7. Облік і аудит малоцінних та швидкозношуваних предметів

Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться на однойменному рахунку 22.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

За дебетом рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом — за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в

експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів. Слід зауважити, що списують згадані цінності в повному обсязі, не нараховуючи при цьому зносу.

Для збереження вказаних предметів в експлуатації підприємство повинно організувати належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному виразі. При поверненні на склад з експлуатації таких предметів, що придатні для подальшого використання, вони оприбутковуються за дебетом рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети" та кредитом рахунку 71 „Інший операційний дохід".

З метою правильної організації обліку МШП на складі необхідно:

• забезпечити умови для нормального їх збереження на складах і функціонування в експлуатації;

• розміщати МШП у місцях їх збереження й експлуатації таким чином, щоб мати можливість швидко їх приймати, відпускати і перевіряти наявність;

• установити коло осіб, на яких покладається відповідальність за приймання, збереження і відпуск МШП, за правильне і своєчасне оформлення цих операцій;

• укладати з відповідальними особами письмові договори про матеріальну відповідальність.

На підприємстві може використовуватися один із кількох варіантів організації обліку інструментів і пристроїв в експлуатації.

При першому варіанті одержання МШП зі складу повернення на склад оформляються первинними документами.

При другому варіанті документально оформляються лише операції, які спричиняють зміни запасів МШП у відповідальних підрозділах (метод постійного запасу МШП або обмінного фонду).

Наказом Міністерства статистики України від 22 травня 1996 р. № 145 „Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів" затверджено такі типові форми з обліку оборотних малоцінних та швидкозношуваних предметів:

МШ-1 „Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)";

МШ-2 „Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів";

МШ-3„Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)";

МШ-4„Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів";

МШ-5„Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні";

МШ-6„Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв";

МШ-7 „Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних

16

пристроїв";

МШ-8„Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів".

Практика аудиторської роботи, що при проведенні операцій з тарою та МШП мають місце значні втрати та зловживання. При перевірці операцій з тарою та МШП необхідно керуватись Поло­женням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», а також відпо­відними галузевими інструкціями. Перевіряючи операції по тарі та тар­них матеріалах, аудитор повинен вияснити:

1) правильність віднесення запасів до тари та тарних матеріалів;

2) яка частина тари обліковується на рахунках 115 «Інвентарна тара» та 204 «Тара й тарні матеріали»;

3) джерела надходження тари;

4) спосіб використання тари.

Потрібно знати, що тара, яка приймається від постачаль­ника, обліковується як матеріали (тара багаторазового використання). Заставна тара обліковується за кількістю.

Перевіряємо правильність прийому тари, стан обліку та розрахунків з постачальниками. Джерелами такої перевірки є:

■ прийомні та комерційні акти;

■ накладні;

■ прибуткові ордери;

■ накладні по внутрішньому переміщенню тари.

Як правило, тара, розвантажена і прийнята експедитором, повинна бути здана на підприємство за накладною. Важливе значення при перевірці тари має перевірка повноти оприбуткування. Слід пам"ятати, що тара одно­разового використання не підлягає поверненню. Виясняємо подальше використання такої тари. Було виявлено що підприємство, яке одержало продукцію чи матеріали в дерев"яній тарі, облік останніх веде за вартістю 40% від суми нової тари. Перевіряємо правильність відображення витрат по тарі в собівартості продукції.

При перевірці МШП звертаємо увагу на

1 умови зберігання МШП в складському приміщенні;

2) наявність договорів про матеріальну відповідальність;

3) порядок оформлення операцій по руху МШП;

4) наявність маркування спецодягу, спецвзуття;

5) правильність віднесення МШП до складу запасів. Необхідно па­м"ятати, що до складу МШП, які обліковуються у складі запасів, відносять тільки ті активи, які використовуються у виробничому процесі чи для управління підприємством терміном ,що менший року або одного операційного циклу (якщо він більший за рік);

6) своєчасність проведення інвентаризації МШП.

При перевірці підприємства було виявлено такі види МШП, як крісла і спецодяг.

Детальній перевірці підлягають операції з видачею спецодягу, спецвзуття. При цьому слід вияснити:

■ хто має право на таке отримання;

■ за рахунок яких джерел;

■ норми видачі тощо.

