6. Облік і аудит розрахунків векселями

Особливості обігу векселів в Україні, видачу простих і перевідних векселів, здійснення операцій з векселями регламентує Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05. 04. 2001 р. № 2374-ІІІ.

Вексель — безумовне грошове зобов'язання сплатити певну суму грошей на вимогу або у встановлений термін.

Особа, яка підписує вексель і, отже, зобов'язується сплатити за ним, є векселедавцем. Особа, яка одержує платіж за векселем, — векселетримач. Вексель виконує функцію кредитних грошей, засобів платежу і як цінний папір сам стає об'єктом різних операцій (купівлі-продажу, обліку, застави).

У векселі обов'язково зазначають: назву кредитора (векселетримача), позичальника (векселедавця); суму боргу, місце й термін платежу. Розрізняють такі типи векселів:

1. простий — його виписує позичальник (векселедавець), який зобов'язується сплатити борг, і видає його кредитору (векселетримачу). Вексель зберігається у векселетримача;

2. перевідний (тратта) — письмова вимога кредитора (трасанта) до позичальника (трасата) сплатити зазначену у векселі суму третій особі (ремітенту).

Тратта в обов'язковому порядку має бути акцептована позичальником.

Гарантія оплати за векселем має назву «аваль» і є спеціальним написом на лицьовому боці векселя. Фізична або юридична особа, що оформила аваль, відповідає за векселем нарівні з платником, але, оплативши вексель, може вимагати від платника відшкодування суми платежу.

Векселі бувають як безвідсоткові, так і з нарахуванням відсотків.

Векселі можуть зберігатися на підприємстві чи передаватися на зберігання банку. Векселі, що знаходяться на підприємстві, зберігаються в його касі разом з готівкою згідно з Порядком ведення касових операцій в народному господарстві України. На всі векселі, що зберігаються на підприємстві, складається запис, де вказується назва платника, сума і строк погашення заборгованості по векселю. При погашенні заборгованості, забезпеченої векселями, в записі робиться відповідна відмітка із зазначенням дати виписки банку чи іншого належного документа. Якщо одержані підприємством векселі здаються на зберігання в банк, то в реєстрах аналітичного обліку робиться відмітка про відповідний документ, одержаний від банку. Оплата банку — винагорода за послуги із зберігання векселів відноситься на витрати операційної діяльності.

Витрати, пов'язані з виготовленням або придбанням бланків векселів, сплатою мита, належать до адміністративних витрат, які обліковують на рахунку 92 «Адміністративні витрати».

Вексель можна продати банку за грошові кошти. Такий вид фінансування називається врахуванням (дисконтуванням) векселя, оскільки при цьому банк утримує позиковий відсоток (купує вексель зі знижкою).

Бухгалтерський облік розрахунків за допомогою векселів ведеться з використанням таких рахунків:

• 182 „Довгострокові векселі одержані";

• 34 „Короткострокові векселі одержані";

• 51 „Довгострокові векселі видані";

• 62 „Короткострокові векселі видані".

Необхідність складання спеціального документа, що підтверджує передачу векселя, визначено вимогою документального відображення в бухгалтерському обліку операцій з одержання і передачі векселя. На практиці використовується Акт приймання-передачі векселя.

За бажанням учасників вексельної операції, крім Акту приймання-передачі, може складатись реєстр векселів. У разі передачі векселя для інкасування до банку складання реєстру є обов'язковим.

Що стосується погашення векселя, то воно оформляється Актом пред'явлення векселя до платежу (або Актом приймання-передачі векселя до платежу), який підписується обома сторонами або має форму односторонньої заяви векселетримача з підписом і печаткою платника про її прийняття.

Згідно з чинним законодавством України облік фінансових результатів операцій з цінними паперами ведеться окремо за кожним їх видом. Облік розрахунків векселем розглянемо на прикладі.

Векселі, отримані підприємством під час розрахунків за відвантажені товари, перевіряються на основі записів за рахунках наведених вище та їх субрахунками з метою підтвердження їх достовірності та правильності.

Одночасно, у разі потреби, проводиться інвентаризація векселів у місцях їх зберігання (на підприємстві або в банку). Результати інвентаризації визначаються порівнянням фактичних даних з описами, що ведуться в бухгалтерії. Якщо підприємство зберігає векселі в банку, то аудитор повинен за необхідності отримати підтвердження даних, одержаних на підприємстві, від банку через запит. Разом з тим простежуються витрати підприємства за послуги щодо зберігання векселів, які повинні підтверджуватися угодами з банком, документами про нарахування винагороди та записами про віднесення на витрати операційної діяльності.

