5. Контрольна функція менеджменту.

Під контролем слід розуміти перевірку діяльності когось чи чогось. За його допомогою виявляють негативні тенденції під час виконання запланованих робіт та запобігають зривів у виробництві. Контроль-це процес забезпечення досягнення цілей організації засобом оцінки та аналізу результатів діяльності, оперативного втручання у виробничий процес і прийняття коригуючих дій. До основних економічних категорій, елементів контролю належать: контрольна діяльність, норми контролю, об'єкт та суб'єкт контролю, відхилення від норм тощо. Контрольна діяльність - це одна з функцій менеджменту, що має аналітичний характер, якою здійснюється спостереження за ходом виробничих процесів і дотримання виробничої програми, порівнюються величини та значення параметрів, що контролюються за заданою програмою, фіксуються результати порівняння у зручній для використання формі. Трактування терміну ''контроль" залежить від об’єкту контролю. Контрольна діяльність, як і всяка управлінська праця починається з встановлення мети, яка конкретизується перетворюючись на норми функціонування - критерії, за якими оцінюється дія системи управління на хід виконання виробничого процесу. Існує три форми норм функціонування: числова, шкальна( бальна), дескриптивна (описова). Вимоги до норм: обґрунтованість, зручність, можливість порівняння та ін. Основні види норм: - норми живої праці, - норми витрат предметів праці, - норми використання засобів праці, - норми і нормативи функціонування організації, виробничого циклу, обсяг незавершеного виробництва). Об’єкти контролю-це те, що (хто) контролюється (процес, виконавець процесу, продукт праці) [10]. Суб’єктом контролю може бути група людей або організація.  За характером стосунків об’єктом і суб’єкта контролю розрізняють контроль: внутрішній та зовнішній (коли суб’єкт із сторонніх). Залежно від завдання розрізняють: лінійний, функціональний та оперативний типи контролю.  Характеристики відносно часу зумовлюють наявність:

- попереднього-передбачення стану об'єкту в майбутньому;

- поточного-стану об'єкту в процесі виконання операції;

- заключного - стан завершення операції, роботи, процесу.

Просторові ознаки обумовлюють:

- летючий контроль - необхідність виїзду контролерів на територіально віддалений об'єкт; 

- стаціонарний контроль - суб'єкт і об'єкт контролю розміщені в одному місці.

За мірою від масштабу: 

- одиничний контроль, - одна контрольована величина;

- множинний контроль, - багато контрольованих величин; 

- одно - та багатофункціональний типи контролю (кількість операцій).

Контроль виступає ефективним механізмом оцінки впливу змінних чинників внутрішнього і зовнішнього середовища та попереджає деструктивність бізнесу та кризові ситуації.

Процес контролю - це діяльність об'єднаних у визначену структуру суб’єктів контролю(органів контролю, керівників, контролерів, аудиторів, організацій державного управління)спрямована на гарантію досягнення поставлених цілей управління [6].

Сутність процесу контролю визначають такі характеристики: 

- змістовна - показує що робиться під час контролю; 

- організаційна - ким і в якому порядку здійснюється контроль ; 

- технологічна, - як і в який спосіб робиться контроль.

Система контролю-це сукупність суб'єкта, об'єкта та засобів контролю, що взаємодіють як єдине ціле в процесі встановлення бажаних результатів виконання, вимірювання стану об'єкту контролю, аналізу та оцінки даних вимірювання, вироблення заходів коригуючого впливу.

Незалежно від ступеню складності система контролю завжди передбачає наявність хоча б чотирьох основних елементів, які реалізують її мету - підтримування бажаного стану об'єкта контролю і до них належать :детектор ,селектор ,диспетчер та інформатор. Детектор фіксує фактичні значення характеристик об'єкта контролю і показує, що з ним відбувається. Селектор отримує зафіксовану детектором інформацію та обробляє її, порівнює фактичний стан заздалегідь визначеним нормам (стандартами) функціонування чи очікуваннями і оцінкою того, що фактично відбувається. Селектор відбирає лише ту інформацію, яка потрібна для цілей управління і на цій основі оцінює значущість того, що відбулося. Відібрана інформація надходить до суб'єкта контролю або диспетчера [4].

Диспетчер, якщо це необхідно ,надсилає управлінські сигнали у всі складові частини системи контролю. Передача інформації між детектором ,диспетчером і об'єктом контролю здійснюється інформатором. Виявлені контролем відхилення від запланованих показників діяльності вимагають оперативного втручання в контрольовані об'єкти та регулювання їх діяльності . Основні етапами процесу регулювання є: 

- зворотній зв'язок, тобто отримання менеджерами результатів контролю; 

- оцінка результатів виконання рішень-це не тільки оцінка контрольної ситуації, а й вироблення пропозицій щодо альтернативних рішень для застосування коригуючих дій; 

- коригуючі дії можуть мати характер негайних чи можливо відстрочених, але завжди їх метою є виправити стан справ, що хоче погіршитися. 

Існують два типи коригуючих дій:

- за рахунок власних резервів і зусиль, без зміни плану, досягається виконання виробничої програми у передбаченому обсязі;

- змінюються плани, обсяги, номенклатури або й асортименту продукції.

Можливі такі варіанти коригування:

- усунення причин відхилення від плану; - знаходження способу пристосування (адаптації) до змінних умов - перегляд планів і стандартів; - відсутність впливу нормального функціонування і тоді відмова від цього виду діяльності - його швидке згортання.