- •21. Сутність, особливості функціонування та інструменти грошового ринку.
- •22. Інституційна модель грошового ринку.
- •23. Структура грошового ринку за окремими критеріями. Характеристика та взаємозв'язок окремих сегментів ринку.
- •24. Попит на гроші: сутність, цілі та мотиви попиту на гроші. Чинники, що впливають на попит на гроші. Крива попиту на гроші.
- •26. Пропозиція грошей, її сутність, особливості формування та чинники зміни. Крива пропозиції грошей.
- •28. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку.
- •29. Сутність, призначення та основні елементи грошової системи.
- •30. Характеристика основних видів грошових систем та їх еволюція.
- •31. Створення та розвиток грошової системи України.
- •32.Державне регулювання грошового обороту як складова економічної п-ки, його задачі, методи та наслідки.
- •33. Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі державного регулювання грошового обороту. Дискусії щодо переваг та недоліків кожної з них.
- •34. Суть, цілі та інструменти гр.-кредитної п-ки.
- •36. Сутність, закономірності розвитку та види інфляції. Способи вимірювання інфляції.
- •37. Причини інфляції. Монетаристський та кейнсіанський підходи щодо визначення причин інфляції.
- •38. Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •39. Особливості інфляції в Україні.
- •40. Державне регулюваня інфляції: основні напрямки та інструменти.
21. Сутність, особливості функціонування та інструменти грошового ринку.
Грошовий ринок - особливий сектор ринку, на якому продається та купується такий специфічний товар, як гроші, формується попит і пропозиція та ціна на гроші(процент). Особливості грошового ринку:1) передача гр. здійснюється на безеквівалентній основі..2) На грош. ринку процедура купівлі-продажу є умовною, бо має зворотний х-р. 3) На грош. ринку статус грош. та цілі їх купівлі - продажу є іншими, ніж на товарному. Продавець, передаючи гроші покупцю, бажає отримати дохід і покупець, купуючи гроші теж ставить за мету отримати дохід від використ. цих грошей. Продаж грошей - передача грошей їх власниками у тимчасове розпорядження своїм контрагентам в обмін на такі фін. інструменти, які дають можливість власникам грошей зберегти право власності на ці гроші, тобто відновити право розпоряджатись ними та одержати додатковий дохід. Інструменти поділяються на: боргові(свідчать про те що позичальник зобов’язаний повернути позичені кошти і відсотки. Поділяються на: депозитні та позичкові.), не боргові(у власника зберігається право на власність, а також власник може мати право в управлінні діяльністю позичальника(акції)) Всі інструменти грош. ринку розподіляють на:1) Позичкові угоди, які включають і депозитні, на основі яких здійсн. взаємовідносини між банками та їх клієнтами щодо формування та розміщення кредитних ресурсів.2) ЦП, за допомогою яких реаліз прямі відносини між покупцями та продавцями грошей.3) Валютні цінності, які використ. у взаємовідносинах між власниками двох валют. Інструменти грошового ринку також можуть ставати об’єктом продажу
22. Інституційна модель грошового ринку.
Інституційна модель грошового ринку відображає взаємозв’язкм між суб’єктами грошового ринку, що реалізуються через потоки грошей та інструментів між трьома групами економічних суб’єктів: тими, що заощаджують гроші; тими, що запозичують гроші та посередниками.
Кредиторами тут виступають сімейні господарства, фірми, урядові структури, іноземні фіз-ні та юридичні особи. Позичальниками можуть бути ті ж види економічних суб’єктів , але на перше місце за частотою та обсягами слід поставити фірми, а потім - урядові структури, сімейні господарства, іноземці. У секторі прямого фінансування зв’язки між продавцями та покупцями грошей здійснюються безпосередньо. У цьому секторі виділяють два канали руху - канал капітального фінансування(гроші залучають назавжди, інструмент - акції) та канал запозичень(гроші залуч-ся тимчасово, інструмент - облігації). Цьому сектору притаманна висока конкуренція, низькі ціни, але менша надійність, тут діяти вигідніше. У секторі опосередкованого фінансування зв’язки між продавцями та покупцями реалізуються через фінансових посередників, вони створюють власні зобов’язання та вимоги, які можуть бути самостійними інструментами ринку. Діяльність цілеспрямована, зручніша, швидша, надійніша. Фінансовими посередниками тут є - банки, страхові, інвестиційні, фінансові, трастові компанії, пенсійні фонди, кредитні товариства.