
- •2. Культурологія як наука, її предмет та функції.
- •3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- •4. Основні методи культурологічних досліджень та їх особливості.
- •5. Інтегративний характер культурології як науки.
- •6. Специфіка культурологічного знання.
- •7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- •8. Сутність та основні функції культури.
- •Історична типологія культури.
- •Регіональна типологія культури.
- •Основні теоретичні концепції культури та їх стисла характеристика.
- •Сутність концепції циклічного розвитку культури.
- •Сутність еволюціоністської концепції г. Спенсера.
- •Концепція культурно-історичних типів м.Я. Данилевського.
- •Концепція соціокультурної динаміки п. Сорокіна.
- •16. Концепція локальних цивілізацій а. Тойнбі.
- •17. Культурологічна концепція с. Хантінгтона.
- •18. Основні положення концепції культури о. Шпенглера.
- •19. Архаїчний тип культури. Магія, культ, ритуал, табу
- •20. Поняття міфу. Основні концепції міфу.
- •21. Культура Стародавнього Єгипту.
- •22. Античний тип культури як джерело європейської культури. Феномен "грецького дива".
- •23. Дохристиянська культура слов'ян.
- •24. Особливості розвитку та досягнення культури Київської Русі.
- •25. Роль християнства у становленні української культури.
- •26. "Культурний Ренесанс" в Україні на початку XX ст.
- •27. Культура індустріального та постіндустріального суспільства, їх сутнісні відмінності
- •28. Культура інформаційного суспільства та її сутність.
- •29. Розкрити сутність поняття "художня культура" та її структуру.
- •30. Мистецтво як феномен культури. Характерні риси мистецтва.
- •31. Модернізм в культурі.
- •32. Постмодернізм в культурі.
- •33. Світоглядні засади мистецтва модернізму.
- •34. Мова як один з головних чинників розвитку нації і культури.
- •35. Особливості сучасної соціокультурної ситуації в Україні.
- •36. Суперечливий вплив процесу глобалізації на культуру.
- •37. Охарактеризувати явище європоцентризму в світовій культурі.
- •38. Охарактеризувати співвідношення понять "культура" і "цивілізація".
- •39. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "масова культура".
- •40. Сутність та співвідношення понять "традиційна культура" та "інноваційна культура".
- •41. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і"загальнолюдські культурні цінності".
- •42. Сутність та співвідношення понять "субкультура" і "контркультура".
- •43. Сутність та співвідношення елітарної та масової культури.
- •44. Формаційний підхід до соціокультурного світу, його основні етапи.
- •45. Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- •46. ООсновні види комунікації та іх характеристика.
- •47. Інформаційно-знакове тлумачення культури.
- •48. Знаки та знакові системи в культурі.
- •49. Основні види знаків (за ч. Пірсом). Навести приклади.
- •50. Основні властивості символів та їх співвідношення зі знаками.
- •51. Семіотика як наукова дисципліна.
- •52. Інформаційно-сеомітичне тлумачення культури
- •53. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури.
- •54. Розкрити і охарактеризувати бароко як стиль у мистецтві.
- •55. Розкрити і охарактеризувати готику як стиль у мистецтві.
- •56. Розкрити і охарактеризувати українське бароко як стиль у мистецтві.
- •57. Розкрити і охарактеризувати романтизм як стиль у мистецтві.
- •58. Розкрити і охарактеризувати класицизм як стиль у мистецтві.
- •59. Ціннісно-нормативний вимір культури.
- •60. Особистість як об'єкт і суб'єкт культури.
- •61. Духовний вимір буття людини та його складові.
- •62. Духовна культура, її структура та цінності.
- •63. Технологічна культура та її складові.
- •64. Соціальна культура та її складові.
- •65. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури.
- •66. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- •67. Світ і людина в індо-буддійському типі культури.
- •68. Світ і людина в християнському типі культури.
- •69. Людина в античній культурі.
- •70. Людина в середньовічній культурі.
- •71. Людина в культурі Відродження.
- •72. Людина в українській і світовій культурах Новітнього часу.
- •73.Проблеми збереження національної культурної спадщини.
- •74.Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції
- •75.Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для України.