Особлива увага приділяється випадкам реалізації векселів з відстроченням платежів, дисконту, визначенню сум відсотків, умов та наслідків операцій з переказними, дисконтними, простими відсотковими векселями.

Тема 5 Облік і аудит основних засобів та нематеріальних активів

5.1 Суть основних засобів та нематеріальних активів, їх класифікація

5.2. Документальне оформлення наявності та руху основних засобів та нематеріальних активів

5.3. Облік надходження і вибуття основних засобів та нематеріальних активів

5.4. Облік витрат на експлуатацію та поліпшення основних засобів

5.5. Облік переоцінки основних засобів та нематеріальних активів

5.6. Облік витрат на відновлення корисності основних засобів.

5.7 . Облік амортизації основних засобів.

5.8 Аудит основних засобів та нематеріальних активів

Тема 5 Облік і аудит основних засобів та нематеріальних активів

5.1 Суть основних засобів та нематеріальних активів, їх класифікація

В бухгалтерському обліку до необоротних активів належать активи, призначені для використання протягом періоду, більшого за один рік (або операційного циклу, якщо він перевищує один рік).

Методологічні засади формування у фінансовому обліку інформації про основні засоби визначені в П(с)БО 7 «Основні засоби».

Об'єктом обліку основних засобів у бухгалтерському обліку є закінчений пристрій з усім іриладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для иконання певних самостійних функцій, або відокремлений комплекс конструктивно поєднаних редметів однакового чи різного призначення, які мають для обслуговування спільні пристрої, риладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожний із предметів може виконувати вої функції (а комплекс — певну роботу) лише у складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, що мають різні строки корисного икористання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку к окремий об'єкт основних засобів. Це важливо для обліку устаткування і транспортних засобів, астини (деталі) яких можуть обліковуватися окремо, а також для будівель і приміщень, що остійно перебудовуються, поліпшуються, переобладнуються.

Як і будь-який актив, основні засоби відображають у балансі за таких умов:

існує вірогідність отримання економічних вигод від використання основного засобу;

його оцінка може бути достовірно визначена.

В П(С)БО 7 визначені наступні види оцінки основних засобів:

Первісна вартість основних засобів визначається як історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів, сплачених при придбанні або створенні необоротних активів.

До неї включають такі витрати:

суми, виплачувані постачальникам і підрядникам (без непрямих податків);

реєстраційні збори, державне мито;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у разі придбання (створення) основних засобів (якщо вони не омпенсуються підприємству);

витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати, пов'язані з приведенням об'єкта основних засобів до дієздатного стану.

Не включають до первісної вартості основного засобу і відображають як витрати:

витрати на сплату відсотків за кредит, залучений для купівлі основного засобу;

наднормативні суми відходів, понаднормативні витрати на оплату праці;

загальногосподарські витрати.

Переоцінена вартість - це вартість основних засобів після проведення їх переоцінки.

Вартість, що амортизується - первісна або переоцінена вартість об'єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість визначається як сума коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів по закінченню періоду використання, що передбачений, за вирахуванням очікуваних витрат на ліквідацію (продаж) цього об'єкту.

Справедлива вартість об'єкта основних засобів дорівнює сумі, за якою актив може бути обміняний при здійсненні угоди між компетентними, обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Справедливою вартістю в більшості випадків є ринкова

Залишкова (балансова) вартість основного засобу визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу (амортизації).

Для контролю за наявністю та рухом об'єктів основних засобів їх обліковують за відповідними групами. Група основних засобів - сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання основних засобів.

Для ведення бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються, за наступними групами:

Інвестиційна нерухомість - власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності.

Земельні ділянки. Поняття земельної ділянки законодавством не визначено. Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України всі землі за цільовим призначенням поділяють на:

землі сільськогосподарського призначення;

землі населених пунктів (міст, селищ міського типу й сільських населених пунктів);

землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;

землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

землі лісового фонду;

землі водного фонду;

землі запасу.

Капітальні витрати на поліпшення земель. До витрат на поліпшення земель належать витрати на меліоративні (осушувальні) та іригаційні роботи, антиерозійні заходи (терасування, зміна рельєфу ярів та ін.)

Будинки, споруди і передавальні пристрої.

Машини та обладнання.

Транспортні засоби.