Перевіряємо правильність відображення в обліку операцій із списання вартості МШП. Було виявлено, що зворотні відходи, лом, одержані від вибуття предметів експлуатації, оцінюються за ціною можливого використання та оприбутковуються на рахунок 20 «Виробничі запаси» субрахунок 209 «Інші матеріали».

• Особливості обліку тари

Тара, строк корисного використання якої більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік), призначена для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах (у коморах), у виробничих цехах, для транспортування товарно-матеріальних цінностей і багаторазового використання з метою здійснення технологічного процесу виробництва (металеві й дерев'яні бочки, цистерни, контейнери тощо), відображається на субрахунку 115 „Інвентарна тара".

Тара одноразового використання, придбана разом із запасами, включається до первісної вартості запасів та окремо на рахунках бухгалтерського обліку не відображається.

До тари одноразового використання відноситься тара, яка використовується лише один раз, не підлягає поверненню і не приймається від покупців (паперова, картонна, поліетиленова, мішки, коробки паперові та з полімерних матеріалів, що використовуються для упаковки продукції).

Вартість тари одноразового використання, відокремлена в супроводжуючих документах і оплачена окремо, та вартість неповоротної тари багаторазового використання до первісної вартості продукції не включаються, а оприбутковуються за чистою вартістю реалізації, якщо тара реалізується, або в оцінці можливого використання, якщо тара використовується на самому підприємстві.

Тара, призначена для багаторазового використання, може класифікуватися за видами продукції, для пакування яких вона призначена (засоби пакетування і спеціалізовані контейнери, тара-устаткування, засоби пакування чорних металів і металоконструкцій, засоби пакування продукції кольорової металургії, засоби пакування газової продукції, засоби пакування хімічних реактивів тощо).

Наявність та рух тари (окрім тари, що використовується як господарський інвентар), строк корисного використання якої менше одного року, а також тарні матеріали (матеріали і деталі, що призначені для виготовлення тари та її ремонту, зокрема, деталі для збирання ящиків, бочкова клепка, залізо обручне, пробка коркова, металева і поліетиленова, ковпачки віскозні, фольга тощо) відображаються:

• на субрахунку 204 „Тара й тарні матеріали" — всіма підприємствами, окрім підприємств, що займаються торговельною діяльністю і громадським харчуванням;

• на субрахунку 284 „Тара під товарами" — організаціями, що

• займаються торговельною діяльністю і громадським харчуванням;

• на рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети" — підприємствами, що використовують тару для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах (у коморах), у виробничих цехах, для транспортування товарно-матеріальних цінностей.

Матеріали, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, барж, суден, з метою забезпечення збереження відвантаженої продукції не відносяться до тари і відображаються на субрахунку 201 „Сировина й матеріали".

Вартість тари при вибутті включається до:

• виробничої собівартості готової продукції, якщо вона використовується для затарювання готової продукції безпосередньо в процесі виробництва;

• витрат на збут, якщо вона використовується для затарювання товарів, готової продукції та інших запасів на складах;

• собівартості реалізованих виробничих запасів, якщо її вартість не включена до первісної вартості реалізованої готової продукції, товарів, інших запасів, зазначена в супроводжуючих документах, окремою позицією і оплачена покупцем окремо.

Якщо договором передбачено повернення багаторазової тари, грошові кошти, передані (отримані) у забезпечення тари (гарантії покупця на повернення тари), відображаються на рахунку 31 „Рахунки в банках" та субрахунку 377 „Розрахунки з іншими дебіторами" (або 685 „Розрахунки з іншими кредиторами") в розрізі контрагентів та договорів.

Відпуск тари виробничим цехам підприємства для затарювання продукції здійснюють за накладними-вимогами на відпуск матеріалів (внутрішнє переміщення) або лімітно-забірними картками.

Відпуск тари філіям або дочірнім підприємствам, розміщеним за межами території підприємства, здійснюється за товарно-транспортною накладною.

Матеріально відповідальна особа у визначений термін подає до бухгалтерської служби матеріальний звіт з усіма первинними документами з надходження та вибуття тари.

Тема 7 Облік і аудит фінансових інвестицій

7.1 Сутність та класифікація фінансових інвестицій

7.2 Облік надходження фінансових інвестицій

7.3 Методи оцінки фінансових інвестицій на дату балансу

7.4 Визнання доходу від фінансових інвестицій

7.5 Аудит Фінансових інвестицій