2. Український колеж ім. В. О. Сухомлинського.

Колеж – це навчальний заклад англійського типу першого ступеню освіти, а український колеж – це середній навчальний заклад з ранньою профілізацією, де набуваються знання понад державний мінімум.

Сьогодні український колеж – це навчальний заклад, відомий не лише в Києві, а й за межами України. Це добра школа, створена за ідеями В.О.Сухомлинського, К.Д.Ушинського та інших видатних педагогів.

Концепція системи: колеж як середній заклад підвищеного рівня реалізує принцип безперервності освіти, в якому на демократичній основі здійснюються виховання й самореалізація особистості учня відповідно до його інтересів, нахилів, ціннісних орієнтацій.

Колеж дає не лише знання, а передусім допомагає вихованцям засвоїти духовні цінності та норми. В основі навчально-виховного процесу знаходиться ідея культуротворчої функції школи. Школа покликана всіляко сприяти відродженню і утвердженню духовної культури, формувати фізично здорове, духовно багате покоління, яке шанує свою громадянську, національну і особисту гідність, виявляє працелюбність до самонавчання і самовдосконалення; формувати основи здорового способу життя, екологічного і економічного світогляду; гарантувати для всіх школярів достатній загальноосвітній мінімум, розвиток природних задатків, їх повноцінну реалізацію у різних видах творчої діяльності. У школі нового типу поглиблюється гуманістичний характер освіти, пріоритети загальнолюдських цінностей, вільний розвиток особистості. Школа не обтесує і не обламує дитину, а сприяє розвитку її творчих сил, визнає право на свободу фізичного і духовного розвитку, поважає особистість, виховує в дусі поваги прав людини.

Український колеж – це передусім виховний заклад, що сприяє духовному становленню особистості учня, створенню умов для його потреб та інтересів. Хто вчить, той і виховує.

Головна мета: створення умов для реалізації інтересів дитини, визнання її права на здорове зростання і розвиток, виховання особистості з постійною потребою до самореалізації, з гуманістичним сприйняттям і почуттям відповідальності за долю України.

Принципи організації виховного процесу:

• принцип творчої діяльності, самодіяльності і самостійності – реалізується шляхом залучення вихованців до різних видів творчої діяльності; з вербальної школа перетворюється на школу дії, школу самореалізації особистості;

• принцип демократизації – передбачає співробітництво вихователів і вихованців, усунення авторитарного стилю виховання;

• принцип гуманізації взаємин учителя і учнів – передбачає сприйняття особистості вихованця як вищої соціальної цінності, виховання свободою і для свободи;

• принцип психологізації виховного процесу – реалізується за умов досконалого вивчення особливостей дитини, її внутрішнього світу;

• принцип індивідуалізації та диференціації виховної діяльності – передбачає врахування рівнів психічного, фізичного, соціального і духовного розвитку учнів, їх соціальної активності; побудову на цій основі групової та індивідуальної програми розвитку, стимулювання пізнавальної, комунікативної, ціннісно-орієнтованої активності дітей, їх саморозвитку;

• принцип врахування інтересів і потреб дитини – максимальне вивчення запитів, інтересів учнів, на підставі яких коригується виховний процес.

Методи, форми і засоби реалізації мети і завдань: перетворення навчального закладу в школу-клуб, освоєння діалогічних форм спілкування, години спілкування як форма організації ціннісно-орієнтаційної діяльності учнів (врахування індивідуальних особливостей класу допомагає уникнути формалізму у виборі тем для спілкування; ефективність годин спілкування значною мірою залежить від актуальності теми, від того, чи одержують на них діти відповіді на гострі питання, які їх хвилюють). Основою проведення годин спілкування є цільові творчі програми: “Я – громадянин”, “Я – колежанин”, “Я – людина”, “Я і культура”, “Я і сім’я” тощо. Особистісний підхід до виховних проблем: створення за допомогою тестування, анкетування “Медичних карток” учнів, “Листів здоров’я”, “Карт індивідуального розвитку дитини”, “Карт інтересів”. Обов’язковими є фізкультхвилинки, що їх проводять інструктори класу. Діагностичний підхід до формування позитивного мікроклімату, тільки за умов наявності якого дитина може розвиватися як творча особистість. Рольові ігри, розв’язання проблемних ситуацій, робота в групах, колективна творча справа, самоврядування, “круглі столи” за підсумками подорожей до інших міст, екскурсій, обговорення кінофільмів, художніх виставок, планування роботи на чверть тощо. Колежани пробують себе в ролі журналістів, художників, поетів, акторів. Творчі книжки індивідуальні та класів, музеї класів, випуски стінгазет. Педагоги прагнуть до того, щоб діти відчули: кожний має цінність, ним пишаються, його поважають. Для цього влаштовуються виставки дитячих робіт у класах та школі, галереї портретів, діти залучаються до концертів і свят. У колежі зберігаються традиції: презентації класів, творчі звіти перед батьками, День колежу, “Поетичні свічки”, бали тощо. День колежу – це велике свято, до якого готуються всі: і дорослі, і діти. Починається воно з великої концертної програми, виступів гостей, нагородження кращих колежан і т.д. Працюють ярмарки, виставки, кафе, де діти пропонують тістечка, сувеніри. Проводиться посвячення в колежани. До цього свята створюються вірші, пісні, присвячені колежу. Другою частиною свята є розваги, турніри ерудитів, ігри, конкурси, вікторини, які пропонують учні кожного класу. Переможці отримують призи, сувеніри в “магазині”. Школа прикрашена газетами, рекламними оголошеннями. У школі працюють різноманітні клуби: фольклорний ансамбль “Василечки”, театр-студія “Вертеп”, акторська майстерня, клуб “Ритор”, “Діалог”, “Добродії”, дитяча кафедра природничих наук (на її засідання запрошуються вчені, діти відвідують музеї, проводять екскурсії, ігри, вікторини тощо). 31 травня 1997 року відкрито Міжнародний клуб дитячої дипломатії.

Результат: гуманна особистість з почуттям відповідальності за долю України, розвинутою самосвідомістю, високим рівнем загальної культури, здатна до творчості.