- •209 Комп’ютерні технології в юридичній діяльності
- •Рубрика “Цікаво”
- •1.2.Концепція інформатизації в Україні
- •1.3.Поняття комп’ютерної інформаційної системи підприємства
- •1.4.Інформація як основа організації інформаційного забезпечення
- •Стаття 7. Суб'єкти інформаційних відносин
- •Стаття 8. Об'єкти інформаційних відносин
- •Стаття 9. Право на інформацію
- •Стаття 10. Гарантії права на інформацію
- •Стаття 13. Основні напрями інформаційної діяльності
- •Стаття 14. Основні види інформаційної діяльності
- •Стаття 15. Професійна освіта в галузі інформаційної діяльності
- •Стаття 16. Організація наукових досліджень в галузі інформаційної діяльності
- •Стаття 191. Адміністративна інформація (дані)
- •Стаття 20. Масова інформація та її засоби
- •Стаття 21. Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування
- •Стаття 22. Правова інформація
- •Стаття 23. Інформація про особу
- •Стаття 24. Інформація довідково-енциклопедичного характеру
- •Стаття 25. Соціологічна інформація
- •Стаття 26. Джерела інформації
- •Стаття 27. Документ в інформаційних відносинах
- •Стаття 28. Режим доступу до інформації
- •Стаття 29. Доступ до відкритої інформації
- •Стаття 30. Інформація з обмеженим доступом
- •Стаття 31. Доступ громадян до інформації про них
- •Стаття 32. Інформаційний запит щодо доступу до офіційних документів і запит щодо надання письмової або усної інформації
- •Стаття 33. Термін розгляду запиту щодо доступу до офіційних документів
- •Стаття 34. Відмова та відстрочка задоволення запиту щодо доступу до офіційних документів
- •Стаття 35. Оскарження відмови і відстрочки задоволення запиту щодо доступу до офіційних документів
- •Стаття 36. Порядок відшкодування витрат, пов'язаних із задоволенням запитів щодо доступу до офіційних документів і надання письмової інформації
- •Стаття 37. Документи та інформація, що не підлягають наданню для ознайомлення за запитами
- •Стаття 38. Право власності на інформацію
- •Стаття 44. Обов'язки учасників інформаційних відносин
- •Розділ V охорона інформації. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію Стаття 45. Охорона права на інформацію
- •Стаття 46. Неприпустимість зловживання правом на інформацію
- •Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію
- •Стаття 471. Звільнення від відповідальності
- •Стаття 48. Порядок оскарження протиправних діянь
- •Стаття 49. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди
- •Розділ VI міжнародна інформаційна діяльність. Співробітництво з іншими державними зарубіжними і міжнародними організаціями в галузі інформації Стаття 50. Міжнародна інформаційна діяльність
- •Стаття 51. Міжнародні договори
- •Стаття 52. Експорт та імпорт інформаційної продукції (послуг)
- •Стаття 53. Інформаційний суверенітет
- •Стаття 54. Гарантії інформаційного суверенітету України
- •1.5.Правові експертні системи
- •1.5.1. Бізнес-модель майбутнього
- •1.5.2. Штучний інтелект та експертні системи
- •1.5.3. Віртуальна реальність
- •Рубрика “Цікаво”
- •Контрольні запитання
- •2.1.Призначення, структура і класифікація технічних засобів
- •Рубрика “Цікаво”
- •2.2. Аналіз і оцінка апаратних засобів сучасних пк
- •Рубрика “Цікаво”
- •Рубрика “Цікаво” Фактографія розвитку вітчизняної науки і техніки.
- •2.3. Програмне забезпечення
- •2.3.1.Cистемне програмне забезпечення
- •Мал..2. Взаємозв’язок апаратного обладнання, системного, прикладного забезпечення
- •Мал.4.Класифікація за способом організації багатозадачності.
- •Мал.5. Складові компоненти операційної системи.
