2. Роль транснаціональних корпорацій у міжнародних економічних відносинах.

3. Міжнародно-правове регулювання діяльності транснаціональних корпорацій.

ТНК володіють можливістю впливу на економіки держав. Здійснюючи такий, шляхом прямих економічних важелів, а також через системи планування та здійснення міжнародної торгівлі. З метою недопущення поширення неконтрольованої діяльності ТНК, у Хартії економічних прав та обов’язків держав, було закріплено принцип права держави регулювати та контролювати діяльність ТНК у межах своєї національної юрисдикції та вживати заходів для того, щоб така діяльність не суперечила законам, нормам і постановам та відповідала його економічній і соціальній політиці.

Спробою врегулювати діяльність ТНК є акти Організації економічного співробітництва і розвитку. Сюди відносяться Декларація про міжнародні інвестиції та багатонаціональні підприємства і суміжні ж нею документи: 1) керівні принципи для багатонаціональних підприємств; 2) національний режим; 3) стимули та перешкоди для міжнародних інвестицій. В тексті представлених міжнародних актів, термін «транснаціональна корпорація» не використовується. Замість нього, вживається поняття «багатонаціональне підприємство», ознаками якого є: 1) існування декількох підприємств у різних країнах; 2) наявність певного зв’язку між ними; 3) здатність одного з цих підприємств впливати на діяльність інших.

Названі акти наділені своїми особливостями. Так, до них додається текст, згідно якого держави можуть не брати на себе або пом’якшити ті зобов’язання, які випливають з цих документів, але не стикаються з внутрішнім правом відповідних держав. І що суттєво, вони застосовуються лише у взаємозв’язку.

Національний режим відповідно до положень даних документів, повинен відповідати міжнародному праву. В свою чергу, на підприємства покладаються наступні зобов’язання:

1. дотримуватися міжнародного права;

2. підкорятися праву країни перебування;

3. враховувати політику країни перебування;

4. співробітничати з країною перебування;

5. виключати практику застосування субсидій та підкупу;

6. не втручатися у внутрішні справи країни перебування;

7. дотримуватися принципу забезпечення конкуренції;

8. дотримуватися порядку оподаткування, трудового права, права соціального забезпечення країни перебування.

На універсальному рівні, ЕКОСОР ООН було створено Центр та Комісію з ТНК. В свою чергу, Комісією було розроблено Кодекс поведінки ТНК. Ним визначалося, що ТНК мають поважати суверенітет країни перебування; виходити з економічних цілей та задач політики, що здійснюється державою перебування; поважати соціокультурні цілі, цінності та традиції держави перебування; не втручатися у внутрішні справи; не проводити політичну діяльність; утримуватися від практики корупції; дотримуватися законодавства, що стосуються обмежувальної ділової практики; дотримуватися положень, які стосуються передачі технології та охорони навколишнього середовища.

На сьогоднішній день, текст цього Кодексу, ще й досі залишається у проекті.

Правове регулювання діяльності ТНК здійснюється на трьох рівнях: внутрішнє законодавство, двосторонні угоди та багатосторонні угоди.

1. Внутрішнє законодавство передбачає підпорядкування діяльності філіалів та дочірніх підприємств ТНК національному законодавству. В Україні відповідні норми містяться в законах «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про захист іноземних інвестицій», «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження», «Про концесії» та ін., а також у низці підзаконних актів, таких як Інструкція про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні.

2. Двосторонні інвестиційні та інші угоди, що укладаються між зацікавленими державами. Такі угоди мають тенденцію до уніфікації, в них часто містяться майже однакові за змістом норми, хоча вони і не є ідентичними. Україна уклала більше 50 угод про сприяння та взаємний захист інвестицій, які гарантують сприятливі, стабільні і прозорі умови для інвесторів іншої країни.

3. Міжнародні багатосторонні угоди, універсальне регулювання здійснюється під егідою ООН на підставі рекомендацій спеціально створених органів — Міжурядової комісії по ТНК і Центру по ТНК. У 1975 р. ними було розроблено Кодекс поведінки ТНК, положення якого забороняють застосовувати дискримінаційні заходи відносно партнера. ТНК повинні сприяти розвиткові науково-технічного потенціалу країни, що приймає, надавати звіти про свою діяльність, виконувати вимоги фінансового та податкового характеру. Але Кодекс і досі не прийнято, головною причиною цього є розбіжності у питаннях правил націоналізації майна ТНК, юрисдикції врегулювання спорів та ін.

[Самостійне опрацювання: регіональні угоди з питань регулювання ТНК; правове регулювання ТНК у рамках СНД]

Особливе значення для України має правове регулювання діяльності, що здійснюється в рамках СНД. Конвенція країн СНД про транснаціональні корпорації була підписана 6 березня 1998 р. у Москві, вона ратифікована Україною із застереженнями 13 липня 1999 р. і набула чинності 14 січня 2000 р. У Конвенції ТНК визначається як юридична особа (сукупність юридичних осіб):