- •2. Культурологія як наука, її предмет та функції.
- •3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- •4. Основні методи культурологічних досліджень та їх особливості.
- •5. Інтегративний характер культурології як науки.
- •6. Специфіка культурологічного знання.
- •7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- •8. Сутність та основні функції культури.
- •Історична типологія культури.
- •Регіональна типологія культури.
- •Основні теоретичні концепції культури та їх стисла характеристика.
- •Сутність концепції циклічного розвитку культури.
- •Сутність еволюціоністської концепції г. Спенсера.
- •Концепція культурно-історичних типів м.Я. Данилевського.
- •Концепція соціокультурної динаміки п. Сорокіна.
- •16. Концепція локальних цивілізацій а. Тойнбі.
- •17. Культурологічна концепція с. Хантінгтона.
- •18. Основні положення концепції культури о. Шпенглера.
- •19. Архаїчний тип культури. Магія, культ, ритуал, табу
- •20. Поняття міфу. Основні концепції міфу.
- •21. Культура Стародавнього Єгипту.
- •22. Античний тип культури як джерело європейської культури. Феномен "грецького дива".
- •23. Дохристиянська культура слов'ян.
- •24. Особливості розвитку та досягнення культури Київської Русі.
- •25. Роль християнства у становленні української культури.
- •26. "Культурний Ренесанс" в Україні на початку XX ст.
- •27. Культура індустріального та постіндустріального суспільства, їх сутнісні відмінності
- •28. Культура інформаційного суспільства та її сутність.
- •29. Розкрити сутність поняття "художня культура" та її структуру.
- •30. Мистецтво як феномен культури. Характерні риси мистецтва.
- •31. Модернізм в культурі.
- •32. Постмодернізм в культурі.
- •33. Світоглядні засади мистецтва модернізму.
- •34. Мова як один з головних чинників розвитку нації і культури.
- •35. Особливості сучасної соціокультурної ситуації в Україні.
- •36. Суперечливий вплив процесу глобалізації на культуру.
- •37. Охарактеризувати явище європоцентризму в світовій культурі.
- •38. Охарактеризувати співвідношення понять "культура" і "цивілізація".
- •39. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "масова культура".
- •40. Сутність та співвідношення понять "традиційна культура" та "інноваційна культура".
- •41. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і"загальнолюдські культурні цінності".
- •42. Сутність та співвідношення понять "субкультура" і "контркультура".
- •43. Сутність та співвідношення елітарної та масової культури.
- •44. Формаційний підхід до соціокультурного світу, його основні етапи.
- •45. Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- •46. ООсновні види комунікації та іх характеристика.
- •47. Інформаційно-знакове тлумачення культури.
- •48. Знаки та знакові системи в культурі.
- •49. Основні види знаків (за ч. Пірсом). Навести приклади.
- •50. Основні властивості символів та їх співвідношення зі знаками.
- •51. Семіотика як наукова дисципліна.
- •52. Інформаційно-сеомітичне тлумачення культури
- •53. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури.
- •54. Розкрити і охарактеризувати бароко як стиль у мистецтві.
- •55. Розкрити і охарактеризувати готику як стиль у мистецтві.
- •56. Розкрити і охарактеризувати українське бароко як стиль у мистецтві.
- •57. Розкрити і охарактеризувати романтизм як стиль у мистецтві.
- •58. Розкрити і охарактеризувати класицизм як стиль у мистецтві.
- •59. Ціннісно-нормативний вимір культури.
- •60. Особистість як об'єкт і суб'єкт культури.
- •61. Духовний вимір буття людини та його складові.
- •62. Духовна культура, її структура та цінності.
- •63. Технологічна культура та її складові.
- •64. Соціальна культура та її складові.
- •65. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури.
- •66. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- •67. Світ і людина в індо-буддійському типі культури.
- •68. Світ і людина в християнському типі культури.
- •69. Людина в античній культурі.
- •70. Людина в середньовічній культурі.
- •71. Людина в культурі Відродження.
- •72. Людина в українській і світовій культурах Новітнього часу.
- •73.Проблеми збереження національної культурної спадщини.
- •74.Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції
- •75.Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для України.
- •77.Етика як теорія моралі та практична філософія.
- •78. Особливості етики як наукової дисципліни.
- •79.Структура та функції етики.
- •80. Етимологія термінів "етика" і "мораль".
- •81.Соціальні функції моралі.
- •82. Етичні вчення Стародавнього Сходу.
- •83.Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- •84.Що таке "золоте правило моральності", чому воно має таку назву?
- •85. Категоричний імператив і. Канта. Розкрити и охарактеризувати зміст понять "імперативність" та "категоричний імператив".
- •86. Норма як елемент моральної свідомості.
- •87. Основні концепції добра як етичної категорії.
- •88.Основні види зла як етичної категорії.
- •89.Як співвідносяться моральна та правова регуляція людської поведінки?
- •90. Особливості моралі як способу опанування світу.
- •91. Свобода як етична проблема. Відповідальність - необхідний атрибут свободи.
- •92.Розкрити та охарактеризувати зміст понять "честь" і "гідність". В чому полягає відмінність цих понять?
- •93.Розкрити та охарактеризувати зміст понять "любов" і "милосердя"
- •94. Моральнісні смисли любові.