- •2.3.2. Прикладне програмне забезпечення
- •Рубрика “Цікаво” Правила техніки безпеки та виробничої санітарії в комп’ютерних лабораторіях. Загальні вимоги до робочого місця оператора еом
- •Техніка безпеки
- •Стабілізація напруги
- •Системний блок комп'ютера
- •Використання монітора Важливе значення для ефективної роботи з комп'ютером має правильне використання монітора:
- •Комплекс вправ для очей
- •Комплекс вправ для зняття м'язового напруження
- •Лабораторно-практична робота
- •Лабораторно-практична робота
- •Теоретичні відомості. Програма Windows Commander.
- •Методика виконання.
- •Лабораторно-практична робота
- •Колонтитули, виноски Додавання верхніх і нижніх колонтитулів:
- •Перевірка орфографії
- •Автоматична перевірка орфографії під час введення тексту
- •Автоматична вставка поля, номера сторінки, дати, часу
- •Настроювання параметрів сторінки
- •Створення брошури
- •Збереження файлів Word в інших форматах
- •Методика виконання.
- •Лабораторно-практична робота
- •І етап. Постановка мети
- •II етап. Розробка моделі. Складання алгоритму виконання завдання
- •III етап. Складання алгоритму виконання завдання
- •3.1. Апаратні та програмні засоби комп’ютерних мереж
- •Мал.1. Загальна структура обміну даними
- •Просторова структура мережі, топологія
- •Пристрій опрацювання.
- •Мал. 2. Спільне використання ресурсів
- •Мал. 3. Проста локальна мережа
- •Мал.5 Локальна мережа з доступом в Інтернет
- •Мал. 9. Однорангова мережа без виділеного сервера
- •3.2.Принципи функціонування і ресурси мережі Інтернет
- •У результаті доменне ім’я серверу (простіше, домен) може мати такий вигляд:
- •3.3.Використання сервісу Word Wide Web
- •Рубрика “Цікаво”
- •1.Горезвісний 25-й кадр.
- •2.Зомбі з Інтернету.
- •3.Смерть від комп’ютерного вірусу ?
- •3.4.Забезпечення анонімності в Інтернеті (різні способи) Спосiб 1: Анонiмайзери
- •Спосiб 2: Служба iproxy
- •Спосiб 3: Проксi сервери
- •Спосіб 4:Спецiально для параноїкiв
- •Контрольні запитання
- •Тема 4: Технології захисту інформації
- •4.1.Комп’ютерні віруси як загроза інформаційним системам
- •4.2.Сучасна класифікація вірусів
- •Перелік «найсвіжіших» вірусів
- •4.3.Методи захисту від комп’ютерних вірусів
- •Антивірусні програми Огляд антивірусного програмного забезпечення
- •Антивірусна програма Antiviral Toolkit Pro 3.5
- •Антивірусна програма DrWeb 4.17
- •Лабораторно-практична робота Робота з пакетом програм avp
- •Робота з антивірусною програмою DrWeb
- •4.4.Проблеми захисту інформації в сучасних системах
- •Аутентифікація
- •Контрольні запитання
- •5.1.Системи автоматизації діловодства і документообігу
- •5.2. Системи автоматизації ділових процесів
- •2. Документування управлінської діяльності установ
- •3. Приймання, розгляд і реєстрація документів
- •4. Складання та оформлення службових документів
- •4.1. Складання документів
- •4.2. Оформлення документів
- •4.3. Датування документів
- •4.4. Індексація документів
- •4.5. Погодження документів
- •4.6. Засвідчення документів
- •4.7. Адресування документів
- •4.9. Відмітки про проходження та виконання документів
- •4.10. Оформлення копій документів
- •5. Порядок оброблення та надсилання вихідних документів
- •6.3. Здійснення контролю за виконанням документів
- •7. Складання номенклатур і формування справ
- •7.1. Складання номенклатур справ
- •7.2. Формування справ
- •7.3. Оперативне зберігання документів
- •8. Підготовка справ до зберігання та використання
- •9. Функції діловодної служби
- •10. Механізація і автоматизація діловодних процесів
- •Реєстраційно-контрольна картка
- •Перелік обов'язкових реквізитів для заповнення машиноорієнтованої реєстраційно-контрольної картки (ркк)
- •Склад реквізитів організаційно-розпорядчих документів
