1. Запаси: їх суть, визнання, класифікація та оцінка за п(с)бо 9 «Запаси»

Запаси — матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.

Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності встановлено П(С)БО 9 «Запаси»,

Одиницею обліку запасів є найменування або однорідна група. Для ведення бухгалтерського обліку запаси об'єднуються в групи, що відповідають субрахункам 2-го класу. Групи запасів:

• Виробничі запаси (рах 20) - сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;

• Незавершене виробництво (Рах 23);

• Готова продукція (рах 26),

• Товари (28);

• Малоцінні та швидкозношувані предмети, (21) до 1 року термін використання

• Поточні біологічні активи -.

Придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю.

При вибутті запаси оцінюються за одним із наступних методів оцінки:

• Оцінка за ідентифікованою собівартістю. Здійснюється щодо запасів, які відпускаються, та послуг, що виконуються, для спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють один одного.

• Оцінка за середньозваженою собівартістю. Проводиться за кожною одиницею запасів.

• Метод ФІФО. Базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності відповідно до їх надходження на підприємство.

• Оцінка за нормативними затратами. Полягає в застосуванні нормативних витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством.

• Оцінка за цінами продажу. Заснована на застосуванні підприємством роздрібної торгівлі середнього відсотка торгової націнки товарів.

2. Документальне оформлення операцій з руху виробничих запасів

Для ведення складського обліку виробничих запасів використовують затверджені Наказом Мінстату України від 21.06.96 р. №193 «Про затвердження типових форм первинних облікових

документів з обліку сировини та матеріалів» такі типові форми первинного обліку запасів:

М-1 „Журнал обліку вантажів, що надійшли";

М-2а „Акт списання бланків довіреностей";

М-4„Прибутковий ордер";

М-7„Акт про приймання матеріалів";

М-8 „Лімітно-забірна картка";

М-9„Лімітно-забірна картка";

М-10„Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів";

М-11 „Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів";

М-12 „Картка складського обліку матеріалів";

М-13„Реєстр приймання-здавання документів";

М-14 „Відомість обліку залишків матеріалів на складі";

М-15 „Акт про приймання устаткування";

М-15а „Акт приймання-передачіустаткування до монтажу";

М-16 „Матеріальний ярлик";

М-17 „Акт про виявлені дефекти устаткування";

М-18 „Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від установлених норм запасу";

М-19 „Матеріальний звіт";

М-21 „Інвентаризаційний опис";

М-23 „Акт про витрату давальницьких матеріалів";

М-26 „Картка обліку устаткування для встановлення";

М-28„Лімітно-забірна картка"; М-28а „Лімітно-забірна картка".

Тільки після того, як запаси оприбутковані, допускається їх відпуск із складу. Відпуск цінностей із складу може здійснюватися тільки уповноваженими особами. Список цих працівників складається і затверджується керівником підприємства та головним бухгалтером.

Документообіг на підприємстві має бути організований так, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації до бухгалтерії. Первинні документи, які надходять до бухгалтерії, підлягають перевірці за змістом операції і за правильністю їх оформлення. Особливу увагу слід звернути на законність проведення операцій.

В бухгалтерії узагальнюється отримана від комірників аналітична інформація про рух запасів. При цьому використовуються рахунки бухгалтерського обліку та бухгалтерські реєстри (журнали та відомості). Станом на перше число місяця в бухгалтерії підприємства, у спеціальній оборотно-сальдовій відомості виводиться залишок запасів по кожному рахунку.

Облік виробничих запасів за синтетичними рахунками (або субрахунками) ведеться у Відомості 5.1 за центрами відповідальності (матеріально відповідальними особами, місцями зберігання) та місцями витрат (синтетичними рахунками або субрахунками обліку витрат). У Відомості визначаються сума і рівень транспортно-заготівельних витрат (відхилень фактичної собівартості виробничих запасів від їх поточної облікової оцінки), а також фактична собівартість витрачених (вибулих) запасів, якщо застосовується метод оцінки вибуття запасів за середньозваженою собівартістю.

3. Особливості обліку і аудиту надходження і вибуття виробничих запасів

Первісна вартість запасів формується залежно від способу надходження на підприємство.

Облік придбання виробничих запасів за грошові кошти. Облік виробничих запасів здійснюється на активному рахунку 20 «Виробничі запаси». Первісною вартістю виробничих запасів, що придбані за плату, є собівартість.

