ТЕКСТИ ПЕРШОДЖЕРЕЛ

1Нокент1й гізель

ТВІР ПРО ВСЮ ФІЛОСОФІЮ¹ (Уривки)

Трактат про душу загалом Питання: Про розумну душу Роаділ: Про її походження

1 І І одо походження душі були різні авторитетні суджен- няТПлатон вважав, що Бог сам створив усі розумні душі і навчив їх наукам, але через провину за гріх скинув їх у тіла, неначе у в'язниці-

Наш же перший висновок полягає у тому, що розумні душі не створюються до тіл. Доводиться: по-перше, позаяк те, що відповідає природі, передує тому, що їй суперечить. Але бути у тілі відповідає природі душі, адже вона самоорганізується і призначена для природи. Бути ж поза тілом суперечить її природі. Отже, розумна душа не виникла перше, ніж вона поєдналася з тілом. По-друге, тво­рення [cieatio] завершується чимось викінченим. Але якби душі в результаті творення перебували у незавершеному стані, оскільки мали б тяжіння до своєї матерії, вони були б у стані, так би мовити, вимушеному. По-третє: оскільки форма сама по собі {forma de sej призначається для матерії, вона не повинна створюватися до утворення матерії, в якій вона має знаходитися. А душа створюється для того, щоб сформувати тіло, є ж бо формою органічного тіла. Отже ж, розумна душа не повинна утворюватися до тіла.

Друкується за: Історія філософії України. Хрестоматія. К., 1993. 137

Висновок другий: Душа не виникає без провідника, а безпосередньо утворюється і створюється Богом. Дово­ди гься : по-перше, жодна тілесна сила не може утворити силу спіритуальну. Лсилалюдини, яка народжує,—тілесна. Оіжє, вона не може утворити розумну душу, що є виключно спіритуальною. Справді, не доводиться сумніватися, що, оскільки тілесному притаманне формування потягу д₀ спіритуального, воно не може піднестися до угвореннн якоїсь спіритуальної речі. По-друге: характерні дії виявля­ють природу речі. А властиві їй дії розумної душі незалежні від тіла. Отже, і природа, якою продукуються ці дії'.

Оскільки, отже, така природа, тобто розумна душа, не залежить від тіла за своєю природою, вона також не буде залежати і за своїм виникненням і відповідно утворю­ватиметься якоюсь вищою причиною через творення. По- заяк же творить тільки Бог, вважатиметься, що розумна душа утворюється лише Богом.

Проти такого висновку робиться закид: по-перше, будь- який чинник діє через форму. Але людина є чинником [agens], а саме тим, що народжує людину. Отже, [діє] через душу, яка є П формою. Але чинник утворює подібне до себе. Отже, людська душа породжує подібну до себе душу. Відповідається підтвердженням того, що чинник діє через форму, але запереченням того, що форма мусить продуку­вати подібну до себе форму засадничо [principaliter], До­статньо, щоб вона продукувала [її] лише спонукально [dis­positive]. Отже, людина, діючи через душу, тобто через добродійність душі, продукує тіло з відповідними органами, щоб згодом у нього проникла і поєдналася з ним розумна душа.

Ти наполягатимеш: вважається, що людина породжуй людину. Але вона не породжує ні матерію, ні сполученні» [unio] матерії з формою. Адже нічого подібного не випливав з нашої думки, а надто з твердження про породження форми, коли ця форма є розумною душею в людині. Відповідається: людина вважається породжувальним [чинником] не тому, що вона породжує матерію або форму, а через те, що сприяє зв'язку однієї з другою, себто матерії і форми, а також тому, що утворює органи в матерії.

Висновок третій: Розумна душа — це організуюча форма [forma informans]. Цей висновок заперечує Платонові, який вважав, що розумна душа є лише присутньою формою [forma assistens] і користується тілом, як возом.

138