- •209 Комп’ютерні технології в юридичній діяльності
- •Рубрика “Цікаво”
- •1.2.Концепція інформатизації в Україні
- •1.3.Поняття комп’ютерної інформаційної системи підприємства
- •1.4.Інформація як основа організації інформаційного забезпечення
- •Стаття 7. Суб'єкти інформаційних відносин
- •Стаття 8. Об'єкти інформаційних відносин
- •Стаття 9. Право на інформацію
- •Стаття 10. Гарантії права на інформацію
- •Стаття 13. Основні напрями інформаційної діяльності
- •Стаття 14. Основні види інформаційної діяльності
- •Стаття 15. Професійна освіта в галузі інформаційної діяльності
- •Стаття 16. Організація наукових досліджень в галузі інформаційної діяльності
- •Стаття 191. Адміністративна інформація (дані)
- •Стаття 20. Масова інформація та її засоби
- •Стаття 21. Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування
- •Стаття 22. Правова інформація
- •Стаття 23. Інформація про особу
- •Стаття 24. Інформація довідково-енциклопедичного характеру
- •Стаття 25. Соціологічна інформація
- •Стаття 26. Джерела інформації
- •Стаття 27. Документ в інформаційних відносинах
- •Стаття 28. Режим доступу до інформації
- •Стаття 29. Доступ до відкритої інформації
- •Стаття 30. Інформація з обмеженим доступом
- •Стаття 31. Доступ громадян до інформації про них
- •Стаття 32. Інформаційний запит щодо доступу до офіційних документів і запит щодо надання письмової або усної інформації
- •Стаття 33. Термін розгляду запиту щодо доступу до офіційних документів
- •Стаття 34. Відмова та відстрочка задоволення запиту щодо доступу до офіційних документів
- •Стаття 35. Оскарження відмови і відстрочки задоволення запиту щодо доступу до офіційних документів
- •Стаття 36. Порядок відшкодування витрат, пов'язаних із задоволенням запитів щодо доступу до офіційних документів і надання письмової інформації
- •Стаття 37. Документи та інформація, що не підлягають наданню для ознайомлення за запитами
- •Стаття 38. Право власності на інформацію
- •Стаття 44. Обов'язки учасників інформаційних відносин
- •Розділ V охорона інформації. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію Стаття 45. Охорона права на інформацію
- •Стаття 46. Неприпустимість зловживання правом на інформацію
- •Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію
- •Стаття 471. Звільнення від відповідальності
- •Стаття 48. Порядок оскарження протиправних діянь
- •Стаття 49. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди
- •Розділ VI міжнародна інформаційна діяльність. Співробітництво з іншими державними зарубіжними і міжнародними організаціями в галузі інформації Стаття 50. Міжнародна інформаційна діяльність
- •Стаття 51. Міжнародні договори
- •Стаття 52. Експорт та імпорт інформаційної продукції (послуг)
- •Стаття 53. Інформаційний суверенітет
- •Стаття 54. Гарантії інформаційного суверенітету України
- •1.5.Правові експертні системи
- •1.5.1. Бізнес-модель майбутнього
- •1.5.2. Штучний інтелект та експертні системи
- •1.5.3. Віртуальна реальність
- •Рубрика “Цікаво”
- •Контрольні запитання
- •2.1.Призначення, структура і класифікація технічних засобів
- •Рубрика “Цікаво”
- •2.2. Аналіз і оцінка апаратних засобів сучасних пк
- •Рубрика “Цікаво”
- •Рубрика “Цікаво” Фактографія розвитку вітчизняної науки і техніки.
- •2.3. Програмне забезпечення
- •2.3.1.Cистемне програмне забезпечення
- •Мал..2. Взаємозв’язок апаратного обладнання, системного, прикладного забезпечення
- •Мал.4.Класифікація за способом організації багатозадачності.
- •Мал.5. Складові компоненти операційної системи.
- •2.3.2. Прикладне програмне забезпечення
- •Рубрика “Цікаво” Правила техніки безпеки та виробничої санітарії в комп’ютерних лабораторіях. Загальні вимоги до робочого місця оператора еом
- •Техніка безпеки
- •Стабілізація напруги
- •Системний блок комп'ютера
- •Використання монітора Важливе значення для ефективної роботи з комп'ютером має правильне використання монітора:
- •Комплекс вправ для очей
- •Комплекс вправ для зняття м'язового напруження
- •Лабораторно-практична робота
- •Лабораторно-практична робота
- •Теоретичні відомості. Програма Windows Commander.
