Горбатюк В.Ю.
Оцінка ефективності управлінських інновацій в сучасному бізнесі
Пропонована оцінка ефективності впровадження системи управлінських інновацій на промислових підприємствах в сучасних умовах функціонування із врахуванням факторів внутрішнього впливу.
Ключові слова: ефективність, управлінська інновація, фактори внутрішнього впливу.
Актуальність теми та постановка проблеми. В сучасних економічних умовах функціонування промисловим підприємствам необхідно адаптуватися до постійних змін зовнішнього та внутрішнього середовищ з урахуванням вимог, що пред’являються ринками. Першочерговим посідає питання реорганізації системи управління на підприємствах шляхом впровадження управлінських інновацій. Інноваційний процес має складну структуру і зачіпає різні компоненти управлінської діяльності. Управлінські інновації не можуть бути вузькоспеціалізованими, вони мають безліч аспектів, які повинні ретельно аналізуватися і враховуватися органами управління. Ефективність управлінських нововведень залежить від фінансових, інформаційних, організаційних чинників та ін. факторів впливу. Результативність управлінських інновацій прямо пропорційна зацікавленості та участі ланки управління підприємством в інноваційному процесі. Позиція керівництва може як збільшити корисний ефект змін, що проводяться, так і звести нанівець зусилля з впровадження нововведень. Керівний персонал повинен бути досить компетентним, щоб розуміти ізаохочувати необхідність застосування управлінських інновацій. Саме тому оцінка ефективності управлінських інновацій набуває особливої актуальності.
Метою роботи є дослідити методи оцінки ефективності управлінських інновацій на підприємствах.
Завданням роботи є :
визначити поняття “ оцінка ефективності управлінських інновацій “ через взаємодію всіх його складових;
визначити показники ефективності управлінських інновацій на підприємствах.
Об’єкт: процеси ефективного впровадження управлінських інновацій на підприємствах.
Предмет: дослідження ,аналіз та оцінка ефективності впровадження управлінських інновацій в сучасному бізнесі.
Робочі гіпотези:
Від оцінки ефективного впровадження управлінських інновацій залежить успішне функціонування підприємства в довгостроковому періоді.
В сучасному бізнес-середовищі попит на управлінські інновації не менший ніж на технологічні та продуктові.
Наукові дослідження з приводу аналізу ефективності інноваційної діяльності провадили такі зарубіжні і вітчизняні учені, як Є. Крилов, І. Журавкова [1], О. Кантаєва, Є. Галушко [2], О. Волков, М. Денисенко, А. Гречан [3], В. Чабан [4], А. Трифілова [5] та інші. Колектив учених під керівництвом А.І. Волкова, М.П. Денисенка запропонував свою оцінку ефективності інноваційної діяльності підприємств. Автори вважають, що «метою даного аналізу є обґрунтування найбільш ефективних напрямів інноваційної діяльності, інноваційних програм і проектів»[3, 478]. Існуючі методики аналізу ефективності інноваційної діяльності підприємств дозволяють виділити такі етапи аналізу:
1. Загальна оцінка зовнішнього науково-технічного середовища підприємства (аналіз досягнень НТП у даній галузі, аналіз ринку інновацій).
2. Аналіз внутрішнього інноваційного середовища підприємства (оцінка інвестиційної привабливості, інноваційного потенціалу, конкурентоспроможності продукції, організаційно-технічного і управлінського рівня підприємства).
3. Аналіз ефективності інноваційних проектів (оцінка показників ефективності інноваційних проектів, визначення беззбиткового обсягу продажу).
4. Аналіз ефективності інноваційної діяльності та інноваційної активності (оцінка показників і тенденцій динаміки результатів інноваційної діяльності підприємства, аналіз чинників, що сприяють, і причин, що перешкоджають дальшій активізації інноваційної діяльності на підприємстві).
