особи. Структурування кредиту, прийняття кредитних рішень

На самостійне вивчення виносяться питання:

1. Оцінка фінансового стану позичальника - юридичної особи

2. Оцінка якісних показників кредитоспроможності позичальника - юридичної особи

Студенти повинні опрацювати рекомендовану літературу для поглиблення теоретичних знань, виконати тести та розв`язати задачі, вказані у цій темі.

Задача

Підприємство бажає отримати кредит, банк володіє такою інформацією про цього клієнта (тис.грн.):

1. Власний капітал підприємства 1000

2. Необоротні активи 500

3. Зобов`язання – всього 800

у т.ч. поточні зобов`язання 600

Необхідно: визначити коефіцієнт маневреності; коефіцієнт незалежності за відповідними даними та оцінити рівень цих коефіцієнтів з точки зору кредитоспроможності клієнта - потенційного позичальника.

Задача

Є такі дані балансу підприємства (тис.грн.):

1. Оборотні активи – всього 2900

2. Кошти в касі 50

3. Кошти на поточних рахунках 250

4. Запаси та товари 2080

5. Поточні зобов`язання 1050

Необхідно: визначити коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності за даними балансу та оцінити їх рівень з точки зору кредитоспроможності підприємства – потенційного позичальника.

Тести

1. Якісна оцінка кредитоспроможності позичальника включає:

1. оцінку рівня менеджменту, кредитну історію;

2. оцінку факторів виробництва, якість продукції;

3. лише кредитну історію;

4. оцінку рівня менеджменту, стану ринку позичальника.

2. Оцінка банком привабливості продукту відноситься до:

1. кількісної оцінки кредитоспроможності позичальника;

2. якісної оцінки кредитоспроможності позичальника;

3. оцінки рівня менеджменту позичальника;

4. немає правильної відповіді.

3. Фірма, яка збирає інформацію про позичальників і про те, як вони у минулому погашали кредитні борги – це:

1. страхова компанія;

2. кредитне бюро;

3. колекторська фірма;

4. інформаційне агентство.

4. Банки – це:

1. суб`єкти кредитних історій;

2. об`єкти кредитних історій;

3. реєстратори інформації про позичальників;

4. користувачі бюро кредитних історій.

5. Аналіз структури клієнтської бази позичальника необхідний банкові для того, щоб:

1. визначити показники кількісної кредитоспроможності позичальника;

2. визначити показники якісної кредитоспроможності позичальника;

3. проаналізувати рівень довіри до позичальника;

4. визначити кредитний рейтинг.

Література

1. Смовженко Т.С., Коцовська Р.Р., Крупський В.М., Хім`як В.С. Кредитування і контроль: Навч. Посібник. – Львів: ЛБІ НБУ, 2004. – 135 с.

2. Шевченко Р.І. Кредитування і контроль: Навч.-метод. посібник для самост.вивч. дисц.- К.: КНЕУ, 2002. – 183 с.

3. Владичин У.В. Банківське кредитування: Навчальний посібник / За ред.. д-ра екон. наук, проф. С.А. Реверчука. – К.: Атіка, 2008.- 648 с.

4. Дмитренко М.Г., Потлатюк В.С. Кредитування і контроль: Навчально-методичний посібник. – Кондор, 2005.- 296 с.

5. Коцовська Р.Р., Павлишин О.П., Хміль Л.М. Банківські операції: Навч. посібник. – К.: УБС НБУ, 2007. – 390 с.

6. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. зі змінами та доповненнями

7. Закон України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» від 23.06.2005 року.

8. Положення про формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями: Затверджено постановою № 23 Правління НБУ від 25.01.2012 р.