П(С)БО 9 передбачає також низку витрат, що не включають до первісної вартості виробничих запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені). До них належать:

6. понаднормативні втрати й нестачі запасів;

7. відсотки за користування кредитами;

8. витрати на збут;

9. загальногосподарські та інші подібні витрати, що не пов'язані безпосередньо з придбанням і доставкою запасів і доведення їх до стану придатності до використання за запланованими цілями.

Слід зазначити, що вартість паливно-мастильних матеріалів (ПММ) для легкових автомобілів не належить до валових витрат підприємства (крім підприємств, що надають платні послуги з транспортного або туристичного обслуговування, спортивних організацій та ін.), однак, згідно з П(С)БО 9 ПММ (у тому числі й для легкового автотранспорту), визнаються виробничими запасами.

Облік надходження виробничих запасів за бартерними операціями. Згідно з П(С)БО 9 первісна вартість запасів, придбаних в обмін на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів.

Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їхню справедливу вартість, то первісною вартістю одержаних виробничих запасів є їхня справедлива вартість, а різницю між балансовою та справедливою вартістю переданих запасів включають до витрат звітного періоду.

За обміну подібними запасами не визнається дохід, отже, не визначається й фінансовий результат.

Порядок відображення в реєстрах бухгалтерського обліку операції з обміну виробничими запасами ілюструє наведений нижче приклад.

У наведеному прикладі справедливі вартості обмінюваних запасів вищі за їхню балансову вартість, інакше одержані запаси треба було б оприбуткувати за справедливою вартістю, а різницю списати на витрати звітного періоду.

Згідно з П(С)БО 9 первісна вартість запасів, придбаних в обмін на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їхніх еквівалентів, передану (одержану) у процесі обміну.

* Суми, віднесені до валових доходів. ** Суми, віднесені до валових витрат.

Облік надходження виробничих запасів як внеску до статутного капіталу. Виробничі запаси можуть бути одержані як внесок

до статутного капіталу підприємства. У такому разі, згідно з П(С)БО 9, первісною вартістю запасів визнається узгоджена із засновниками (учасниками) підприємства їхня справедлива вартість, зафіксована в установчих документах підприємства.

Облік безоплатного одержання виробничих запасів. У реєстрах бухгалтерського обліку підприємства операцію з безоплатно одержаних виробничих запасів, згідно з П(С)БО 9, відображають такими записами:

Дт 20 «Виробничі запаси»

Кт 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів»

Аудит надходження виробничих запасів

10. Перевіряючи операції з надходження матеріальних цінностей, ми насамперед вивчаємо порядок їх обліку та контролю на даному підприємстві. Було виявлено, що ТМЦ надійшли на підприємство шляхом видачі довіреностей особам, які мають право на їх одержання, тому згідно з інструкцією «Про порядок видачі довіреностей» ми перевіряємо:

11. 1. наявність журналу виданих довіреностей;

12. 2. наявність наказу на тих осіб, які мають право підпису довіреностей;

3. своєчасність подання звіту з використання одержаних довіреностей.

На підставі журналу реєстрації довіреностей та первинних документів перевіряємо своєчасність оприбуткування ТМЦ .

Аудит операцій щодо надходження матеріальних цінностей від постачальників починаємо з вивчення договорів поставки та перевіряємо повноту і своєчасне їх оприбуткування на склади підприємства.

Надходження і оприбуткування матеріальних цінностей та розрахунків за них перевіряємо по журналу оперативного обліку надходження вантажів, який ведеться на підприємстві, та Журналу –ордеру 6, платіжних вимогах, транспортних накладних і прибуткових документах та виписок установ банку. З цією метою оплачені платіжні вимоги постачальників чи платіжні доручення зіставляємо з прибутковими документами.

Облік вибуття виробничих запасів

Виробничі запаси можуть бути списані з балансу внаслідок їх крадіжки або псування.

Щоб відобразити дані операції в реєстрах бухгалтерського обліку, передусім необхідно обчислити суму відшкодування, розраховану згідно з Порядком визначення розміру збитків від крадіжки, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22. 01. 1996 р. № 116:

Виробничі запаси також списують з балансі у зв'язку з їх реалізацією. У реєстрах

бухгалтерського обліку цю операцію відображають такими проводками

Запаси можуть бути передані (унаслідок здійснення підприємством інвестицій) до статутного капіталу іншого підприємства.

Списання запасів унаслідок їх безоплатної передачі здійснюють за допомогою таких бухгалтерських проводок:

Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» Кт 20 «Виробничі запаси»

на суму переданих безоплатно запасів; Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» Кт 641 «Розрахунки за податками»

відображено податкове зобов'язання з ПДВ, виходячи із звичайних цін.