На думку В. Крилова та І. Журавкової,”…ефективність інноваційної діяльності характеризується системою показників, що відображають кінцеві результати реалізації, а також співвідношення результатів і витрат, обумовлених розробкою, виробництвом і експлуатацією нововведень“ [1, 111].
О. Кантаєва та Є. Галушко, проаналізувавши зарубіжний досвід проведення аналізу інноваційної діяльності і можливості його адаптації до українських підприємств, виділяють такі напрями аналізу:
1) аналіз і оцінка ефективності інновацій;
2) розрахунок нормативної собівартості для визначення порівняно-аналітичних показників ефективності інновацій;
3) аналіз взаємозв'язків між показниками ефективності інноваційних проектів і показниками ефективності господарської діяльності підприємств;
4) аналіз впливу інновацій на ефективність виробничої діяльності [2 ].
Як зазначає В.Чабан, «неможливе впровадження нових технологій на підприємстві без попередньої оцінки його інноваційного потенціалу, оскільки може не вистачити фінансових ресурсів для завершення початих інноваційних проектів, а також інших ресурсів, що є складниками інноваційного потенціалу»[4, 142].
Для оцінювання економічної ефективності інновацій (інноваційних проектів) у вітчизняній практиці використовують систему показників, які широко висвітлюються в літературі. Ці показники відображають співвідношення витрат і отриманих результатів, які будуть одержані від реалізації інновацій. До складу витрат включаються передбачені в проекті і необхідні для його реалізації побічні й одночасні витрати всіх учасників проекту, обчислених без повторного врахування однакових витрат одних учасників у складі результатів інших учасників.Ефективність інновацій – це величина, що визначається конкретною здатністю інновацій зберегти певну кількість трудових, матеріальних і фінансових ресурсів із розрахунку на одиницю створених продуктів, технічних систем, структур.[4,143]
Управлінська інновація до її втілення в життя повинна пройти визначені стадії, на кожній з яких вона набуває необхідних характеристик. Визначення стадій її втілення дає змогу здійснити якісне розроблення заходів не тільки з планування і контролювання, але і створення умов для перебігу інноваційного процесу. Отже, можна виділити такі стадії впровадження управлінської інновації: інвенція – поява ідеї інновації; ініціація – дослідження та перевірка можливості втілення ідеї внаслідок використання інформаційних технологій; дифузія – втілення ідеї, яка здатна підвищити ефективність діяльності конкретних підрозділів чи підприємства загалом [6, 630].
Для прикладу оцінка ефективності на машинобудівному підприємстві складається з аналізу трьох груп чинників: кількісних критеріїв (загальний фінансовий результат проекту, внутрішній коефіцієнт окупності, період окупності, індекс вигідності інвестицій, норма фондовіддачі); критеріїв, вплив яких може бути виміряний кількісно лише частково (вплив інфляції, маркетингові чинники, ступінь ризику інвестиційного проекту тощо); чинників якісного рівня (відповідність інновацій меті, стратегії й тактиці підприємства, вплив стилю управління і організаційного середовища тощо). Складові цієї системи відображають ступінь використання інноваційних ресурсів, що дозволяє різнобічно охарактеризувати аспекти інноваційної діяльності.
Подальший розвиток промислових підприємств відбувається під впливом багатьох факторів зовнішньої та внутрішньої дії. Адаптація підприємств не може відбуватися без врахування їх впливу, і саме, впровадження управлінських інновацій в систему управлінської діяльності відбувається під тиском зміни факторів, що, в свою чергу, впливає на ефективність від використання різних видів управлінських інновацій. Внутрішні чинники, що визначають функціонування підприємства і формування системи управлінських інновацій на ньому, обумовлені характером і ступенем взаємодії між елементами соціально-економічної системи (підрозділами підприємства; видами діяльності). Взаємодії є певні зв’язки, кожна з яких має свої показники. На основі стану показників зв’язків формуються управлінські впливи на підприємстві і формується система управлінських інновацій реорганізації підприємства.
Основні показники кожної групи зв’язків[7]: