Рубрика “Цікаво” Фактографія розвитку вітчизняної науки і техніки.

Незважаючи на те, що за свідченнями провідних спеціалістів у галузі інформаційних технологій, Україна на протязі багатьох років була усесвітньо відомим осередком розвитку цього напрямку науки і техніки, зараз історичні здобутки українських учених у цій галузі не завжди належно пропагуються. Зокрема, у більшості підготовлених навчальних посібників досить односторонньо подається історія розвитку засобів обчислювальної техніки – згадуються етапи створення засобів обчислювальної техніки у США, Великобританії, Німеччині, а про розвиток її у СРСР, зокрема в Україні згадується мало. У кращому випадкові констатується створення С.О. Лебєдєвим у Києві першої у континентальній Європі електронно-обчислювальної машини МЕСМ. Основна увага приділяється етапам розробки засобів обчислювальної техніки фірмами IBM, DEC, Apple та небагатьма іншими. Тим самим не використовується виховний потенціал історії розвитку вітчизняної науки і техніки. Потрібно зазначити, що цей потенціал досить великий, оскільки, за свідченням провідних науковців, якщо у перші роки становлення кібернетики її лідером був американський вчений угорського походження Норберт Вінер, то у період становлення теоретичних засад та розробки апаратно-програмного втілення інформаційних систем та керуючих машин (60-70 роки) визнаним у світі лідером був український учений – Віктор Михайлович Глушков.

На вшанування пам’яті академіка В.М. Глушкова його іменем названо Інститут кібернетики АН України, проводиться багато заходів – семінари, наукові конференції, тощо.

Життєвий шлях академіка В.М.Глушкова нерозривно пов’язаний з Україною, з етапами розвитку вітчизняної науки, тому використання біографічних матеріалів про нього може дати значний позитивний ефект у справі патрітичного виховання, формування національної самосвідомості.

Почати можна з того, що, розповідаючи про застосування інформатики, сказати, що означення кібернетики як науки про загальні закономірності, принципи і методи опрацювання інформації і управління складними системами сформульовано академіком В.М.Глушковим.

Пріоритетним є також те, що першу в світі “Енциклопедію кібернетики” було видано у 1974 році за редакцією Глушкова В.М. російською і українською мовами.

При перевиданні Британської енциклопедії, Американської енциклопедії та Большой Советской Энциклопедии при підготовці розділу “Кібернентика” видавництва звертались до Глушкова В.М. як до визнаного у світі лідера цієї галузі.

У липні 1970 року у Великобританії відбувалась конференція під назвою “Фундаментальна школа піонерів світової комп’ютерної техніки, які створювали її минуле і будуть формувати майбутнє” то на неї було запрошено доповідачів усього з восьми країн, в т.ч. із Радянського Союзу, а точніше – з України.

На теоретичних засадах проектування ЕОМ, розроблених в України у 60 роках, базується розробка найсучасніших програмних і апаратних засобів.

Деякі факти з біографії академіка В.М.Глушкова подано нижче.

Глушков Віктор Михайлович народився 24 серпня 1923 у Ростові-на-Дону. Батько – Глушков Михайло Іванович – гірничий інженер, родом із станиці Луганської, на кордоні України і Росії, мати – Віра Йосипівна – із станиці Кам’янської. Батько його закінчив Дніпропетровський гірничий інститут. У 1927 році сім’я Глушкових переїхала до м.Шахти, де і пройшли дитинство і юність майбутнього ученого. Працював на відновленні шахт Донбасу, потрапляв у завали під землею. У 1944 році став студентом теплотехнічного факультету Новочеркаського індустріального інституту. У вересні 1947 року перевівся до Ростовського-на-Дону університета. При виконанні дипломної роботи, присвяченої обчисленню деяких невласних інтегралів, знайшов неточності таблиць, які використовувались до цього на протязі багатьох років і витримали по 10-12 видань.

Після закінчення університету Глушкова В.М. було направлено на роботу на Урал, до однієї з нових закритих науково-виробничих структур атомної промисловості, але у останній момент направлення було змінено на направлення до Новочеркаського індустріального інституту. На той час Глушков разом з дружиною вже знаходились у Нижньому Тагілі і, за свідченням самого Віктора Михайловича, у них просто не було грошей на дорогу назад. Він вирішив влаштуватись на роботу у Нижньотагільске педагогічне училище, а потім поїхав до Свердловська, сподіваючись влаштуватись на роботу викладачем до якого-небудь вузу міста. От таким, майже випадковим, був шлях ученого до Свердловська, до Сергія Миколаєвича Чернікова, який на той час був деканом факультета у Свердловському університеті. С.М. Черніков допоміг Глушкову влаштуватись на роботу (на 0.75 ставки асистента) до Свердловського лісотехнічного інституту. “Заднім числом” Міністерство вищої та середньої освіти СРСР освіти затвердило це як призначення і вже у наступному році він працював у цьому інституті на посаді старшого викладача.