- •77.Етика як теорія моралі та практична філософія.
- •78. Особливості етики як наукової дисципліни.
- •79.Структура та функції етики.
- •80. Етимологія термінів "етика" і "мораль".
- •81.Соціальні функції моралі.
- •82. Етичні вчення Стародавнього Сходу.
- •83.Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- •84.Що таке "золоте правило моральності", чому воно має таку назву?
- •85. Категоричний імператив і. Канта. Розкрити и охарактеризувати зміст понять "імперативність" та "категоричний імператив".
- •86. Норма як елемент моральної свідомості.
- •87. Основні концепції добра як етичної категорії.
- •88.Основні види зла як етичної категорії.
- •89.Як співвідносяться моральна та правова регуляція людської поведінки?
- •90. Особливості моралі як способу опанування світу.
- •91. Свобода як етична проблема. Відповідальність - необхідний атрибут свободи.
- •92.Розкрити та охарактеризувати зміст понять "честь" і "гідність". В чому полягає відмінність цих понять?
- •93.Розкрити та охарактеризувати зміст понять "любов" і "милосердя"
- •94. Моральнісні смисли любові.
- •95. Поняття "совість", "сором" та "провина", їх співвідношення.
- •96.Найважливіші чинники щастя. Ваше розуміння щастя?
- •97.Сенс життя як моральна проблема.
- •98.Охарактеризуйте особливості морального вибору особистості.
- •99.Моральні цінності людини.
- •100.Загальна характеристика культури ділового спілкування.
- •101.Зміст та співвідношення понять "традиція" та "звичай" .
- •102.Етикет та основні його різновиди.
- •103.Моральні норми і цінності християнської етики.
- •104.Моральнісна культура особистості та її складові.
- •105.Прикладна етика та її основні різновиди.
- •106.Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічних проблем сучасної цивілізації.
- •107.Професійна етика економіста (юриста) та її особливості.
- •108. Основні принципи професійної етики економіста (юриста).
- •109.Розкрити і охарактеризувати зміст та своєрідність таких категорій естетики як, прекрасне, потворне, піднесене, низьке, трагічне, комічне.
- •110. Предмет і структура естетики як наукової дисципліни.
- •111.Основні завдання та функції естетики.
- •112.Уявлення про прекрасне в історії естетики.
- •113.Розкрити та охарактеризувати зміст понять "катарсис", "мімесис" та "калокагатія".
- •114.Естетичні ідеали епохи античності.
- •115.Естетичні ідеали епохи Відродження.
- •116.Мистецтво та його різновиди.
- •117.Синтетичні види мистецтва, їх особливості та характеристика.
- •118.Архітектура як вид мистецтва.
- •119.Скульптура як вид мистецтва.
- •120.Живопис як вид мистецтва.
- •121.Театр як вид мистецтва.
- •122.Література як вид мистецтва
- •123.Музика як вид мистецтва.
- •124. Кіно як вид мистецтва.
- •125.Хореографія як вид мистецтва
- •126.Телебачення як вид мистецтва.
- •127.Розкрити сутність і специфіку поняття "художній образ".
- •128.Розкрити сутність і специфіку поняття "художній стиль".
- •129.Форми комічного залежно від відношення до об'єкту комічного осміяння.
- •130. Роль етичних та естетичних знань у формуванні професійної культури економістів (юристів).
Концепція культурно-історичних типів м.Я. Данилевського.
Данилевський – відомий рос. Природознавець, що зробив спробу теоретично обгрунтуватти концепцію багатолінійного і замкненого розвитку культури на основі застосування методології систематизації в біологічній науці. В історії людства він виділив11 самобутніх типів культури:інд., китайську, іранську, єгипетську,халдейську, грецьку, римську, аравійську, германо-романську, слов’янську. Кожний культурно-історичний тип виникає з етнографічного матеріалу, після того входить у період розквіту, а потім зазнає занепаду. Інакше, кожний тип культури проходить в основному 3 фази свого розвитку: етнографічну, державну та цивілізаційну. Перехід до цивілізації хар-ся розтратою культ. Потенціалу. Самобутність культури на думку Д., в особливому складі душі народу, тому його нац. Хар-р залишається незмінним при взаємодії культур. Його концепція стала одним з теоретичних джерел теорії панславізму і шовінізму.
