- •1. Предмет і завдання курсу
- •2. Українська літературна мова та її норми
- •3. Стилі сучасної української літературної мови
- •4. Вимоги до тексту документа.
- •У протоколах зазначають такі відомості:
- •Реквізити витягу:
- •1 Граматичні категорії іменників у фаховій мові 1.1 Категорія роду іменників
- •1 Граматичні категорії іменників у фаховій мові 1.2 Рід невідмінюваних іменників
- •1 Граматичні категорії іменників у фаховій мові 1.3 Категорія числа іменників
- •2 Особливості відмінкових закінчень іменників
- •У родовому відмінку однини іменники іі відміни можуть мати закінчення –а, -я; -у, -ю
- •У знахідному відмінку іменники іі відміни можуть мати:
- •3 Правопис закінчень власних і загальних назв у кличному відмінку при звертанні
- •4 Особливості відмінювання складних слів іменників
- •1 Прикметники у професійному мовленні. Ступені порівняння якісних прикметників
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Творення ступенів порівняння прикметників
- •2 Творення і вживання відносних і присвійних прикметників
- •Тема: особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні
- •Види дієслів
- •Безособові дієслова.
- •Тема: особливості використання числвників у професійному мовленні.
- •Відмінювання і правопис числівників
- •Зв'язок числівників з іменниками
- •Виконання вправ
- •Тема: особливості використання займенників у професійному мовленні
- •Виконання вправ
- •Правила використання прийменників у діловому стилі
- •2 Побудова словосполучень із прийменниками при перекладі з російської мови 2.1 Прийменник по- Прийменник по в українській мові поєднується лише:
- •2 Побудова словосполучень із прийменниками при перекладі з російської мови 2.2 Прийменник в- Російські словосполучення з прийменником -в українською мовою передаються:
- •2.3 Прийменник при-
- •3 Чергування прийменників (з, зі, із, зо, у, в)
- •Чергування прийменників у – в
- •4 Особливості використання сполучників у професійних текстах
- •Тема: Велика літера у документах
- •2 Правопис прізвищ, імен, творення та правопис імен по батькові
- •3 Відмінювання прізвищ, імен та по батькові
- •4 Географічні назви в документах. Правопис географічних назв
- •5 Відмінювання географічних назв
- •6 Скорочування слів і словосполучень
- •7 Лексичні та графічні скорочення
- •Тема: Книжні й урочисті слова у професійному мовленні
- •2 Іншомовна лексика у професійному мовленні
- •3 Терміни та професіоналізми у діловому мовленні Термінна лексика
- •Професійна лексика
- •4 Неологізми у діловому мовленні
- •4 Неологізми у діловому мовленні
- •5 Пароніми у професійному мовленні
- •6 Синоніми, парафрази та евфемізми у документах
У родовому відмінку однини іменники іі відміни можуть мати закінчення –а, -я; -у, -ю
Закінчення –а, -я |
Закінчення –у, -ю |
1. Назви осіб, власні імена та прізвища: студента, Андрія, Франка |
1. Назва речовини маси, матеріалу: азоту, асфальту, льоду, але хліба. |
2. Назви предметів: портфеля, стола, гвинта. |
2. Збірні поняття: капіталу, кодексу, тексту. |
3. Назви населених пунктів: Воронежа, Житомира, Лондона. |
3. Назви населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має в родовому відмінку закінчення –у: Кривого Рогу, Красного Лиману. |
4. Географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності –ов, -ев (-єв), -ін (-їн): Дінця, Дністра, Тетерева |
4. Назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей (крім зазначених) на –а, -я: Амуру, Єнісею, Рейну, Кавказу. |
5. Назви мір довжини, ваги, часу: грама, місяця, процента. |
5. Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, метрополітену, поверху. |
6. Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, сегмента. |
6. Назви установ, закладів, організацій: інституту, комітету, заводу. |
7. Українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, чисельника. |
7. Більшість слів із значенням місця і простору: абзацу, майдану, краю. |
|
8. Явища природи: землетрусу, вітру, туману. |
|
9. Назви почуттів: болю, гніву, страху. |
|
10. Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: винятку, експорту, ідеалу, інтересу, принципу, прогресу, руху. |
|
11. Терміни іншомовного походження, що означають хімічні або фізичні процеси, частину площі і подібне: аналізу, імпульсу, синтезу; літературознавчі терміни: стилю, сюжету, роману. |
|
12. Більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот): водопроводу, живопису, родоводу. |
|
13. Переважна більшість префіксальних іменників із різним значенням (крім назв істот): випадку, прибутку, успіху. |
Паралельні закінчення (-а, -я, -у, -ю) мають іменники з різним лексичним значенням: акта (документ) – акту (дія), апарата (прилад) – апарату (збірність), терміна (назва) – терміну (строк), папера (документ) – паперу (матеріал), рахунка (документ) – рахунку (дія), фунта (грошова одиниця) – фунту (міра ваги), блока (частина споруди, машини) – блоку (збірність).
У давальному відмінку однини іменники ІІ відміни чоловічого роду можуть мати паралельні закінчення –ові, -еві, -єві та –у, -ю: директорові – директору, секретареві – секретарю, Олексієві – Олексію.
- У ділових паперах перевага надається закінченням –у, -ю: ректору, економісту, декану, керівнику.
- Для уникнення одноманітних закінчень, у документі спочатку вживається закінчення –ові, -еві, -єві, а тоді –у, -ю: добродієві ректору, Симоненкові Василю, Андрійовичу, директорові Бойку Богданові Петровичу.
- При використанні іменників, які мають однакові закінчення в родовому та давальному відмінках (-у), слід вживати в давальному відмінку закінчення –ові, -еві, -єві: допомога (кого?) заводу, допомога (кому?) заводові, пропозиції відділу (кого?), побажання відділові (кому?).