- •Державний комітет архівів україни наказ
- •Примірний перелік документів, на які ставиться гербова печатка
- •5.3. Робота з програмою FineReader
- •5.4.Сутність, системи та учасники електронної комерції
- •5.5. Держава як учасник електронної комерції
- •Контрольні запитання
- •Тема 6:Правові інформайційно-пошукові системи:
- •1.Інтерфейс системи Комп’ютерна правова система ліга:закон Основне Меню
- •Лабораторно – практична робота
- •Методика виконання
- •6.2.Пошук документів Пошук за реквізитами Вікно “Запит на пошук за реквізитами”
- •Пошук за контекстом
- •Пошук за Динамічним навігатором
- •Пошук за тематичними напрямками
- •Пошук за ключовими словами
- •Пошук за офіційним опублікуванням
- •Пошук за опублікуванням в періодиці
- •Лабораторно – практична робота
- •Методика виконання
- •6.3.Нормативна база. Пошук за тематичними напрямками
- •Моніторинг
- •Лабораторно – практична робота
- •Методика виконання роботи
- •6.4.База даних “Консультація”
- •Пошук за класифікатором бд “Консультації”
- •Пошук за ключовими словами бд “Консультації”
- •Пошук за джерелами опублікування бд “Консультації”
- •Лабораторно – практична робота
- •Методика виконання
- •6.5.Результати пошуку Перелік документів
- •Лабораторно – практична робота
- •Методика виконання
- •6.6.Робота з документами
- •Редагування раніше створених закладок
- •Пошук за закладками у даному документі
- •Пошук за всіма закладками системи
- •Визначення параметрів друку, які може регулювати система “ліга:закон”
- •Експорт до ms word
- •Збереження у файлі
- •Робота з перекладачем
- •Інформаційна картка документа
- •Режим перегляду графічних зв’язків відкритого документу з іншими нормативними документами
- •Лабораторно – практична робота
- •Методика виконання
- •6.7.Робота з папками Елементи папок
- •Створення і ведення папок
- •1. Збереження документів
- •2. Збереження переліків
- •3. Збереження великих переліків
- •4. Збереження закладок
- •5. Збереження шаблона запиту в папці
- •6. Створення посилань на файли, які розташовані на диску комп’ютера окремо від системи ліга:закон
- •Лабораторно –практична робота
- •Методика виконання
- •Контрольні завдання:
- •Тема 7: Інформаційні системи законодавчих органів та органів юстиції України
- •7.1.Інформатизація законодавчого процесу України
- •7.2.Концепція створення єдиної інформаційної системи органів юстиції
- •7.3.Єдина державна автоматизована паспортна система (єдапс)
- •7.1.Інформатизація законодавчого процесу України
- •Структура системи законотворчого процесу
- •Електронна енциклопедія українського законодавства
- •Бази даних правової інформації
- •Світова електронна мережа правових документів Global Legal Information Network (glin)
- •Інформаційно-технічний комплекс “рада”
- •7.2.Концепція створення єдиної інформаційної системи органів юстиції
- •7.3.Єдина державна автоматизована паспортна система (єдапс)
- •Контрольні запитання
- •Тема 8:Інформаційні системи органів судової влади, прокуратури, судової експертизи та органів внутрішніх справ
- •8.1. Рівні та склад інформаційних обліків.
- •8.2.Інформаційні системи Державної автомобільної інспекції.
- •8.1. Рівні та склад інформаційних обліків.
- •8.2.Інформаційні системи Державної автомобільної інспекції.
- •Контрольні запитання
- •Перелік тестових запитань для проведення підсумкового заняття з самостійної роботи студентів з дисципліни “Комп’ютерні технології в юридичній діяльності”
- •Словник комп'ютерного жаргону
- •Література
Рубрика “Цікаво”
Якщо комусь відоме ім 'я американського вченого Дага Енгельбарта (Douglas або Doug Engelbart), то, імовірніше всього, воно асоціюється тільки з мишею — найпопулярнішим маніпулятором для керування курсором.
