37. Причини інфляції. Монетаристський та кейнсіанський підходи щодо визначення причин інфляції.

Дослідники причин інфл. визнають можливість їх формування на боці грошей (монетарні причини) і на боці товарів (витратні причини). У найбільш загальному вигляді причини інфляції можна вивести з формули відомого "Рівняння І. Фішера" M*V=Q*P. Тобто зростання цін може бути викликаним зростанням маси грошей (М), швидкості обігу грошей (V), скороченням фізичного обсягу в-ва (Q). Найбільш результативним чинником вплитву на динаміку рівня цін є зміна маси грошей в обороті. Вирішальним чинником інфляції є нарощування S грошей.

Це покладено в основу гр. теорії інфляції, якої дотримується монетаристська школа. Монетаристи вважають, що збільшення S грошей визначається гр.-кр. п-кою д-ви. Монетарна п-ка може стати інфляційною у випадку спрямування її на монетизацію бюджетного дефіциту за рахунок емісії грошей.

Кейнсіанці погоджуються, що інфляція розвивається лише при тривалому зростання S грошей, можливому за ліберальної гр.-кред п-ки. Вони не заперечують, що дія затратних чинників інфляції може привести до безперервного і швидкого зростання цін лише за умови швидкого і тривалого зростання S грошей. Відмінність в тому, що ліберальну гр.-кред п-ку вони вважають передумовою інфляції, а першопричиною - чинники, пов’язані зі збуренням витрат і пропозицій.

38. Економічні та соціальні наслідки інфляції.

Ек. наслідки проявляються через вплив інфл. розвиток в-ва, торгівлю, кредитну і гр. системи, д-вні фінанси, валютну с-му і на платіжний баланс к-ни. Негативними наслідками є: 1)можливий занепад і застій в-ва в результаті перекидання грошей в галузі зі швидким зростанням цін, 2)скорочення к-ловкладень і затухання нaково-технічного прогресу, 3)звуження ринку збуту як результат скорочення платоспроможного D; 4)порушуються кредитні відносини та гр. обіг.

Інфляція може спричинювати нові інфляційні чинники і посилює руйнівний вплив на грошовий обіг. Натуралізація обміну прискорює інфляційне знецінення грошей, оскільки звужується матеріальна основа їх обігу, а також спричинює розрив традиційних господарських зв’язків, уповільнює товарооборот, викликає додаткові витрати обігу. Виникає "голод" на грошові знаки, зростає потреба в великих купюрах, падає курс національної валюти відносні валют країн, де інфляція відсутня або розвивається нижчими темпами.

У соціальній сфері інфляція створює передумови для перерозподілу доходів між найманими працівниками та підприємцями на користь останніх. Зростання товарних цін як прояв інфляції безпосередньо сприяє збільшенню прибутків підприємців і зменшує реальні доходи робітників, службовців та інших верств населення, які змушують купувати товари за зростаючими цінами. Але підприємці не тільки продають, а й купують товар за зростаючими цінами, а працівники не тільки купують товари, а й продають свою робочу силу, ціна на яку теж в період інфляції зростає. Тобто, усе залежить від здатності того чи іншого ек суб’єкта чи їх групи захистити свої доходи, домогтися їх адекватного зростання, що визначається монопольним становищем їх на ринку товарів або праці, політичною організованістю та силою профспілок тощо.

Негативним соціальним наслідком є також загальна невпевненість підприємців і всіх працівників у перспективі свого ек. становища, загострення соціальних суперечностей, посилення групового егоїзму.