Модуль 3. ШКТ. Тема № 3: додаткові методи обстеження

ВАРІАНТ 3.3.1

1. Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

   1. епітелію *

   2. найпростіших *

   3. перевареної клітковини *

   4. яєць гельмінтів *

   5. крохмалю *

2. В копрограмі кількість лейкоцитів, еритроцитів та епітелію визначається в:

   1. грамах

   2. міліграмах

   3. в плюсах (+)

   4. у полі зору *

3. Копрограма є показником функції:

   1. печінки *

   2. селезінки

   3. сечового міхура

   4. підшлункової залози *

4. Кал для виявлення яєць гельмінтів збирають в:

   1. стерильний посуд

   2. чистий посуд *

   3. коробку від сірників

   4. пробірку з корком

5. Кал для проведення аналізу на приховану кров здають:

   1. в клінічну лабораторію *

   2. в біохімічну лабораторію

   3. в бактеріологічну лабораторію

   4. паразитологічну лабораторію

6. Про наявність хелікобактера пілорі свідчить:

   1. виявлення мікроба в слині методом ПЦР

   2. позитивний дихальний тест *

   3. виділення чистої культури пілоричного хелікобактера із біоптату *

   4. підвищення титру антитіл в результаті імуноферментного дослідження крові *

7. Для забору матеріалу на аналіз на дисбактеріоз необхідно:

   1. стерильну петлю ввести в пряму кишку на 1 см і відразу ж опустити її в стерильну пробірку, яка герметично закривається

   2. взяти весь кал за один акт дефекації

   3. зробити відбиток з перианальних складок липкою стрічкою

   4. взяти невелику кількість калу з декількох місць з середини калової маси *

8. Печінкові проби є показником:

   1. пристінкового травлення

   2. функцій печінки *

   3. обміну заліза

   4. гомеостазу

9. Загальний білірубін в нормі становить:

   1. 2,05-5,1 мкмоль/л

   2. 8,5-20,5 ммоль/л *

   3. 6,5-15,5 мкмоль/л

   4. 15,5-40,5 мкмоль/л

10. Методом УЗД підшлункової залози можна дослідити:

    1. структурні зміни *

    2. інсуліноутворюючу функцію

    3. кількість виділеної амілази

    4. її розміри *

ВАРІАНТ 3.3.2

1. Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

   1. лейкоцитів *

   2. еритроцитів *

   3. перевареної клітковини *

   4. крохмалю *

2. Для копрологічного дослідження необхідно взяти:

   1. весь кал за добу

   2. весь кал за один акт дефекації

   3. середню порцію калу

   4. невелику кількість калу з декількох місць *

3. Результат аналізу калу на яйця гельмінтів може підтвердити діагноз:

   1. аскаридозу *

   2. ентеробіозу

   3. трихоцефальозу *

   4. лямбліозу

4. Кал для проведення аналізу на приховану кров збирають в:

   1. Стерильний посуд

   2. чистий посуд *

   3. коробку від сірників

   4. пробірку з корком

5. Кал для бактеріального посіву необхідно доставити до лабораторії:

   1. відразу ж після акту дефекації

   2. відразу ж після акту дефекації і тільки в теплому вигляді

   3. протягом перших 2-х годин після взяття *

   4. через 12 годин після акту дефекації

6. Тимолова проба є показником:

   1. пігментного обміну

   2. білковоутворюючої функції печінки *

   3. дезінтоксикаційної функції печінки

   4. жовчеутворення

7. АЛТ в нормі:

   1. 0,1-0,75 мкмоль/г/л *

   2. 0,1-0,45 мкмоль/г/л

   3. 0,5-2,12 мкмоль/г/л

   4. 1,8-2,2 мл

8. В копрограмі кількість сполучної тканини, м’язових волокон, нейтрального жиру, жирних кислот, мил, клітковини та крохмалю визначається в:

   1. грамах

   2. міліграмах

   3. в плюсах (+)

   4. у полі зору *

9. Методом УЗД печінки можна дослідити:

   1. структурні зміни *

   2. кількість білірубіну

   3. її розміри *

   4. білковоутворюючу функцію

10. Перед проведенням фіброгастродуоденоскопії необхідним є:

    1. обов’язкове промивання шлунку

    2. обов’язкове дотримання дієти за 3 доби до обстеження

    3. не харчуватися 3 доби до обстеження

    4. прийти на обстеження натще *

ВАРІАНТ 3.3.3

1. Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

   1. неперевареної клітковини *

   2. стеркобіліну

   3. перевареної клітковини *

   4. крохмалю *

2. Для виявлення яєць гельмінтів кал здають:

   1. в клінічну лабораторію *

   2. в біохімічну лабораторію

   3. в бактеріологічну лабораторію

   4. паразитологічну лабораторію

3. Матеріал для проведення аналізу на приховану кров необхідно взяти наступним чином:

   1. стерильну петлю ввести в пряму кишку на 1 см і відразу ж опустити її в стерильну пробірку, яка герметично закривається

   2. зробити відбиток з перианальних складок липкою стрічкою

   3. паличкою з ватою на кінці зібрати матеріал з перианальних складок

   4. взяти невелику кількість калу з декількох місць *

4. В результаті аналізу калу на дисбактеріоз вказують:

   1. загальна кількість кишкової палички *

   2. % різних видів нормальної мікрофлори *

   3. наявність патогенної мікрофлори *

   4. наявність прихованої крові