Саме він придумав і назвав пристрій „мишею". Миша принесла йому і славу, і нагороди, але, на жаль, тільки через тридцять років після її народження. Патент на мишу, термін дії якого зараз уже вичерпано, виявився вкрай невдало складеним: він поширювався не на ідею маніпулятора, а всього лише на механізм зчитування координат за допомогою двох ортогональна розташованих коліс. Сучасні миші мають інші механізми зчитування, тому компанії-виробники вільні від яких-небудь зобов'язань перед винахідником. Як тут не згадати прагматичного американця Зінгера, що запатентував голку з вушком у вістрі, чим забезпечив собі патентні винагороди незалежно від будови швейної машини. Досить довго суспільна думка зв'язувала появу миші з лабораторією XeroxPARC або першими ж моделями комп'ютерів компанії Apple. Це справедливо, що у велике життя миша вийшла саме відтіля, однак придумана вона була аж ніяк не там. Публічне визнання авторства за Енгельбартом відбулося тільки в 1998 p., коли йому була присуджена премія Lemelson - MIT Prize. Її грошове вираження - 500 тис. дол., і вона заснована для нагородження за видатні винаходи.
Практично одночасно відбулася ще одна знаменна подія - присудження Енгельбарту асоціацією Association for Computing Machinery (ACM) премії імені Алана Тьюринга. Цю куди більш скромну (всього 25 тис. дол.) нагороду іноді, однак, називають Нобелівською премією в галузі обчислювальної техніки. Вона з'явилася академічним визнанням інших фундаментальних робіт ученого, що стали ідейною основою для ряду ключових технологій у сучасних обчислювальних системах, інтерактивних засобах і комп 'ютерних мережах.
Принтер — друкуючий пристрій. Здійснює вивід інформації з комп'ютера у вигляді друкованих копій тексту або графіки. Існують тисячі найменувань принтерів. Але основних видів принтерів три: матричні, лазерні і струменеві.
Матричні принтери використовують комбінації маленьких голок, що б'ють по фарбуючій стрічці, завдяки чому на папері залишається відбиток символу. Кожен символ, що друкується на принтері, формується набором з дев'яти, 18 або 24 голок, сформованих у вигляді вертикального стовпчика. Недоліками цих недорогих принтерів є їхня гучна робота і невисока якість друку.
Лазерні принтери працюють приблизно так само, як ксерокси. Комп'ютер формує у своїй пам'яті „образ" сторінки тексту і передає його принтерові. Інформація про сторінку проектується за допомогою лазерного променя на барабан зі світлочутливим покриттям, що змінює електричні властивості залежно від освітленості. Після цього на барабан, що знаходиться під електричною напругою, наноситься барвний порошок - тонер, частки якого налипають на засвічені ділянки поверхні барабана. Принтер за допомогою спеціального гарячого валика протягує папір під барабаном; тонер переноситься на папір і „вплавляється" в нього, залишаючи стійке високоякісне зображення. .Лазерні принтери забезпечують високу швидкість друку при помірній ціні віддрукованої сторінки.
Струменеві принтери генерують символи у вигляді послідовності чорнильних крапок. Друкуюча голівка принтера має сопла, через які на сторінку виприскуються швидкосохнучі чорнила. Ці принтери вимогливі до якості паперу. Кольорові струменеві принтери створюють кольори, комбінуючи чорнило чотирьох основних кольорів -яскраво-блакитного, пурпурового, жовтого і чорного.
Спеціальні принтери для кольорового друкування - найкращі зображення (практично фотографічної якості) отримують на сублімаційних (dye sublimation) принтерах. У них фарбуючі стрічки нагріваються до температури близько 400 С, при цьому фарба випаровується і переноситься на спеціальний папір. Ці принтери та матеріали для них коштують дуже дорого.
Принтер зв'язаний з комп'ютером за допомогою кабеля, один кінець якого вставляється своїм роз'ємом у гніздо принтера, а інший - у порт комп'ютера (LPT або USB).