- •95. Поняття "совість", "сором" та "провина", їх співвідношення.
- •96.Найважливіші чинники щастя. Ваше розуміння щастя?
- •97.Сенс життя як моральна проблема.
- •98.Охарактеризуйте особливості морального вибору особистості.
- •99.Моральні цінності людини.
- •100.Загальна характеристика культури ділового спілкування.
- •101.Зміст та співвідношення понять "традиція" та "звичай" .
- •102.Етикет та основні його різновиди.
- •103.Моральні норми і цінності християнської етики.
- •104.Моральнісна культура особистості та її складові.
- •105.Прикладна етика та її основні різновиди.
- •106.Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічних проблем сучасної цивілізації.
- •107.Професійна етика економіста (юриста) та її особливості.
- •108. Основні принципи професійної етики економіста (юриста).
- •109.Розкрити і охарактеризувати зміст та своєрідність таких категорій естетики як, прекрасне, потворне, піднесене, низьке, трагічне, комічне.
- •110. Предмет і структура естетики як наукової дисципліни.
- •111.Основні завдання та функції естетики.
- •112.Уявлення про прекрасне в історії естетики.
- •113.Розкрити та охарактеризувати зміст понять "катарсис", "мімесис" та "калокагатія".
- •114.Естетичні ідеали епохи античності.
- •115.Естетичні ідеали епохи Відродження.
- •116.Мистецтво та його різновиди.
- •117.Синтетичні види мистецтва, їх особливості та характеристика.
- •118.Архітектура як вид мистецтва.
- •119.Скульптура як вид мистецтва.
- •120.Живопис як вид мистецтва.
- •121.Театр як вид мистецтва.
- •122.Література як вид мистецтва
- •123.Музика як вид мистецтва.
- •124. Кіно як вид мистецтва.
- •125.Хореографія як вид мистецтва
- •126.Телебачення як вид мистецтва.
- •127.Розкрити сутність і специфіку поняття "художній образ".
- •128.Розкрити сутність і специфіку поняття "художній стиль".
- •129.Форми комічного залежно від відношення до об'єкту комічного осміяння.
- •130. Роль етичних та естетичних знань у формуванні професійної культури економістів (юристів).
72. Людина в українській і світовій культурах Новітнього часу.
У назві епохи - "Новий час" - відбилося почуття відновлення, свідомість того, що відбулося відкриття нового періоду в історії. Сутність же новизни укладалася в гуманізмі нової культури.
Історично "Новий час" як тип культури почав складатися в XV й XVI століттях (цей перехідний період називається епохою Відродження), класичні форми його знаходимо в XVII й XVIII сторіччях. Але вже в XIX столітті цей тип культури виявив ряд фатально непереборних проблем, катастрофічні наслідки яких у ХХ ст.
Поставити людини в центр культури - значить побачити в ньому головну діючу особу історії. Але людина - не Бог, вона не може діяти зовсім довільно. Крім того, досвід показав, що вільно діюча людина може продуктивно творити відповідно до своєї волі, якщо буде погоджувати її із властивостями дійсності, до якої вона додає свої зусилля. Тому ще одним завданням нової культури стало обґрунтування достовірного знання як найважливішої умови вільної діяльності людини.
Нарешті, самовідповідально діюча людина постала перед необхідністю самопізнання та самооцінки. Проблему людського "Я" довелося вирішувати і як пізнавальну (у плані пізнання того, як і чим тепер повинна керуватися у своїх рішеннях людина), і як виховну, оскільки в цій культурі вже не Бог, а самі люди були відповідальні за ті думки і почуття, з якими нове покоління вступає в громадське життя.
73.Проблеми збереження національної культурної спадщини.
Функціонування й розвиток суспільства неможливий без збереження культурної спадщини. Під охороною культурної спадщини розуміють систему правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку, запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, відповідного використання, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об’єктів культурної спадщини. Головна мета охорони культурної спадщини полягає в збереженні та використанні об’єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисті традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Усі заходи, що здійснюються в межах охорони культурної спадщини, мають бути науково обґрунтовані й спиратись на результати громадської експертизи.
До основних науково обґрунтованих заходів з охорони культурної спадщини належать:
Виявлення об’єкта культурної спадщини (науково-дослідницькі заходи з метою визначення наявності культурної цінності об’єкта)
Облік пам’яток (класифікація, державна реєстрація)
Дослідження (науково-практична діяльність, спрямована на отримання нової інформації про об’єкти культурної спадщини)
Консервація (заходи, що дають змогу забезпечити об’єкт від подальших руйнувань)
Пристосування (створення умов використання об’єкта культурної спадщини без зміни притаманних йому властивостей)
Музеєфікація (приведення об’єкта у стан, придатний для музейного відвідування)
Реабілітація (відновлення культурних і функціональних властивостей об’єкта)
Ремонт
Реставрація
Об’єкти культурної спадщини, що знаходяться на території України, охороняються державою. Але в Україні утворився й дедалі збільшується розрив між так званою офіційною культурою, що фінансується с бюджету, й незалежною та орієнтованою на сучасні потреби культурною діяльністю. Стала хронічною проблема неадекватного фінансового забезпечення галузі культури, суттєво погіршилась економічна структура видатків місцевих бюджетів на ці питання.