Тема: особливості використання числвників у професійному мовленні.

Числівник – самостійна частина мови, яка означає абстрактно-математичну кількість, кількість предметів або їх порядок при лічбі.

За значенням числівники поділяються на кількісні і порядкові.

Кількісні числівники означають абстрактно-математичну кількість або кількість предметів при лічбі. За значенням вони поділяються на:

а) власне-кількісні, які означають кількість, виражену у цілих одиницях: вісім, двадцять один, триста сім;

б) кількісно-дробові, які означають самі дробові величини або дробові у сполученні з цілими числами: три сьомі, дві цілі одна третя.

в) кількісно-збірні, що означають кількість предметів у їх сукупності як одне ціле: двоє(дітей), дванадцятеро (курчат);

г) неозначено-кількісні, які означають загальну, точно не визначену кількість: багато, небагато, кілька.

За морфологічним складом та словотворчими особливостями кількісні числівники поділяються на прості (один, два, сто); складні (двісті, триста); складені (двадцять вісім, сто сорок три).

Відмінювання і правопис числівників

У сучасній українській літературній мові числівники мають різні типи відмінювання.

1. Числівники один, два, одно (одне) в однині відмінюються так, як відповідні прикметники твердої групи:

Н. один одна одні

Р. одного одної (однієї) одних

Д. одному одній одним

З. як Н. або Р.

О. одним одною (однією) одними

М. (на) одному одній одних

2. Числівники два, дві, обидва, обидві відмінюються як прикметники твердої групи.

2

3. Числівники три і чотири в усіх відмінках (крім називного) мають однакові закінчення. Лише в орудному відмінку однини числівник три має закінчення –ома, а числівник чотири - -ма. У всіх непрямих відмінках числівників три, чотири пишеться –ьо (але чотирма).

Н. три чотири

Р. трьох чотирьох

Д. трьом чотирьом

З. як Н. або Р.

О. трьома чотирма

М. (на) трьох чотирьох

4. Числівники від п’яти до десяти відмінюються за таким зразком:

Н. п’ять вісім десять

Р. п’яти (п’ятьох) вісьми (вісьмох) десяти (десятьох)

Д. п’яти (п’ятьом) вісьми (вісьмом) десяти (десятьом)

З. як Н. або Р

О. п’ятьма (п’ятьома) вісьма (вісьмома) десятьма (десятьома)

М (на) п’яти (п’ятьох вісьми (вісьмох) десяти (десятьох)

5. У числівниках на –дцять і –десят відмінюється тільки друга частина

Н. дванадцять шістдесят

Р. дванадцяти (дванадцятьох) шістдесяти (шістдесятьох)

Д. дванадцяти (дванадцятьом) шістдесяти (шістдесятьом)

З. Н. або Р.

О. дванадцятьма (дванадцятьома) шістдесятьма (шістдесятьома)

М. (на) дванадцяти (дванадцятьох) шістдесяти (шістдесятьох)

6. У складних числівниках на позначення сотень відмінюються обидві частини

Н. двісті триста п’ятсот

Р. двохсот трьохсот п’ятисот

Д. двомстам трьомстам п’ятистам

З. Н. або Р.

О. двомастами трьомастами п’ятьмастами

3

М. (на) двохстах трьохстах п’ятистах

7. Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення –а (сорока, дев’яноста, ста).

8. У складених кількісних числівниках відмінюються усі складові частини за відповідними типами відмінювання простих і складних числівників.

9. У кількісно-дробових числівниках чисельних відмінюється, як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий (дві п’яті, двох п’ятих, двом п’ятим

і т. д).