Порт - це роз'єм, через який можна з'єднати периферійні пристрої з центральними.
Кожен принтер обов'язково має свій драйвер - програму, що здатна переводити (транслювати) стандартні команди друку комп'ютера в спеціальні команди, що вимагаються для кожного принтера.
Плоттер - пристрій, що креслить графіки, малюнки або діаграми під керуванням комп'ютера.
Плоттери використовуються для одержання складних конструкторських креслень, архітектурних планів, географічних і метеорологічних карт, ділових схем. Плоттери малюють зображення за допомогою пера.
Роликові плоттери прокручують папір під пером, а планшетні плоттери переміщають перо через усю поверхню горизонтально лежачого паперу.
Плоттеру, так само як і принтерові, обов'язково потрібна спеціальна програма-драйвер, що дає можливість прикладним програмам передавати йому інструкції: підняти й опустити перо, провести лінію заданої товщини тощо.
Сканер - пристрій для введення в комп'ютер графічних зображень, тексту. Створює оцифроване зображення документа і поміщає його в пам'ять комп'ютера.
Якщо принтери виводять інформацію з комп'ютера, то сканери, навпаки, переносять інформацію з паперових документів у пам'ять комп'ютера. Існують ручні сканери, що прокочують по поверхні документа рукою, і планшетні сканери.
Якщо за допомогою сканера вводиться текст, комп'ютер сприймає його як графіку, а не як послідовність символів. Для перетворення такого графічного тексту в звичайний символьний формат використовують програми оптичного розпізнавання образів.
Модем - пристрій для передачі комп'ютерних даних на великі відстані по телефонних лініях зв'язку. Цифрові сигнали комп'ютера не можна прямо передавати по телефонній мережі, тому що вона призначена для передачі людської мови - безперервних сигналів звукової частоти.
Модем забезпечує перетворення цифрових сигналів комп'ютера в змінний струм частоти звукового діапазону - цей процес називається модуляцією, а також зворотне перетворення, що називається демодуляцією. Звідси назва пристрою: модем - модулятор/демодулятор.
Для здійснення зв'язку один модем викликає інший за номером телефону, а той відповідає на виклик. Потім модеми посилають один одному сигнали, узгоджуючи режим зв'язку. Після цього передавальний модем починає посилати модульовані дані з погодженою швидкістю (кількістю біт у секунду) і форматом. Модем на іншому кінці перетворює отриману інформацію в цифровий вид і передає її своєму комп'ютерові. Закінчивши сеанс зв'язку, модем відключається від лінії.
Керування модемом здійснюється за допомогою спеціального комутаційного програмного забезпечення.
Модеми бувають зовнішні, виконані у вигляді окремого пристрою, і внутрішні, що представляють собою електронну плату, встановлювану всередині комп'ютера. Майже всі модеми підтримують і функції факсів.
Факс - це пристрій факсимільної передачі зображення по телефонній мережі. Назва „факс" походить від слова „факсиміле" (лат. fac simile — зроби подібне), що означає точне відтворення графічного оригіналу (підпису, документа тощо) засобами друку. Модем, що може передавати й одержувати дані як факс, називається факсом-модемом.
Аудіоадаптер (Sound Blaster або звукова плата) - це спеціальна електронна плата, що дозволяє записувати звук, відтворювати його і створювати програмними засобами за допомогою мікрофона, динаміків, убудованого синтезатора й іншого устаткування.
Аудіоадаптер містить у собі два перетворювачі інформації:
^ аналого-цифровий, який перетворює безперервні (тобто аналогові) звукові сигнали (мову, музику, шум) у цифровий код і записує його на магнітний носій;
^ цифро-аналоговий - виконує зворотне перетворення збереженого в цифровому вигляді звуку в аналоговий сигнал, що потім відтворюється за допомогою акустичної системи.
Професійні звукові плати дозволяють виконувати складну обробку звуку, мають власну пам'ять із сотнями тембрів, звучань різних музичних інструментів. Звукові файли звичайно мають дуже великі розміри. Так, трихвилинний звуковий файл зі стереозвуком займає приблизно 30 Мбайт пам'яті. Тому плати Sound Blaster, крім своїх основних функцій, забезпечують автоматичне стискання файлів.