Тварини. Довгострокові біологічні активи — усі біологічні активи, які не є поточними біологічними активами. Біологічний актив— тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Багаторічні насадження.

Інші основні засоби. До них належать засоби, що не обліковуються на субрахунках 101—108 рахунка 10 «Основні засоби».

Рахунок 10 "Основні засоби" призначений для обліку господарських засобів, тобто узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів. Він є активним, балансовим.

По дебету рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих, внесених засновниками) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю; сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів. По кредиту - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

5.2. Документальне оформлення наявності та руху основних засобів та нематеріальних активів

Рух основних засобів, пов'язаний із здійсненням господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення та вибуття основних засобів, оформлюють типовими формами первинної облікової документації, затвердженими наказом Мінстату України від 29.12.95 р. №352

Форма ОЗ-1 "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів"

використовується для:

зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів;

обліку введення об'єктів основних засобів в експлуатацію;

оформлення внутрішнього переміщення основного засобу з одного підрозділу (цеху, відділу, ділянки) до іншого;

виключення об'єктів зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству - як при продажу (обміні), так і при безоплатній передачі.

Склад комісії, яка підписує акт, визначається в наказі про облікову політику підприємства або затверджується керівником.

Кожен об'єкт зараховується до складу основних засобів за окремим актом. Виключення становлять інвентар, інструменти, обладнання та подібні об'єкти, якщо вони є однотипними та мають однакову вартість в одному календарному місяці.

При прийманні основного засобу акт складається в одному примірнику, при передачі іншому підприємству - в двох (для обох підприємств), при передачі другому підрозділу - також в двох (на підставі другого примірника акту працівник, який передає об'єкт основний засіб, робить відповідний запис до інвентарного списку( ОЗ-9).

Перший примірник акту передається в бухгалтерію, де на його підставі проводиться запис в інвентарній картці форми ОЗ-6. До акту додається необхідна технічна документація, яка пізніше передається в один з відділів.

Акти зберігаються протягом всього терміну експлуатації об'єкту і протягом трьох років та одного місяця після списання об'єкту з обліку за умови, що на цей період була проведена ревізія.

Форму 03-2 "Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів" використовують при оформленні приймання-передачі основного засобу з капітального ремонту, реконструкції або модернізації. Акт складається в одному примірнику, якщо ремонт, реконструкція або модернізація здійснювались господарським способом, та в двох - якщо стороннім підприємством (другий примірник передається підприємству, яке здійснювало роботи).

Форми ОЗ-3 "Акт на списання основних засобів" та ОЗ-4 "Акт на списання автотранспортних засобів" використовуються для оформлення вибуття окремих об'єктів основних засобів при повній або частковій ліквідації. Акт складається в двох примірниках і затверджується керівником підприємства, потім передається в бухгалтерію, де на його підставі здійснюють запис до форми ОЗ-9 та вилучають картку форми ОЗ-6, що відображають у відомості форми ОЗ-7.

Форма ОЗ-5 "Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини"

використовується при встановленні, запуску та демонтажу будівельної машини, взятої на прокат. Цей акт підписується представником машинопрокатної бази та механіком будівельної дільниці.

Форма 03-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів" використовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про наявність та рух всіх типів основних засобів на підприємстві. Картки заводяться на кожен інвентарний об'єкт або групу однотипових об'єктів, які мають однакову вартість, введені в експлуатацію в один і той же час та знаходяться в одному підрозділі (цеху). Інвентарні картки заповнюються на підставі первинних документів з обліку руху основних засобів:

Форма 03-7 "Опис інвентарних карток по обліку основних засобів" використовується для реєстрації інвентарних карток. Ця форма складається в одному примірнику з метою контролю за зберіганням карток. Зареєстровані у цьому описі картки розміщують у картотеці основних засобів, де їх групують за видами, а всередині видів - за місцезнаходженням. Картки недіючих основних засобів групують окремо. Вибуття основних засобів відмічається у картці, яка вилучається з картотеки діючих об'єктів, що відображається в цьому опису.

Форма 03-8 "Картка обліку руху основних засобів"

Форма ОЗ-9 "Інвентарний список основних засобів" використовується у місцях експлуатації основних засобів (цехах, відділах) для обліку кожного об'єкту за матеріально відповідальними особами.

Форми 03-14 "Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)", 03-15 "Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій)", 03-16 "Розрахунок амортизації по автотранспорту" використовується для розрахунку амортизації основних засобів та заповнюються на підставі інвентарних карток форми ОЗ-6 з урахуванням, змін, внесених актом форми ОЗ-2 при прийманні-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів.