- •Методика виконання.
- •Лабораторно-практична робота
- •Колонтитули, виноски Додавання верхніх і нижніх колонтитулів:
- •Перевірка орфографії
- •Автоматична перевірка орфографії під час введення тексту
- •Автоматична вставка поля, номера сторінки, дати, часу
- •Настроювання параметрів сторінки
- •Створення брошури
- •Збереження файлів Word в інших форматах
- •Методика виконання.
- •Лабораторно-практична робота
- •І етап. Постановка мети
- •II етап. Розробка моделі. Складання алгоритму виконання завдання
- •III етап. Складання алгоритму виконання завдання
- •3.1. Апаратні та програмні засоби комп’ютерних мереж
- •Мал.1. Загальна структура обміну даними
- •Просторова структура мережі, топологія
- •Пристрій опрацювання.
- •Мал. 2. Спільне використання ресурсів
- •Мал. 3. Проста локальна мережа
- •Мал.5 Локальна мережа з доступом в Інтернет
- •Мал. 9. Однорангова мережа без виділеного сервера
- •3.2.Принципи функціонування і ресурси мережі Інтернет
- •У результаті доменне ім’я серверу (простіше, домен) може мати такий вигляд:
- •3.3.Використання сервісу Word Wide Web
- •Рубрика “Цікаво”
- •1.Горезвісний 25-й кадр.
- •2.Зомбі з Інтернету.
- •3.Смерть від комп’ютерного вірусу ?
- •3.4.Забезпечення анонімності в Інтернеті (різні способи) Спосiб 1: Анонiмайзери
- •Спосiб 2: Служба iproxy
- •Спосiб 3: Проксi сервери
- •Спосіб 4:Спецiально для параноїкiв
- •Контрольні запитання
- •Тема 4: Технології захисту інформації
- •4.1.Комп’ютерні віруси як загроза інформаційним системам
- •4.2.Сучасна класифікація вірусів
- •Перелік «найсвіжіших» вірусів
- •4.3.Методи захисту від комп’ютерних вірусів
- •Антивірусні програми Огляд антивірусного програмного забезпечення
- •Антивірусна програма Antiviral Toolkit Pro 3.5
- •Антивірусна програма DrWeb 4.17
- •Лабораторно-практична робота Робота з пакетом програм avp
- •Робота з антивірусною програмою DrWeb
- •4.4.Проблеми захисту інформації в сучасних системах
- •Аутентифікація
- •Контрольні запитання
- •5.1.Системи автоматизації діловодства і документообігу
- •5.2. Системи автоматизації ділових процесів
- •2. Документування управлінської діяльності установ
- •3. Приймання, розгляд і реєстрація документів
- •4. Складання та оформлення службових документів
- •4.1. Складання документів
- •4.2. Оформлення документів
- •4.3. Датування документів
- •4.4. Індексація документів
- •4.5. Погодження документів
- •4.6. Засвідчення документів
- •4.7. Адресування документів
- •4.9. Відмітки про проходження та виконання документів
- •4.10. Оформлення копій документів
- •5. Порядок оброблення та надсилання вихідних документів
- •6.3. Здійснення контролю за виконанням документів
- •7. Складання номенклатур і формування справ
- •7.1. Складання номенклатур справ
- •7.2. Формування справ
- •7.3. Оперативне зберігання документів
- •8. Підготовка справ до зберігання та використання
- •9. Функції діловодної служби
- •10. Механізація і автоматизація діловодних процесів
- •Реєстраційно-контрольна картка
- •Перелік обов'язкових реквізитів для заповнення машиноорієнтованої реєстраційно-контрольної картки (ркк)
- •Склад реквізитів організаційно-розпорядчих документів
- •Державний комітет архівів україни наказ
- •Примірний перелік документів, на які ставиться гербова печатка
- •5.3. Робота з програмою FineReader
- •5.4.Сутність, системи та учасники електронної комерції
- •5.5. Держава як учасник електронної комерції
- •Контрольні запитання
- •Тема 6:Правові інформайційно-пошукові системи:
- •1.Інтерфейс системи Комп’ютерна правова система ліга:закон Основне Меню
- •Лабораторно – практична робота
- •Методика виконання
- •6.2.Пошук документів Пошук за реквізитами Вікно “Запит на пошук за реквізитами”
- •Пошук за контекстом
- •Пошук за Динамічним навігатором
- •Пошук за тематичними напрямками
- •Пошук за ключовими словами
- •Пошук за офіційним опублікуванням
- •Пошук за опублікуванням в періодиці