Сфера застосування звукових плат - комп'ютерні ігри, навчальні системи, рекламні презентації, „голосова пошта" (voice mail) між комп'ютерами, озвучування різних процесів, що відбуваються в комп'ютерному устаткуванні, таких, наприклад, як відсутність паперу в принтері тощо.
Вибрати динаміки для комп'ютера так само просто (і так само важко), як вибрати динаміки для домашньої стереосистеми або автомобіля. Якщо якість звуку має для вас значення, то не слід використовувати динаміки, що поставляються з комп'ютерними системами, слід придбати дещо більш досконале.
Якщо в стереофонічній системі є вільне вхідне розняття, то добру якість звуку можна отримати, підключивши вихід звукової плати до стереофонічної системи (перед включанням потрібно понизити рівень звуку, інакше, якщо вихідний рівень звукової плати перевищує вхідний рівень стереосистеми, остання може вийти з ладу).
Вибір тих чи інших динаміків залежить від їх використання - для ігор краще підійдуть динаміки з добрим відтворенням низьких частот, широкодіапазонні динаміки підійдуть як для прослуховування музики, так і для створення голосового супроводу навчальних систем, презентацій.
Мережеве обладнання. Для роботи комп'ютера в мережі, для підтримки роботи самої мережі використовують такі апаратні засоби.
Мережеві адаптери призначені для прийому і передачі даних. Відповідно до визначеного протоколу управляють доступом до середовища передачі даних.
Розміщаються в системних блоках комп'ютерів, підключених до мережі. До розняття адаптера підключається мережний кабель. У локальних мережах можуть використовуватись коаксіальний, волоконно-оптичний кабель, скручена пара. Скручена пара завдяки своїй практичності і невисокій ціні сьогодні є головним середовищем передавання в локальних мережах. Для підключення мережного кабелю до адаптера використовують конектори.
Для об'єднання комп'ютерів між собою використовують хаб (концентратор), саме до нього підключається мережевий кабель, що йде від комп'ютера. Хаб може об'єднувати як комп'ютери, так і окремі сегменти сітки. Повторювачі (репітери) - підсилюють сигнал у кабелі, якщо він має велику довжину. Міст (англ. Bridge) - зв'язує дві локальні мережі. Передає дані між мережами в пакетному вигляді, не роблячи в них ніяких змін. Маршрутизатор (англ. Router) поєднує мережі із загальним протоколом більш ефективно, ніж міст. Він дозволяє, наприклад, розщеплювати великі повідомлення на більш дрібні, забезпечуючи тим самим взаємодію локальних мереж з різними розмірами пакетів. Маршрутизатор може пересилати пакети на конкретну адресу (мости тільки фільтрують непотрібні пакети), вибирати кращий шлях для проходження пакета і багато чого іншого. Шлюз (англ. GateWay), на відміну від моста, застосовується у випадках, коли з'єднуються мережі, що мають різні мережеві протоколи. Повідомлення, що надійшло в шлюз від однієї мережі, перетвориться в інше повідомлення, що відповідає вимогам іншої мережі. Таким чином, шлюзи не просто з'єднують мережі, а дозволяють їм працювати як єдина мережа.
Ноутбук - це портативний персональний комп'ютер. Він може мати усі функції звичайного стаціонарного комп'ютера, але завжди має важливу перевагу. Ноутбук - це переносний комп'ютер, який можна використовувати в будь-якому місці, зокрема в дорозі. І якщо потужність процесора, обсяг оперативної пам'яті, ємність жорсткого диска сучасних ноутбуків порівняти з аналогічними параметрами настільних комп'ютерів, то ціна їх при рівних технічних характеристиках приблизно в два рази вища - це плата за мобільність.
Залежно від призначення, комплектації і розмірів ноутбуки поділяють на три класи:
^ ультрапортативний ноутбук.