5.3. Облік надходження і вибуття основних засобів та нематеріальних активів

Порядок відображення в обліку надходження основних засобів.

Усі витрати підприємства на придбання або створення необоротних активів, що включаються до їх первісної вартості накопичуються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".

За дебетом рахунка 15 відображається збільшення понесених підприємством витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальна необоротних активів, а за кредитом - їх зменшення у зв'язку з прийняттям в експлуатацію або приведенням у стан використання за призначенням відповідних об'єктів.

Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" має такі субрахунки:

На субрахунку 151 "Капітальне будівництво" відображаються витрати на будівництво, що здійснюється для власних потреб підприємств; господарським або підрядним способом; вартість устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва; авансові платежі для фінансування такого будівництва

На субрахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" ведеться облік витрат на придбання або виготовлення власними силами об'єктів основних засобів (крім об'єктів будівництва та основного стада).

На субрахунку 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів" ведеться облік витрат підприємства на придбання або виготовлення власними силами об'єктів, облік яких ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи".

На субрахунку 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів"

відображаються витрати підприємства на придбання або розробку власними силами нематеріальних активів.

На субрахунку 155 " Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів " ведеться облік витрат на формування довгострокових біологічних активів (крім тварин, які облічуються на рахунку 21 "Поточні біологічні активи").

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться за групами необоротних активів, а також за окремими їх об'єктами. Визначена за даними аналітичного обліку первісна вартість об'єкта списується в дебет відповідного рахунка з обліку необоротних активів.

Згідно з чинним законодавством підприємства мають право продавати зайві основні засоби, безоплатно передавати іншим підприємствам, установам, організаціям, а також ліквідовувати їх, якщо вони фізично або морально застаріли і ремонт їх неможливий або економічно недоцільний (а також внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха).

Вибуття основних засобів з підприємства оформляється актом на списання основних засобів (ф. № 03-3), у якому вказується причина вибуття, первинна вартість об'єкта, що вибуває, сума нарахованого зносу, залишкова вартість, витрати, пов'язані з вибуттям (реалізацією, ліквідацією), а також сума одержаного доходу. На підставі оформлених актів роблять відповідні записи в бухгалтерському обліку.

Списання з балансу безоплатно переданих об'єктів здійснюють на підставі письмового повідомлення (авізо) приймаючої сторони про оприбуткування цих об'єктів.

Ліквідація об'єктів необоротних активів оформляється актом на списання, який складається постійно діючою комісією та затверджується керівником підприємства.

На підставі цих документів роблять відповідні записи у регістрах аналітичного і синтетичного обліку.

Залишкова вартість об'єктів та всі витрати, пов'язані з їх вибуттям, списують у дебет рахунка 97 "Інші витрати" (субрахунок 972 "Собівартість реалізованих необоротних активів" або 976 "Списання необоротних активів").

Доходи, отримані від продажу або ліквідації необоротних активів, відображаються за кредитом рахунка 74 "Інші доходи" (субрахунок 742 "Дохід від реалізації необоротних активів" або 746 "Інші доходи від звичайної діяльності").

Якщо причиною списання необоротних активів була надзвичайна подія (пожежа, землетрус тощо) витрати та доходи, пов'язані зі списанням об'єкта відображаються відповідно на рахунках 99 "Надзвичайні витрати" і 75 "Надзвичайні доходи".

Податок на додану вартість, нарахований унаслідок вибуття необоротних активів, відображається за дебетом рахунка отриманих доходів, а при ліквідації та безоплатній передачі - за дебетом субрахунка 976 "Списання необоротних активів".

Фінансовий результат від вибуття об'єктів необоротних активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків) та залишковою вартістю об'єкта і витратами, пов'язаними з його вибуттям.

Усі рахунки коштів — суто активні, й на них не можуть утворюватися кредитові сальдо. 26

3.2. Порядок організації касових (готівкових) розрахунків 26

Бухгалтери та інші працівники, що мають право підпису касових документів, не можуть виконувати обов'язки касирів. 31

