Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді соц.ком..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
755.71 Кб
Скачать

Класичний приватний університет Комплексна контрольна робота з дисципліни “Теорія та історія соціальних комунікацій”

Варіант 27

  1. Поняття про канали комунікації. Функції комунікаційних каналів. Природні та штучні комунікаційні канали.

Комунікаційні канали - матеріальна сторона соціальної комунікації. Розвиток людства від первісного варварства до постіндустріальної цивілізації супроводжувалося постійними збільшенням кількості комунікаційних каналів, завдяки доповненню природних каналів, що утворилися в ході антропогенезу, каналами, свідомо створеними людьми.

Природничі комунікаційні канали - це канали, що використовують вроджені, природно притаманні хомо сапієнс засоби для передачі смислових повідомлень у фізичному просторі. Таких каналів два: невербальний (несловесний) і вербальний (словесний).

Невербальний канал - найдавніший з коммуникаціних каналів, що виник в ході біологічної еволюції задовго до появи людини. Він представляє собою спадщина зоокоммунікаціі, властивої вищим тваринам. Зміст зоокоммунікаціі - демонстрація пережитих емоційних станів - гнів, біль, страх і т. д. Тваринами використовуються звукові сигнали, пози, рухи, що нагадують жести. Невербальний канал активно використовується в процесі мікрокоммунікаціі між людьми, і спеціально розглянемо його особливості.

Вербальний канал доступний тільки людині, котра володіє мовною здатністю, здатністю користуватися природною мовою. Підкреслимо, що мовна здатність - відмітна ознака хомо сапиенс, для реалізації цієї здатності потрібні нейрофізіологічні і анатомічні перетворення в тілесності пралюдей: освіта асиметрії головного мозку, виділення центрів управління говорінням і розумінням мови («мовні зони» в мозку) , розвиток артикуляціонного апарату, граціалізація щелеп і т. п.

Потреба в штучних комунікаційних каналах виникає тоді, коли комунікант і реципієнт позбавлені безпосереднього контакту, не можуть ні бачити, ні чути один одного, і в той же час існують соціально-культурні смисли, які потребують передачі в соціальному часі і просторі. Ці смисли звязані, по-перше, з передачею корисного практичного досвіду, по-друге, з магічними віруваннями первісних людей. Для задоволення цієї первинної коммуникаційної потреби використовувалися два штучні канали, які з'явилися якщо не одночасно, то відносно скоро після формування неоантропов:

• канал іконічних документів - графічні (на кості, на камені, на дереві) і мальовничі (одноколірні або багатоколірні на стінах печер) зображення;

• канал символьних документів - амулети, , талісмани, статуетки, які мають потаємний маги ¬ ний зміст, а також язичницькі ідоли.

2. Місце Інтернету в системі засобів сучасної соціальної комунікації.

Феномен Інтернет - привабливий предмет для метатеоретичного узагальнень. Джерелами матеріалу для узагальнюючих висновків можуть бути конкретні (приватні) науки, що вивчають різні аспекти явища Інтернет.

• Філософсько-історичний аспект. З точки зору історіософії (філософії історії) очевидно, що поява глобальної комунікаційної мережі - переконливий аргумент на користь формування Всесвітньої інфорної цивілізації, тобто постіндустріальна інформаційна культура. По-перше, Мережа транснаціональна, вона долає державні і національні межі, сприяючи діалогу і зближенню народів, по-друге, вона сприяє інтеграції національних і регіональних економічних зон в глобальну економіку, по-трете, вона здатна співіснувати з різними політичними режимами, культурними та мовними відмінностями, по-четверте, вона може стати платформою для формування всесвітнього універсуму знань людства і всесвітнього дистанційного університету. На думку деяких мислителів, Інтернет сприяє становленню нової форми існування людини - віртуальних соціумів, які в перспективі зіллються в глобальне віртуальне товариство.

• Організаційно-управлінський аспект. Головний організаційно-управлінський принцип Мережі, створює репутацію абсолютно демократичного інститу, полягає в децентралізації, у відсутності верховного управлінського органу та ієрархії влади. Правда, є рівень початкових організаторів-управлінців - це провайдери. Провайдер - власник фрагмента Віртуального простору, який стягує з клієнтів плату за користування доступом до Мережі, але ніяк не обмежує зміст їхніх діалогів. Якщо провайдер з тих чи інших причин не влаштовує клієнтів, вони можуть розірвати укладену з ним угоду і перейти до.

• Етико-правовий аспект обумовлений суперечливістю ідеології Мережі: з одного боку, - повна гласність і відкритість, свобода слова і самовираження, з іншого боку - недоторканність приватного життя, дотримання етичних норм, виключення насильства. Справа в тому, що абсолютна гласність неминуче призводить до порушення privacy - недоторканності приватної життя. Відстежуючи поведінку того чи іншого клієнта в Мережі при покупках, подорожах, лікуванні, спілкуванні і т. д., можна синтезувати інтимний вигляд людини, зовсім не призначений для публікації. Є шахраї, що таким чином збирають і продають компромат на відомих людей. Відкритість Мережі сприяє поширенню по всьому світу наклепів і дезінформації, що провокується анонімністю авторів, що входять в Мережу. Для дітей та юнацтва, що утворюють широку аудиторію Мережі, морально небезпечні порнографічні, сексуальні, насильницькі сайти, якими переповнений Інтернет. З метою захисту дітей на персональних комп'ютерах встановлюються фільтри інформації, що надходить ззовні. Але ефективність такої «домашньої цензури» дуже сумнівна.

Затверджено на засіданні кафедри Реклами і зв’язків з громадськістю

Протокол №3 від 26.10.2011 р.

Зав.кафедрою _____________ І.Л. Пенчук