У 1949 році Глушков В.М. вступив до заочної аспірантури, а вже у жовтні 1951 року захистив кандидатську дисертацію.

Докторську дисертацію захистив у 1955 році, після чого академіком АН України Б.В.Гнєденком був запрошений до Києва, де став завідуючим лабораторією обчислювальної техніки в Інституті математики АН України.

Можуть бути використані і інші факти, які свідчать про пріоритет України у даній галузі науки і техніки. Деякі з них були невідомі внаслідок того, що у радянські часи усі роботи, пов’язані з обчислювальною технікою, мали відповідні грифи доступу, бо використовувались у військовій галузі, деяким фактам просто не надавали великого значення.

Вперше у світі

… 1956-57 роках у Києві розроблено систему автоматичного супроводу радіолокаційної цілі, у якій використовувались дві ЕОМ, також повністю (як програмне забезпечення, так і апаратна частина) виготовлені в Україні.

… 1961 році В.М. Глушковим було підготовлено книгу “Синтез цифрових автоматов”, яка зіграла значну роль у розвитку світової науки (перекладена англійською і перевидана у 1962 році у США).

… 1964 році В.М. Глушковим було підготовлено книгу “Введение в кибернетику”, також перекладену багатьма мовами.

… за три роки (1958-1961) розроблено і запущено у серію (на Київському радіозаводі, оскільки на той час промисловості обчислювальних машин в Україні не було – завод ВУМ почали будувати у 1960 році) універсальну керуючу машину, яка згодом дістала назву “Днепр” – машина була повністю напівпровідниковою, транспортабельною. Розробка аналогічної американської машини РВ-300 проводилась з 1957 по 61 рік. ЕОМ “Днепр” була рекордсменкою і по тривалості випуску – з 1961 по 1971 рік.

Усі добре знають, що, як правило, тривалість випуску промислової продукції без докорінної модернізації становить не більше 5 років.

На основі використання машини “Днепр” у 1959-63 роках на Миколаївському суднобудівному заводі було впроваджено систему “Авангард” - автоматизовану систему плазових робіт (робіт по викреслюванню деталей корпусів суден у мірилі 1:1) та газорізальних робіт.

Під час реконструкції демонстраційного залу ЦУП перед сумісним космічним експериментом “Союз – Аполлон” у 1971 році для керування засобами відображення інформації на великому демонстраційному екрані було використано дві машини “Днепр”.

…1963 році на Северодонецькому заводі обчислювальних машин розпочато серійний випуск машини для інженерних розрахунків “Промінь” – першої ЕОМ для персонального використання (на сучасне трактування – персональної ЕОМ) і першої ЕОМ з використанням ступеневого мікропрограмування. Машину цієї лінії – МИР-1 – у 1967 році придбала фірма ІВМ – не стільки для того, щоб на ній рахувати, а для того, щоб виграти у конкурентів, які у 1963 році запатентували принцип ступеневого мікропрограмування, судовий позов про авторство. Використання цього принципу у серійній ЕОМ, яку випускали у СРСР з 1963 року, безумовно вказувало на те, що цей принцип був відомим значно раніше.

Унікальність машини “МИР” була ще й у тому, що робота на ній не вимагала від користувача програмування у звичному для нас розумінні, оскільки вхідна мова “Аналитик” машини була максимально наближеною до алгебраїчної нотації.

Машина “МИР” була першою ЕОМ, яка використовувала інтерпретуючий режим роботи з мовою програмування високого рівня.

…На початку 60-х років В.М.Глушковим запропоновано принцип макроконвеєрної роботи багатопроцесорної ЕОМ, який реалізовано у ЕОМ ЕС2701 та ЕС1766, які на час запуску у серію на Пензенському заводі обчислювальної техніки –1980-84 рр., не мали аналогів у світі. Швидкодія їх становила до півміліарда операцій на секунду.

…У 1961 році було розроблено УСО – устройство связи с объектом – для зв’язку ЕОМ “Днепр” з експериментальною установкою. Американці розробили подібне устаткування – крейт КАМАК - тільки у 1967 році.

…У тому ж році для обміну інформацією з науково-дослідним судном, яке знаходилось у Атлантичному океані, використано радіоканал значної протяжності, причому він був вперше двонапрямленим і з досить великою швидкодією.