Запаси можуть бути списані з балансу внаслідок надзвичайних подій (стихійних лих, пожеж, техногенних катастроф та ін.)

Збитки від надзвичайних подій обліковують на окремому рахунку 99 «Надзвичайні витрати».

Дт 99 «Надзвичайні витрати Кт 20 «Виробничі запаси; »

відображено в обліку списання запасів унаслідок аварії

14

Дт 654 «Розрахунки за індивідуальним страхуванням»

Кт 75 «Надзвичайні доходи»

у разі майбутнього відшкодування вартості запасів страховою організацією сума страхового відшкодування може бути віднесена на доходи від надзвичайних подій.

Аудит вибуття виробничих запасів

Списання запасів із балансу згідно П(с)БО 9 відбувається у таких випадках: відпускання у виробництво; реалізація за грошові кошти; передача до статутного капіталу іншого підприємства; безоплатна передача; списання через витрати від стихійного лиха; списання недостач у межах норм і понад норм природного убутку.

При списанні матеріалів у виробництво проводимо документальну перевірку, яка дає змогу встановити:

· Відповідність норм у документах на списання нормативним актам;

· Відповідність кількості фактично списаної сировини витрачанню цієї сировини за нормами.

В зв’язку із списанням виробничих запасів перевіряємо наявність актів на списання запа

сів, накладних , довіреностей, вимог на відпущення матеріалів, відомостей обліку видачі матеріалів, а також перевіряємо правильність заповнення документів.

Документальний контроль підтверджуємо результатами фактичної перевірки, а саме контрольного запуску сировини у виробництво, ця операція була проведена за участю спеціалістів з Лісонасіневого господарства. Також було проведено опитування та підтвердження, чи не було списано сировини менше, ніж передбачено нормами, в результаті чого було виявлено що такий факт був, але причиною цього було використання нового економного обладнання.

Наступним етапом є перевірка методу оцінки запасів при їх списанні. Згідно П (с)БО 9 «Запаси» на підприємстві можна використовувати один із чотирьох методів оцінки запасів або декілька одночасно. Але при цьому слід зазначити , що для усіх одиниць БО запасів, що мають однакові умови використання , застосовується тільки один із наведених методів. При перевірці даного об’єкту було виявлено що на підприємстві застосовується оцінка запасів

за середньозваженою собівартістю, а саме нам пояснили, що цей метод застосовується окремо для кожної сукупності взятих на облік запасів, однакових за призначенням. Середньозважена собівартість одиниці, що вибуває , визначається:

Середньозважена собівартість одиниці = залишок на початок місяця +отримано ідентичних запасів протягом місяця : кількість запасів, що залишилися на початок місяця + кількість ідентичних запасів отриманих протягом місяця.

Отже, в чисельнику формули ставлять значення в грошовому вимірі, у знаменнику – у кількісному вимірі.

Було виявлено відпуск матеріальних цінностей за вимогою, тому в кожному окремому випадку визначаємо систематичність такого відпуску, конкретних виконавців.

Перевіряючи відпуск виробничих запасів стороннім особам, ми перевіряємо підставу відпуску та умови реалізації, при цьому було перевірено дані первинних документів.

Під час аудиту звертаємо увагу на правильність проведення переоцінки ТМЦ. Відповідно до П(с)БО 9, запаси відображаються в обліку за найменшою з двох вартостей: первісною, або чистою вартістю реалізації. Уцінювати запаси необхідно тоді, коли вони матеріально чи фізично застаріли, втратили свою первісну вартість. Запаси списуються на витрати тоді, коли підприємство знає , чи не зможе їх продати чи якось використати. Уцінювати запаси потрібно до чистої вартості реалізації.

Чиста вартість визначається по кожній одиниці запасів шляхом віднімання від очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

Сума на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їхньої реалізації і вартість повністю втрачених запасів, списується на витрати звітного періоду з відображенням в позабалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і витрати від псування цінностей».

Перевірено чи не було допущено дооцінки балансової вартості запасів вище їх балансової вартості.

Після цього складаємо звіт (баланс) руху матеріальних цінностей за їх видами з виведенням залишку МЦ на момент інвентаризації і зіставляємо дані залишку звіту руху МЦ з фактичною наявністю МЦ. В результаті чого було виявлено, що дані залишків звіту руху МЦ відповідають даним інвентаризації можна зробити висновок, що матеріальні цінності при надходженні повністю були оприбутковані.