...Кожна людина, а там більше людина, що живе _а суспільстві і на кожному кроці із суспільством тісно ПОВ'я- зана, мусить виробити в собі певні поняття про життя з ЛЮДЬМИ, про обходження З НИМИ; ТО Є ПОНЯТТЯ ІСТИННОСТІ справедливості, правди, приязні та добра. Ці поняття е основою моральності, що є предметом останньої і найви­щої науки — етики.

Етика вчить людину жити ио-людськи — вона керує завжди і всюди її кроками; вона змінює тваринну природу людини і облагороджує, — і в такий спосіб робить її зда_т_ ною до сприйняття щастя як внутрішнього самозадоволен­ня, так і суспільного, що грунтується на узгодженій праці всіх людей і на братській взаємній любові. Щоправда, нині ще далеко до здійснення цього високого етичного ідеалу, але наука і життя, хоча й повільно, прагнуть до нього; і кожне слово, що ширить здорові, світлі думки поміж людьми, прискорює його; кожний вчинок, що диктується справжньою людською моральністю в душі, прискорює його; кожне благородне братське спонукання прискорює його. Прискорюйте, прискорюйте ж появу на світ ідеалу любові, братерства і щастя всіх людей!

Поза межами можливого 1 (Уривки)

...і-^іла історія нашої цивілізації, матеріальної і духовної, се не що інше, як постепенне, систематичне і ненастанне відсування, відвалювання границь неможливого. Те, що було неможливе нашим предкам, від чого їх руки і їх думки відскакували як від скляної гори, се для нас показується зовсім можливим і навіть взглядно легким до виконання. В свіїі передових борців нашого часу можна, навпаки, за­уважити деколи певне переоцінення людських сил і здібностей, певну віру в те, що границь можливості загалом нема ніяких, що все безмежне поле незвісного, не вислід­женою, неясного і загадкового досі для нас, се не є ніяка скляна гора, ніяка неможливість, а тільки величезний невиїжджений досі степ, який жде тільки сміливих душ І

1 Друкується за: Франка і. Зібр. Творів: у 50 т. К., 1986. Т. 45.

440

бистрих очей, щоб покритися новими битими шляхами і дати людській запопадливості нові, невимовно багаті здо­бутки...

...Варто взагалі звернути увагу на ту характерну зміну, дна в кінці XIX в. зайшла в розумінні движучих сил у історії людства. Особливо остатнє десятиліття XIX в. можна на­звати епохою реакції против одностороннього марк- сівського економічного матеріалізму чи фаталізму. Для Маркса і його прихильників історія людської цивілізації, то була поперед усього історія продукції. З продукції мате­ріальних дібр, мов літорослі з пня, виростали і соціальні, і політичні форми суспільності, і її уподобання, наукові поняття, етичні і всякі інші ідеали. В останніх роках обер­нено питання другим кінцем. Що гонить чоловіка до про­дукції, до витворювання економічних дібр? Чи самі тільки потреби жолудка? Очевидно, що ні, а цілий комплекс його фізичних і духовних потреб, який бажає собі заспокоєння. Продукція, невпинна і чимраз інтенсивніше культурна пра­ця — се виплив потреб і ідеалів суспільності. Тільки там, де ті ідеали живі, розвиваються і пнуться чимраз вище, маємо й прогресивну і чимраз інтенсивнішу матеріальну продукцію. Де нема росту, розвитку, боротьби і конкуренції в сфері Ідеалів, там і продукція попадає в китайський заспй.

Коли ж ідеал—життя індивідуального — треба прийня­ти головним двигачем у сфері матеріальної продукції, тим, що попихає людей до відкрить, пошукувань, надсильної праці, служби, спілок і т. д,, то не менше, а ще більше значіння має ідеалу сфері суспільного і політичного життя. А тут синтезом усіх ідеальних змагань, будовою, до якої повинні йти всі цеглини, буде ідеал повного, нічим не в'язаного і не обмежуваного (крім добровільних концесій, яких вимагає дружнє життя з сусідами) життя і розвою на­ції. Все, що йде поза рами нації, се або фарисейство людей, Що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хво­робливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими «вселюдськими» фразами покрити своє духове відчу­ження від рідної нації. Може бути, що колись надійде пора консолідування якихсь вольних міжнародних союзів Для осягнення вищих міжнародних цілей. Але се може статися аж тоді, коли всі національні змагання будуть сповнені і коли національні кривди та неволення відійдуть У сферу історичних споминів...

441