Дт 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»; 32

Кт 301 «Каса в національній валюті». 32

Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»; 32

Кт 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті». 32

Дт 331 «Грошові документи в національній валюті»; 33

Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». 33

Дт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»; 33

Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті». 33

Дт 331 «Грошові документи в національній валюті»; 33

Кт 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням». 33

Дт 377 - надано путівку працівникові; 33

Кт 331 33

Дт 301 - внесено працівником частину вартості путівки; 33

Кт 377 33

Дт 651 «Розрахунки з соціального страхування»; 33

Кт 331 «Грошові документи в національній валюті». 33

Дт 474 «Забезпечення інших витрат і платежів»; 33

Кт 331 «Грошові документи в національній валюті». 33

Дт 30 «Каса»; 33

Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності». 33

Кт 30 «Каса». на суму нестачі в касі підприємства; Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кт 33 «Інші кошти». на нестачу грошових документів; 33

Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів». 33

Для відкриття поточного рахунка в банк подають такі документи: 37

1. Визначення, визнання та оцінка поточної дебіторської заборгованості 42

Відповідно до цієї класифікації в плані рахунків виділені рахунки 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» та 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 38 «Резерв сумнівних боргів». 42

Поряд з цим в П(с)БО 10 «Дебіторська заборгованість» поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, визнається одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг. 43

Оцінка поточної дебіторської заборгованості визначається: 43

За П(с)БО 10 чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - це сума поточної 43

2. Облік і аудит розрахунків з покупцями та замовниками 43

3. Облік і аудит резерву сумнівних боргів 44

Поточна дебіторська заборгованість, що не пов'язана з реалізацією продукції, яка 45

Резерв сумнівних боргів може не створюватися: 46

Порядок витрачання коштів на господарські потреби. 46

Підтвердними документами є розрахункові документи відповідно до Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Податкового Кодексу». 47

Постановою №663. 49

проїзд: 49

а) коли до рахунків на оплату вартості проживання в готелях не включають витрати на харчування, для відряджень в межах України — 30 грн., для відряджень за кордон — 280 грн.; 49

б) коли до рахунків вартості проживання в готелях включають витрати на: 49

одноразове харчування, для відряджень в межах України — 24 грн., для відряджень за кордон — 224 грн.; 49

дворазове харчування, для відряджень в межах України — 18 грн., для відряджень за кордон — 154 грн.; 49

триразове харчування, для відряджень в межах України — 12 грн., для відряджень за кордон — 98 грн. 49

5. Облік і аудит розрахунків з іншими дебіторами 51

5.1. Облік розрахунків за авансами виданими 51

Рахунок 37 має такі субрахунки: 51

5.2. Облік розрахунків за нарахованими доходами 52

5.4. Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків 53

5.5. Облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок 54

5.6. Облік розрахунків з іншими дебіторами 54

Д-т рах. 071 "Списана дебіторська заборгованість". 55

6. Облік і аудит розрахунків векселями 55

182 „Довгострокові векселі одержані"; 56

34 „Короткострокові векселі одержані"; 56

51 „Довгострокові векселі видані"; 56

62 „Короткострокові векселі видані". 56

Тема №6 Облік і аудит виробничих запасів 72

1. Запаси: їх суть, визнання, класифікація та оцінка за П(с)БО 9 «Запаси» 72

2. Документальне оформлення операцій з руху виробничих запасів 72

3. Особливості обліку і аудиту надходження і вибуття виробничих запасів 72

4. Облік транспортно-заготівельних витрат 72

5. Переоцінка виробничих запасів, та її облік 72

6. Облік і аудит малоцінних та швидкозношуваних предметів 72

7. Особливості обліку тари 72

2. Документальне оформлення операцій з руху виробничих запасів 73

Облік вибуття виробничих запасів 76

5. Переоцінка виробничих запасів, та її облік 79

7. Облік і аудит малоцінних та швидкозношуваних предметів 80

Особливості обліку тари 82

7.1. Сутність та класифікація фінансових інвестицій 85

Законодавство України визначає такі джерела фінансування інвестиційної діяльності: 85

Згідно податкового законодавства, інвестиція — господарська операція, яка передбачає 86

7.2. Облік надходження фінансових інвестицій. 89

Первісна оцінка для фінансових інвестицій придбаних за грошові кошти - це їх собівартість . Собівартість складається з таких витрат: 89

Собівартість фінансових інвестицій, придбаних шляхом обміну на інші активи 90

7.3 Методи оцінки фінансових інвестицій на дату балансу. 90

За П(с)БО 12 для оцінки фінансових інвестицій на дату балансу використовуються такі методи: 90

а) у випадку придбання фінансових інвестицій з дисконтом: 92

б) у випадку придбання фінансових інвестицій з премією: 92

б) сума амортизації у випадку премії; Д 952 К143; 92

7. 4. Визнання доходу від фінансових інвестицій 94