- •Лабораторно – практична робота
- •Методика виконання
- •6.3.Нормативна база. Пошук за тематичними напрямками
- •Моніторинг
- •Лабораторно – практична робота
- •Методика виконання роботи
- •6.4.База даних “Консультація”
- •Пошук за класифікатором бд “Консультації”
- •Пошук за ключовими словами бд “Консультації”
- •Пошук за джерелами опублікування бд “Консультації”
- •Лабораторно – практична робота
- •Методика виконання
- •6.5.Результати пошуку Перелік документів
- •Лабораторно – практична робота
- •Методика виконання
- •6.6.Робота з документами
- •Редагування раніше створених закладок
- •Пошук за закладками у даному документі
- •Пошук за всіма закладками системи
- •Визначення параметрів друку, які може регулювати система “ліга:закон”
- •Експорт до ms word
- •Збереження у файлі
- •Робота з перекладачем
- •Інформаційна картка документа
- •Режим перегляду графічних зв’язків відкритого документу з іншими нормативними документами
- •Лабораторно – практична робота
- •Методика виконання
- •6.7.Робота з папками Елементи папок
- •Створення і ведення папок
- •1. Збереження документів
- •2. Збереження переліків
- •3. Збереження великих переліків
- •4. Збереження закладок
- •5. Збереження шаблона запиту в папці
- •6. Створення посилань на файли, які розташовані на диску комп’ютера окремо від системи ліга:закон
- •Лабораторно –практична робота
- •Методика виконання
- •Контрольні завдання:
- •Тема 7: Інформаційні системи законодавчих органів та органів юстиції України
- •7.1.Інформатизація законодавчого процесу України
- •7.2.Концепція створення єдиної інформаційної системи органів юстиції
- •7.3.Єдина державна автоматизована паспортна система (єдапс)
- •7.1.Інформатизація законодавчого процесу України
- •Структура системи законотворчого процесу
- •Електронна енциклопедія українського законодавства
- •Бази даних правової інформації
- •Світова електронна мережа правових документів Global Legal Information Network (glin)
- •Інформаційно-технічний комплекс “рада”
- •7.2.Концепція створення єдиної інформаційної системи органів юстиції
- •7.3.Єдина державна автоматизована паспортна система (єдапс)
- •Контрольні запитання
- •Тема 8:Інформаційні системи органів судової влади, прокуратури, судової експертизи та органів внутрішніх справ
- •8.1. Рівні та склад інформаційних обліків.
- •8.2.Інформаційні системи Державної автомобільної інспекції.
- •8.1. Рівні та склад інформаційних обліків.
- •8.2.Інформаційні системи Державної автомобільної інспекції.
- •Контрольні запитання
- •Перелік тестових запитань для проведення підсумкового заняття з самостійної роботи студентів з дисципліни “Комп’ютерні технології в юридичній діяльності”
- •Словник комп'ютерного жаргону
- •Література
4.2.Сучасна класифікація вірусів
Отже, спочатку з'явилися файлові віруси, за ними завантажувальні, а потім, з появою вірусів, які самі шифрувалися, вірусологія стала розвиватися шаленими темпами, як і віруси. Фахівці вже називали їх поліморфними вірусами (напевне, серед читачів знайдеться хоча б один, хто пам'ятає вірус Фантом, через який «захворіли» комп'ютери в середині 90-х років).
Але перед тим як перейти до класифікації, давайте з'ясуємо, яку дефініцію вірусу дають класики. Наприклад, всесвітньо відомий американський розробник програмного забезпечення для комп'ютерних мереж, зокрема міжнародних, як от Novell, — програміст Пітер Дайсон (Peter Dyson) дав таке означення вірусу:
«Вірус — це програма, призначенням якої є порушення роботи комп'ютерної системи без відома користувача цієї системи. Вірус може приєднувати сам себе до іншої програми, таблиці розділів або до завантажувального сектора диска та активізуватися за певних ситуацій або комбінації певних ситуацій».
Що таке комбінація певних ситуацій, можна продемонструвати на прикладі поведінки вірусу Ієрусалим (цей приклад уже став класичним, майже всі вірусологи наводять його, тому не будемо порушувати традиції).
