Міністерство транспорту та зв’язку України

Українська державна академія залізничного транспорту

Кафедра: ЕРРС

РУХОМИЙ СКЛАД

ТА ТЯГА ПОЇЗДІВ

Пояснювальна записка та розрахунки

до курсової роботи з дисципліни

"Транспортні засоби"

Перевірив:

______О.О. Анадський

(підпис)

Розробив: студент

групи 5-ІІ-ОПУТ

______ С.В. Тучков

(підпис)

2011

ЗМІСТ

Вступ...................................................................................................3

1. Аналіз профілю колії і визначення розрахункового та

інерційного підйомів........................................................................ .4

2. Спрямлення профілю колії …………...……………………… . .5

3. Визначення розрахункової маси складу потяга та перевірка

її на обмеження за умовами експлуатації …………………… 10

3.1 Визначення маси складу …………………………………10

3.2 Перевірка розрахункової маси складу на можливість

надійного подолання інерційного підйому …………… 12

3.3 Перевірка розрахованої маси на можливість рушання

з місця на роздільних пунктах…………………………..14

3.4 Перевірка розрахункової маси по довжині

приймально – відправних колій……………………… ….15

4. Побудова діаграм питомих рівнодіючих сил.......................... .17

5. Гальмова задача........................................................ ......... .... ... ....22

6. Побудова кривих швидкості та часу руху потяга................. 25 7.Визначення часу руху потяга на перегонах та технічної швидкості

на дільниці………………………..................................................... 27

8.Визначення часу руху потяга методом рівномірних швидкостей………………………………………………………… 28

9. Побудова струмових діаграм ………………………………… . 29

10. Визначення витрат електроенергії електровозами ………… …32

Список використаних джерел…….............................................. ..33

Вступ

«Тяга поїздів і тягові розрахунки» є науковою дисципліною, яка сприяє рішенню таких важливих питань, як вибір типу локомотива і його основних параметрів, розрахунок маси составу, часу ходу поїзда по перегонам і оптимальних режимів керування поїздом, розрахунок гальм, визначення витрат води, палива, електроенергії та ін.

Рішення всіх цих питань в свою чергу служить основою для складання графіків руху поїздів і обороту локомотивів, визначення пропускної і перевезної спроможності, розрахунків по розміщенню пунктів зупинки , тягових підстанцій, складів палива, пунктів екіпіровки та ін.

Виконання цієї курсової роботи сприяє закріпленню знань з теоретичного курсу “Рухомий склад та тяга поїздів”. Тематика роботи охоплює основні розділи курсу і обрана з метою більш глибокого вивчення устрою та отримання практичних навичок з ведення тягових розрахунків.

У процесі виконання даної роботи ми дізнаємось більше про тепловоз 2ТЭ10М.

Навчимось:

• робити аналіз профілю колії і встановлювати величину розрахункового підйому;

• визначати масу складу за встановленим розрахунковим підйомом;

• спрямляти профіль колії;

• складати таблицю і будувати діаграми питомих рівнодіючих сил;

• визначати максимально допустимі швидкості руху на схилах дільниці при заданих гальмових засобах потяга;

• будувати криві швидкості та часу;

• визначати час ходу по перегонах і технічну швидкість руху потяга на дільниці;

• визначати витрати електроенергії для електровоза.

1. Аналіз профілю колії і визначення розрахункового та інерційного підйомів

Розрахунковий підйом – це найбільш важкий для руху в даному напрямку елемент профілю колії, на якому досягається розрахункова швидкість, яка відповідає розрахунковій силі тяги локомотива. Коли найбільш крутий підйом ділянки достатньо довгий, то він приймається за розрахунковий. Коли ж найбільш крутий підйом заданої ділянки має невелику довжину і перед ним є „ легкі „ елементи профілю ( спуски, площинки ), на яких потяг може розвинути високу швидкість, то такий підйом не може бути прийнятий за розрахунковий, тому що потяг подолає його за рахунок накопиченої кінетичної енергії. Такий підйом називають інерційним або швидкісним. За розрахунковий слід прийняти підйом меншої крутизни, але більшої довжини, на якому може бути досягнута рівномірна швидкість.

У моєму випадку, розрахунковий підйом дорівнює 7 ‰, а його довжина дорівнює 7400м., інерційний підйом, який дорівнює 9 ‰, а його довжина – 1250м.

3. Визначення розрахункової маси складу потяга та перевірки її на обмеження за умовами експлуатації

3.1 Визначення маси складу

Маса складу потяга, т визначається за формулою:

; (3.1)

де Fкр – розрахункова сила тяги локомотива,

Fкр = 496000 Н;

P – розрахункова маса локомотива,

P = 188 Т;

ω'о – основний питомий опір локомотива, Н/кН;

g – прискорення вільного падіння,

g = 9,81 м ⁄ с²;

ω''о – основний питомий опір складу потяга, Н/кН;

iр – крутість розрахункового підйому,

iр = 7,0 ‰;

Величини ω' , ω'' визначаються для розрахункової швидкості локомотива, що дорівнює Vр = 49,1 км ⁄ год.

Основний питомий опір локомотива в Н⁄кН визначається за формулою:

; (3.2)

Н/кн;

Таким чином, питомий опір локомотива дорівнює 2,30 Н⁄кН.

Основний питомий опір складу в Н⁄кН визначається за формулою:

(3.3)

де α,γ – відповідно доля по вазі чотиривісних та восьмивісних вагонів на підшипниках кочення у складі:

α = 0,86

γ = 0,14.

Основний питомий опір складу в Н⁄кН чотиривісних завантажених вагонів з роликовими підшипниками визначається за формулою:

; (3.4)

Основний питомий опір складу в Н⁄кН чотиривісних завантажених вагонів з підшипниками сковзання визначається за формулою:

Основний питомий опір складу в Н⁄кН восьмивісних завантажених вагонів визначається за формулою:

; (3.5)

де q04к, q08 – середня маса, яка припадає відповідно на вісь чотиривісного вагона на підшипниках кочення, та на підшипниках сковзання і восьмивісного вагона, Т ⁄вісь.

; (3.6)

Т ⁄вісь

; (3.7)

Т ⁄вісь ,

де q4к,q8 – маса брутто відповідно чотиривісного вагона на підшипниках кочення, та на підшипниках сковзання і восьмивісного вагона, т:

q4к=80 Т ⁄вісь ,

q8 = 162 Т ⁄вісь .

Знаючи середню масу вагонів, із попередніх формул знаходимо основний питомий опір складу в Н⁄кН відповідно чотиривісних завантажених вагонів з роликовими підшипниками, чотиривісних завантажених вагонів з підшипниками сковзання і восьмивісних завантажених вагонів:

Н⁄кН ;

Н⁄кН ;

Визначаємо основний опір складу в Н⁄кН:

Н⁄кН ;

Використовуючи отримані дані, знаходимо масу складу потягу в Т:

Т;

Розрахована маса округляється з точністю до 100 Т до більшої сторони, таким чином, маса дорівнює 4800 Т.