56. Бюджетна система України.

Бюджетна система України — сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного та адміністративно-територіального устроїв і врегульована нормами права.

Бюджет являє собою план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Бюджетна система України ґрунтується на принципах, визначених ст. 7 Бюджетного кодексу України. Для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. За особливих обставин відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України може бути іншим. Відповідно до ст. 13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального і спеціального фондів.

57. Податкова система та функції податків.

Податки — обов'язковий внесок до бюджету відповідного

рівня платниками податків у порядку та на умовах, визначених

законодавством.

Податкова система — сукупність чинних у країні

податків, форм, принципів та методів їхньої побудови, а

також інститутів та організацій, що забезпечують вилучення їх, здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства. Функції податків :

Фіскальна

- централізація частини ВВП у бюджеті на загальносуспільні потреби

Розподільча

— перерозподіл вартості ВВП між державою, юридичними та фізичними особами Регулююча — вплив податків на різні аспекти діяльності їхніх платників

58. Елементи системи оподаткування.

Елементи системи оподаткування:

— суб'єкт (платник податків) — юридична чи фізична

особа, що сплачує податки;

— об'єкт оподаткування — кількісно визначений

економічний феномен, який служить базою для оподаткування.

Іншими словами, податкова база — це грошова сума, з якої

вилучається податок;

— джерело оподаткування — дохід платника податку, що

підлягає оподаткуванню.

Джерело та об'єкт оподаткування взаємно пов'язані,

оскільки власне дохід є джерелом сплати податку. Податкова ставка (норма оподаткування) — законодавчо

встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.

Податкова ставка може існувати в таких формах:

— середньої податкової ставки — відношення обсягу

податків до величини доходу, що підлягає оподаткуванню;

— граничної податкової ставки — відношення приросту

податків до приросту доходу, що підлягає оподаткуванню;

487

— податкові пільги — звільнення від податків або

зменшення податкових ставок.

59. Джерела формування доходів , їх класифікація та розподіл.

В економічній теорії доходи класифікуються за різними

критеріями:

1. За рівнем формування:

— доходи мікроекономічного рівня: заробітна плата, рента,

процент, прибуток, амортизація, валовий і чистий дохід

підприємства і т. ін.;

— доходи макроекономічного рівня: національний дохід;

сукупний особистий дохід; дохід кінцевого використання і т. ін.

2. За суб'єктами привласнення:

— доходи індивіда;

— доходи домогосподарства (сім'ї);

— доходи підприємства (фірми);

— доходи галузі;

— доходи територіальної громади;

— доходи держави;

— доходи суспільства (національний дохід).

343

3. Залежно від цін, в яких визначається дохід:

— номінальний дохід — визначається в цінах поточного

періоду;

—реальний дохід — визначається в цінах базового року (або

в цінах поточного року за вилученням рівня інфляції).

4. Залежно від включення доходу в ціну товару:

-первинні

-вторинні

В економічній теорії є два принципово різні підходи до

виявлення законів функціонального розподілу доходів:

марксистський і маржиналістськии. Марксистська концепція функціонального розподілу

доходів ґрунтується на таких засадах:

— капіталістичний сукупний національний дохід

створюється найманою працею і капіталом;

— носієм здатності до праці є найманий працівник.

— новостворена вартість (яка після реалізації набуває

форми національного доходу) є, згідно з теорією К. Маркса,

результатом тільки найманої праці;

Маржиналістська концепція розподілу факторних доходів

ґрунтується на інших засадах, а саме:

— власниками економічних ресурсів у ринковій економіці є

домогосподарства;

— є чотири фактори виробництва, яким відповідають такі

форми доходів:

• земля створює ренту (R);

• капітал (інвестиційні ресурси) — процент (і);

• праця — заробітну плату (со);

• здатність до підприємництва — підприємницький дохід,

нижньою межею якого є нормальний прибуток (Рп);