Концепція соціокультурної динаміки п. Сорокіна.
Концепція соціокультурної динаміки була створена видатним росіянином, а з 1923 р. амер. соціологом і культурологом Пітиримом Сорокіним. "Social and Cultural Dynamics" (1937). П. Сорокін розрізняє системи соціокультурних феноменів різних рівнів. Найвищий з них творять соціокультурні суперсистеми, сфера дії яких поширюється на багато суспільств. Вони виникають навколо фундаментальних передумов реальності і методів її пізнання. Відповідно до останнього, учений виділяє три послідовних типи соціокультурних суперсистем (чуттєвий, ідеаціональний та ідеалістичний), яким відповідають три форми істини і три типи мистецтва.
Відповідно до концепції П. Сорокіна, розвиток мистецтва (мистецтва слова в тому числі) відбувається в результаті циклічної зміни вказаних типів. Так, ідеаціональне мистецтво європейського середньовіччя змінилося ідеалістичним мистецтвом XIII-XIV ст., а воно, у свою чергу - чуттєвим мистецтвом XV-XIX сторіч.
16. Концепція локальних цивілізацій а. Тойнбі.
А. Тойнбі зробив спробу пояснити одночасно хід розвитку всіх людських культур, застосувавши поняття "цивілізація" до особливостей розвитку народів і культур різних регіонів і країн. В результаті всесвітня історія мала вигляд мозаїчного панно, складеного багатолінійним розвитком суверенних культур, які розташовані поруч і співіснують. Однак А. Тойнбі довів: при всій відмінності і несхожості культур різних народів всі вони належать до єдиної цивілізації і в своєму розвиткові рано чи пізно проходять ідентичні етапи, які характеризуються однаковими ідеями, і хоча мають свої особливості, та сутність їх єдина. Його найвідоміша праця « Дослідження історії». Спочатку Т. Виділив для агалізу 21 циввілізацію, потім скоротив їх перелік до 13 найрозвинутіших, серед як. Антична, західна, православна, індійська, китайська, ісламська тощо.
17. Культурологічна концепція с. Хантінгтона.
Хантінгтон: концепції «зіткнення цивілізацій», що полемізує з концепцією «кінця історії» Ф.Фукуями. 1993 у статті «Зіткнення цивілізацій» Фукуяма пропонував вважати головним фактором, що визначає сучасну світову політику, повну перемогу ліберальної ідеології, то Хантінгтон вважає, що наприкінці 20 в. геополітичний розклад визначається ідеологіями, що виходять за рамки традиційного протистояння лібералізму та авторитаризму. Головними протиборчими силами стають цивілізації, що поєднують групи країн зі схожими ментальними цінностями.
За Х., у сучасному світі відбувається зіткнення 7 або 8 цивілізацій - китайської, японської, індуської, ісламської, православної, західної, латиноамериканської і, можливо, африканської. Всередині цивілізації звичайно є стрижнева країна, що організує єдину політику всієї групи країн зі схожими культурними нормами (як, наприклад, США в сучасній західній цивілізації). Кожна цивілізація прагне розширити свій вплив або, принаймні, зберегти свою самобутність від тиску з боку інших цивілізацій. Замість ідеологічного протистояння 20 в. в 21 сторіччі головну роль будуть грати міжкультурні конфлікти.
В 16 - першій половині 20 ст. панівною силою була західна цивілізація, що нав'язувала всім іншим своєї цінності. Однак в 20 ст. протистояння Заходу й Радянської Росії, а потім Західна цивілізація губить своє лідерство, росте самостійність далекосхідних цивілізацій і цивілізації ісламу. Агресивна антизахідна боротьба ісламської цивілізації.
Ідеї Хантінгтона користуються великою популярністю не тільки серед суспільствознавців, але в широких колах громадськості. Цьому багато в чому сприяє навмисна полемічність і популярний стиль викладу його наукових праць, що часто викликають свого роду наукові скандали й зухвалі запеклі дискусії.