Класичний приватний університет Комплексна контрольна робота з дисципліни “Теорія та історія соціальних комунікацій”

Варіант 21

1. Структура соціальних комунікацій.

Структура соціальних комунікацій розглядається по-різному в різних концепціях. Визначимо лише декілька концепцій і викладемо вже наявні погляди на структуру соціальних комунікацій.

Ураховуючи думки відомих дослідників масової комунікації С.Квіта , 3. Партико [і Т. Гобан-Класа, далі ми здійснюємо короткий аналіз тих структурних елементів, про які повідомляють згадані медіазнавці.

У моделі соціальних комунікацій, за Г. Лассуелом, визначається обов'язкових п'ять структурних елементів:

1. "хто" - комунікатор (той, хто передає і формує повідомлення);

1. "що" - повідомлення;

2. "як" - спосіб передачі повідомлення, канал;

3. "кому" - аудиторія, якій адресується повідомлення;

4. "навіщо" - з яким ефектом, ефективність.

З погляду соціологів (наприклад, В. П. Конецкая, в рамках структури соціальних комунікацій слід виокремити такі елементи:

1. соціальна стратифікація суспільства (актуальні соціально обумовлені ознаки індивідів);

1. комунікаційна система та її ознаки (об'єктність, структура, цілісність);

3) способи комунікації (візуальні, аудитивні, аудитивно-візуальні);

4) засоби комунікації.

У 1939 р. Сержем Чахотіним – німецьким емігрантом, що жив у Франції, була запропонована модель всемогутньої масової пропаганди, яка включала такі структурні складові:

1) мотив;

2) пропагандист;

3) зміст масової пропаганди;

4) одержувач (який випробовував уплив із боку власних переконань і установок, а також особливостей поведінки).

Декілька інший перелік структурних елементів у 1955 р. запропонували Ф. Катц і П. Лазерсфельд у своїй моделі двосходин кового потоку інформації:

1) відправник;

2) передавач;

3) канал;

4) керівник думкою;

5) одержувач.

Аналітична модель Г. Малецького, опублікована автором у 1963 році, припус кала наявність у масовій комунікації такої структури: соціальні чинники, особа комуні катора (відправника), особа одержувача, взаємозв’язок учасників комунікації, належність до різних соціальних інститутів тощо. Згідно з пропозицією В.В. Різуна, який висловлює думку McQuail’a (1994), слід визначити чотири типи моделей комунікації, а саме:

1) модель трансмісії;

2) модель ритуалу;

3) модель залучення уваги;

4) модель рецепції.

У першому типі – моделі трансмісії – комунікація розглядається як процес передачі інформації, в другому – моделі ритуалу – під комунікацією розуміється підтримка співтовариства в часі або публічний прояв підтримки соціальних уявлень. Щодо третього типу комунікації – моделі залучення уваги, то під комунікацією розуміється масовий вплив мас-медійних процесів, або встановлення й підтримка уваги комунікантів не на повідомлення, а на сам спосіб комунікації. Четвертий тип комунікації – моделі рецепції – споживач інформації розглядається як той, хто сприймає кодовану інформацію й декодує її зміст відповідно до своєї картини світу, до своєї соціальної позиції. Усі згадані типи моделей, як справедливо повідомляє В.В. Різун, відображають різні аспекти аналізу масової комунікації. Додамо тільки, що всі чотири типи моделі є віддзеркаленням природної суті та призначення комунікації в суспільстві. Виходячи зі сказаного, не можна далі розглядати окремо, в ізоляції, особливості кожного типу моделей масової комунікації. Навіть синтетична модель Т. Гобан Класа про яку згадує В.В. Різун, не може задовольнити наш дослідницький запит. “Безперечно, ця модель є більш всеосяжною, ніж аналізовані раніше, але, без сумніву, можна говорити, що і грфічна модель Т. Гобан-Класа не є тим засобом, який повною мірою відображає явище масової комунікації”. Пояснюючи спрощену модель Т. Гобан Класа (1978) і приймаючи її основні елементи, можна сказати, що один із соціальних інституттів – ЗМІ – поширює повідомлення (інформацію) за допомогою відправника. Одержувач, або той, хто становить масову аудитоію (суспільство), здійснює соціальний контроль за якістю тієї інформації, яку пропонують ЗМІ. У свою чергу, ЗМІ керує масовою свідомістю. Усі згадані процеси пов’язані між собою певними інструментами впливу один на одного. Найважливішими, на наш погляд, інструментами слід вважати такі, які завдяки вербальним засобам впливають на психологічний настрій споживачів інформації і їх орієнтацію в соціальних процесах. Іншими словами, найважливішим інструментом впливу на масову свідомість ми вважаємо психолінгвістичні інструменти.

2. Електронна комунікація. Сутність, особливості та функції електронної комунікації. Бар’єри електронної комунікації.

Електричні та електронні засоби зв'язку, за словами відомого теоретика соціальніх комунікацій М. Маклюена, це «комунікаційна революція» в історії людства. Характерна особливість сучасних комунікаційних засобів в тому, що вони впливають не на окремі органи чуття, а на всю нервову систему людини. Навколишня реальність знову постає у своїй живій конкретності, а людина отримує ілюзію співучасті в поточних подіях. До людей повертається «сенсорний баланс» епохи дописьменной комунікації. Електронні технології спілкування допомагають злиттю міфологічного (безпосереднього) і раціоналістичного (опосередкованого) способів бачення світу, створюють передумови для цілісного розвитку особистості. «Електронна галактика» тягне «ретрібалізацію» існуючих суспільств і на новій технологічній основі відтворює «первісну єдність колективної свідомості», перетворюючи нашу планету в єдине «глобальне село». У цьому «селі» не буде індивідуалізму і націоналізму, відчуження, агресивності і військових конфліктів. Прийдешня всесвітня цивілізація, - пророкував М. Маклюен, - буде товариством «гармонійної комунікації» і «образного мислення», що є умовою формування вищих культур. М. Маклюен формулював свої передбачення в 60-і роки, відштовхуючись від потенціалу телебачення. Він передбачав захід «Галактики Гутенберга» і появу гармонійного «хомо телевізіоніс». Трохи пізніше виникли перспективи комп'ютерної техніки, що стала комунікаційного інструменту; Потенціал персональних комп'ютерів, банків даних з дистанційним доступом, електронної пошти, «світової павутини» Інтернет, мобільного зв'язку гіперболізував і прискорив процес загальної інформатізіціі суспільства.

Затверджено на засіданні кафедри Реклами і зв’язків з громадськістю

Протокол №3 від 26.10.2011 р.

Зав.кафедрою _____________ І.Л. Пенчук