Вам постійно потрібний комп'ютер, на роботі, вдома, у відрядженні, у дорозі. Він повинен бути дуже легким, невеликого розміру і сумісним зі стандарними програмами - Windows, Office тощо. Ваш вибір - ультрапортативний ноутбук.
Незважаючи на свої скромні розміри, ультрапортативний ноутбук має всі можливості повноцінного ноутбука: висока продуктивність завдяки використанню найсучасніших процесорів Intel Pentium III і Celeron, ємний жорсткий диск, високоякісний, хоча і невеликий екран.
Використання компонентів з дуже малим споживанням енергії, у першу чергу наднизьковольтних процесорів, забезпечує ноутбукам даного класу самий тривалий серед портативних комп'ютерів час роботи на акумуляторах - від 3,5 до восьми годин. Поряд із традиційними засобами комунікації - модемом і мережевою картою - саме в ноубуки цього класу в першу чергу впроваджують досягнення новітніх технологій, наприклад, засобу безпроводового зв'язку Bluetooth і безпроводового доступу до локальної мережі 802.11b.
Щоб максимально використовувати можливості ноутбука даної серії, можна встановити його на мультимедіа-базу, у якій є численні порти розширення, може бути встановлений CD-/DVD-ROM привід, додатковий акумулятор і навіть звукові колонки із сабвуфером. Підключений до неї ноутбук перетворюється в потужний багатофункціональний мультимедійний пристрій, не втрачаючи при цьому мобільності. Основні характеристики: вага - менша ніж 2 кг, товщина - 2,5 см і менша, у корпусі встановлений тільки жорсткий диск, використовуються зовнішні флоппі-дисковод і CD-/DVD-ROM привід. Діагональ екрана - 9; 10,4; 11,3; 12 дюймів;
^ тонкий і легкий ноутбук.
Ви - співробітник великої компанії або у вас - власний бізнес. Ви активно використовуєте комп'ютер дома і на роботі, часто їздите у відрядження і проводите презентації. Вам потрібний швидкий ПК невеликої ваги з максимальними мультимедіа - можливостями. Ваш вибір - тонкий і легкий ноутбук.
Його оснащеність і розмір екрана достатні для повноцінного використання на робочому місці. Щоб розширити можливості такого ноутбука при роботі в стаціонарних умовах (вдома або на роботі), використовують порт-реплікатор, що часто поставляється разом з ноутбуком. Підключивши до нього ноутбук, можна одержати доступ до локальної мережі офісу, використовувати зовнішню клавіатуру і монітор, додаткові пристрої збереження даних тощо.
Основні характеристики: вага - від 2,3 до 2,7 кг, товщина - від 22 мм, у корпусі встановлений тільки жорсткий диск, має універсальний відсік для установки в корпус модуля флоппі-дисковода або CD-/DVD-ROM/CD-RW, або комбінованого DVD/CD-RW приводу. Діагональ екрана - 12, 13,3, 14,1 дюйма. Рідше в цьому класі зустрічаються 15-дюймові екрани. Їх випускають IBM і Toshiba;
^ ноутбук "все-в-одному".
На вашому столі немає місця для системного блока, монітора, клавіатури, миші і купи проводів. Вам потрібний мобільний комп'ютер, що володіє всіма можливостями настільного ПК. Ваш вибір - ноутбук „все-в-одному".
Самий потужний і досить важкий портативний комп'ютер. Ноутбук цього класу, оснащений усім необхідним для роботи, призначений для заміни настільного комп'ютера і може організувати повноцінний „офіс на колінах" вдома або на роботі, не відмовляючись від мобільності. Основні характеристики: вага - від 3 до 3,7 кг, товщина - 3,7 см і більше, у корпусі встановлений жорсткий диск, дисковод для флоппі-дисків або LS-120, CD/DVD-ROM/CD-RW, або комбінований DVD/CD-RW привід, максимальна кількість інтерфейсних портів. Діагональ екрана- 14,1 або 15 дюймів (звичайно з процесором Intel Pentium III), рідше 12 або 13,3 дюйми (як правило, з процесором Celeron).
