Зв'язок числівників з іменниками

Числівники керують іменниками або узгоджуються з ними.

1. Числівник один узгоджується з іменниками у роді, числі й відмінку: один дім, одна путівка, одне село.

2.З числівники два, три, чотири, обидва іменники вживаються у формі називного відмінка множини: два кущі, три верби, чотири студенти.

3. Числівник п’ять і більше вживаються з іменниками у формі родового відмінка множини: п’ять груп, десять яблук, одинадцять дітей.

4.При числівниках тисяча, мільйон, мільярд, нуль у називному відмінку однини іменники мають форму родового відмінка множини: тисяча років, мільйон квадратних метрів.

5. При дробових числівниках іменники мають форму родового відмінка однини: дві треті гектара, п’ять шостих кілограма.

6. Порядкові числівники завжди узгоджуються з іменниками: третій день, сто двадцять п’ятий кілометр.

Виконання вправ

Вправа 1. Замініть цифри словами; поясніть правопис; визначте утворену частину мови.

1-річні курси, 5-стопний ямб, 2-колісний велосипед, 2-годинна лекція, 5-процентний розчин, 4-місячна дитина, 4-кілометровий похід, 5-тисячний внесок, 20-мільйонний житель, 40-відерний ящик, 500-кілометровий перехід,28-градусний мороз, 19-річний стан, 500-літній ювілей.

4

Однорічні курси, п’ятистопний ямб, двоколісний велосипед, двогодинна лекція, п’ятипроцентний розчин, чотиримісячна дитина, чотирикілометровий похід, п’ятитисячний внесок, двадцятимільйонний житель, сорокавідерний ящик, п’ятисоткілометровий перехід, двадцятивосьмиградусний мороз, дев’ятнадцятирічний стан, п’ятисотлітній ювілей.

Вправа 2. Перекладіть з російської мови на українську. Визначте особливості відмінювання і правопису числівників в обох мовах. Поясніть правопис.

Двух учениц, двум друзьям, о двух путях, двумя книгами, пяти деревьев, шестью машинами, двенадцатью стульями, пятидесяти рабочих, шестидесяти воинам, семьюдесятью копейками, на девяноста трёх гектарах, о шестиста сорока семи участниках, двумстам пятидесяти восьми абитуриентам.

Двох учениць, двом друзям, про два шляхи, двома книгами, п’яти (п’ятьох) дерев, шістьма машинами, дванадцятьма стільцями, п’ятдесяти (п’ятдесятьох) працівників, шістдесяти (шістдесятьом) воїнам, сімдесятьма (сімдесятьома) копійками, на дев’яноста трьох гектарах, про шестисот сорока семи (сімох) учасниках, двомстам п’ятдесяти (п’ятдесятьом) вісьми (вісьмом) абітурієнтам.

Тема: особливості використання займенників у професійному мовленні

Займенник – самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх.

За лексичним значенням і морфологічними ознаками займенники поділяються на дев’ять розрядів:

1. Особові займенники – вказують на осіб, інші істоти, предмети, явища, поняття: я, ти, він, вона, ми, вони.

2. Зворотний займенник себе вказує на того, хто виконує дію.

3. Присвійні займенники вказують на належність предмета певній особі: мій, твій, наш, ваш, їхній, свій.

4. Вказівні займенники вказують на предмет, ознаку, кількість (цей, той, такий, стільки).

5. Означальні займенники вказують на узагальнену ознаку: всякий, весь, кожний, інший, сам, самий.

6. Питальні займенники містять у собі запитання про особу, предмет, ознаку, кількість: хто? що? який? чий? скільки?

7. Відносні займенники виконують роль сполучних слів для приєднання підрядних речень до головних. Це ті ж питальні, але без питання.

8. Неозначені займенники вказують на неозначені особи, предмети, якості, кількості, утворюються від питальних додаванням часток будь-, небудь-, казна-, хтозна-, аби-, де-, сь-: будь-хто, що-небудь, будь до кого.

9. Заперечні займенники утворюються від питальних за допомогою частки –ні і пишуться з нею разом: ніхто, ніщо, ніякий.