2. Загальні засади організації аудиту в Україні.

Аудит – це перевірка данних бухгалтерського обліку на достовірність, яку здійснює спеціальна особа – аудитор.

Залежно від суб'єкта здійснення аудиторської перевірки аудит поділяється на внутрішній і зовнішній. Суб'єктом внутрішнього аудиту може виступати кваліфікований працівник підпри­ємства, який, як правило, є штатним працівником, призначається керівником суб'єкта господарювання і підзвітний йому. Внут­рішній аудитор не зобов'язаний мати сертифікат, його діяль­ність не підпадає під вимоги Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.93 № 3125-XII.

Суб'єктом зовнішнього аудиту можуть бути фізичні особи, які мають кваліфікаційний сертифікат аудитора та зареєстровані в Аудиторській палаті України, або організації аудиторів — ауди­торські фірми, котрі мають аналогічний дозвіл на проведення ау­диту. Діяльність суб'єктів зовнішнього аудиту регламентується Законом України "Про аудиторську діяльність", Міжнародними нормативами аудиту, Кодексом професійної етики аудиторів України, іншими нормативними документами з аудиту.

Аудиторські послуги можуть бути надані тільки аудитором або аудиторською фірмою, які зареєстровані в АПУ в Реєстрі. Суб' єктами аудиторської діяльності можуть бути лише аудиторські фірми або приватні аудитори.

Аудиторська фірма — це організація, яка має дозвіл на право здійснення аудиторської діяльності на території України і займається виключно наданням аудиторських послуг. Аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності однак з дотриманням вимог Закону України "Про аудиторську діяльність". Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність тільки за умови, якщо в ній працює хоча б один сертифікований аудитор, керівником фі­рми може бути тільки сертифікований аудитор.

При укладанні договору на проведення будь-яких аудитор­ських послуг слід зважати на спеціальні вимоги Закону України "Про аудиторську діяльність", які передбачають заборону на проведення аудиту:

• аудитором, який має прямі родинні стосунки з членами органів управління суб'єкта господарювання, що перевіряється;

• аудитором, який має особисті майнові інтереси в суб'єкта господарювання, що перевіряється;

• аудитором — членом органів управління, засновником або власником суб' єкта господарювання, що перевіряється;

• аудитором — працівником суб'єкта господарювання, що перевіряється;

• аудитором — працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва суб' єкта господарю­вання, що перевіряється;

• якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійної кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора;

• аудитором в інших випадках, за яких не забезпечуються вимоги щодо його незалежності.

Процес регулювання аудиторської діяльності в різних країнах має певні особливості. Наразі існує два підходи до створення нормативно-правової бази регулювання аудиторської діяльності:

• державна законодавча ініціатива і державне регулювання;

• законодавча ініціатива громадських професійних організацій і регулювання спільно з державою.

Перший підхід регулювання аудиторської діяльності харак­терний для країн континентальної Європи і Росії. Суть даного підходу полягає в тому, що держава сама розробляє і затверджує законодавчі акти і нормативи аудиту, здійснює реєстрацію ауди­торів і аудиторських фірм, а також контроль за їх діяльністю.

Другого підходу дотримується Англія, США та деякі інші країни, тому він одержав назву англо-американського підходу. Основною особливістю даного підходу є те, що процес регулю­вання діяльності здійснюється з ініціативи громадських профе­сійних організацій.

В Україні регулювання аудиторської діяльності здійснюється у відповідності з англо-американським підходом. Так, з ініціативи спілки аудиторів України (САУ) був підготовлений і прийнятий Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.93 р. № 3125-ХІІ на підставі якого була створена Аудиторська па­лата України (АПУ) як незалежний самостійний орган на заса­дах самоврядування.

Спілка аудиторів України — це громадське об' єднання, яке існує на добровільних засадах діючих аудиторів. Мета діяльнос­ті САУ — об'єднати зусилля аудиторів для захисту їх законних прав, інтересів та сприяти розвитку аудиторської діяльності в Україні. В своїй діяльності САУ керується Статутом САУ, прийнятим з'їздом аудиторів України 14 лютого 1992 р.

Діяльність Аудиторської палати України регламентується статутом, який затверджено рішенням АПУ

Аудиторська палата України — це незалежний самостійний орган, метою якого є сприяння розвитку, удосконаленню та уні­фікації аудиторської справи в країні. АПУ є юридичною особою,

має свою печатку, емблему та іншу атрибутику, рахунки в бан­^ку.

АПУ формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів.

Загальна кількість членів АПУ становить двадцять осіб. Від державних органів делегують по одному представнику Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Державна податкова адміністрація України, Національний банк України, Державний комітет статистики України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Рахункова палата України та Головне контрольно-ревізійне управління України.

До складу АПУ від аудиторів делегуються в кількості десяти осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше п' яти років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій.

Право аудиторів обирати представників до складу АПУ і бути обраними реалізується через рішення, які приймаються на з' їзді аудиторів України.

Порядок делегування представників до АПУ визначається відповідно з'їздом аудиторів України, колегією державних органів або іншим вищим керівним органом.

Термін повноважень члена АПУ становить п'ять років. Одна і та ж особа не може бути делегована до АПУ більше двох термінів підряд.

Призначення нових членів АПУ замість вибулих здійсню­ються у встановленому порядку з дотриманням вимог Закону України "Про аудиторську діяльність" та положень Статуту АПУ.

Аудиторська палата України здійснює сертифікацію і реєст­рацію суб'єктів, що мають намір займатися аудиторською дія­льністю; затверджує норми і стандарти аудиту та програми під­готовки аудиторів; веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які одноосібно надають аудиторські послуги; створює на тери­торії України регіональні відділення, визначає їх повноваження і контролює їх діяльність; встановлює розмір плати за проведення сертифікації осіб, які претендують на отримання сертифіката; розглядає скарги на діяльність окремих аудиторів та аудиторсь­ких фірм з питань їх компетенції; застосовує до аудиторів стяг­нення за неналежне виконання своїх професійних обов' язків у вигляді попереджень, припинення дії сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката; сприяє виданню нор­мативних, методичних та інших матеріалів з питань аудиторсь­кої діяльності. Для вирішення цих завдань при АПУ створені та­кі комісії:

• Комісія з сертифікації та удосконалення професійних знань аудиторів;

• Комісія зі стандартів аудиту та контролю якості;

• Дисциплінарна комісія;

• Комісія Аудиторської палати України з правового забезпечення аудиту та зв' язків з громадськістю.