Отже, вірус Ієрусалим уперше було зафіксовано у 1988 p. в мережі одного з ізраїльських університетів. Вірус виявляв себе так: на екрані монітора з'являлися чорні квадрати, уповільнювалася робота комп'ютера, тобто вірус викликав лише роздратованість користувачів, але якщо програма, яка була інфікована цим вірусом, завантажувалася в оперативну пам'ять комп'ютера саме у п'ятницю 13-го, то вірус знищував кожну активну в цей момент програму.
Було зафіксовано також вірус Тайвань (1998 p.), дія якого, залежно від поточної дати, могла бути або непомітною, або дуже агресивною. Вірус міг навіть знищити дані у флеш-BIOS, чого було достатньо, щоб змусити користувача замінити материнську плату. А це у грошовому еквіваленті те саме, що купити новий комп'ютер.
Отже, зрозуміло, що не можна одразу визначити міру шкідливості вірусу. Це справа фахівців. Але знати типи вірусів, які можуть загрожувати комп'ютеру, необхідно кожному користувачу.
Сучасні фахівці, зокрема Євген Касперський, поділяють комп'ютерні віруси на такі типи:
• файлові;• бутові;• поліморфні;• макровіруси;• невидимі;• резидентні;• хробаки;• мережеві.
Вірусологи поділяють віруси не тільки на типи, а й на класи за такими властивостями: середовище розповсюдження вірусу; операційна система, в якій він може існувати; ступінь агресивних дій та особливості алгоритму роботи вірусу (див. таблицю).
Таблиця: Класифікація комп'ютерних вірусів
Клас вірусу за властивістю |
Тип вірусу
|
Спосіб зараження
|
1 |
2 |
3 |
За середовищем розповсюдження вірусу
|
файлові;
бутові;
макровіруси
мережеві;
комбіновані
|
Файлові віруси будь-яким чином вбудовуються у файли .cow, .exe або створюють файли-клони (компаньйони) чи використовують особливості будови файлової системи (лінковані). Бутові (або завантажувальні) віруси вбудовують себе у завантажувальний сектор диска або змінюють вказівку на активний бут-сектор диска. Макровіруси вбудовуються у файли документів офісних прикладних програм, таких як Word, Excel, Access. Мережеві віруси використовують для свого розповсюдження протоколи мереж та електронної пошти. Комбіновані віруси: а) файлово-бутові віруси, заражають файли та бут-сектори дисків; б) мережеві макровіруси, заражають документи офісних програм і розповсюджують свої копії електронною поштою |
За операційною системою, в якій може існувати вірус
|
файлові;
бутові; макровіруси; мережеві
|
Файлові віруси заражають певні файли операційної системи, наприклад, можуть бути заражені exe-файли ОС Windows-95, а сусідній комп'ютер у мережі, який працює в ОС Linux, не матиме жодного зараженого exe-файла. Бутові віруси також заражають тільки певні формати даних бут-секторів певної ОС. Макровіруси заражають тільки певні файли певних форматів певної ОС. Мережеві віруси заражають тільки файли певних форматів певної ОС |
За ступенем агресивних дій
|
зовсім безпечні; безпечні; небезпечні; дуже небезпечні
|
Зовсім безпечні віруси ніяк не впливають на роботу комп'ютера (якщо не враховувати зменшення вільного простору на диску через розмноження вірусів). Безпечні віруси діють так само, як і зовсім безпечні, але можуть виявлятися через будь-які аудіо- або графічні ефекти. Небезпечні віруси можуть призвести до будь-яких значних збоїв у роботі комп'ютерної системи, «зависання» тощо. Дуже небезпечним вірусам характерні значні деструктивні дії, наприклад: знищення частини даних, файлів і навіть програм, ушкодження системних ділянок дисків, виведення з ладу системи BIOS тощо |
За особливостями алгоритму роботи вірусу
|
резиденті; невидимі; поліморфні
|
Резидентні віруси заражають пам'ять комп'ютера: під час інфікування комп'ютера вірус залишає в оперативній пам'яті резиденту частину, яка перехоплює звернення ОС до об'єктів зараження та вбудовується в них. Отже, нерезиденті віруси не заражають пам'ять. Невидимі, або стелс-віруси перехоплюють запити ОС на читання/запис заражених об'єктів і підставляють у цьому об'єкті замість себе незаражену ділянку об'єкта; маскування (використання стелс-алгоритмів) дає змогу вірусам сховатися. Поліморфні віруси (або ті, що самошифруються) постійно змінюються, і дві копії одного й того самого вірусу можуть зовсім не збігатися. Віруси використовують змінність для того, щоб їх було складніше виявити |