15. Сутність трансакційного аналізу.

Трансакційний аналіз особистості побудований на своєрідному уявленні про структуру людської психіки. Засновником цього методу є американський психолог Брік Берн (1910—1970), який стверджував, що в кожній людині можна знайти три типи станів власного “Я”: Дитина, Дорослий, Батько. Трансакцією він вважав одиницю спілкування, яка може бути трансакційним стимулом або трансакційною реакцією

Структура особистості в трансакційному аналізі характеризується наявністю трьох его-станів: Батько, Дитина і Дорослий. Кожне его-стан являє собою особливий паттерн мислення, почуттів і поведінки. Виділення его-станів засноване на трьох аксіоматичних положеннях:

• кожен дорослий колись був дитиною. Ця дитина в кожній людині представлений его-станом Дитина;

• кожна людина з нормально розвиненим мозком потенційно здатний до адекватної оцінки реальності. Здатність систематизувати оновлювану ззовні інформацію і приймати розумні рішення відноситься до его-станом Дорослий;

• у кожного індивіда були або є батьки або замінили їх особи. Батьківське початок впроваджено у кожну особистість та приймає вид его-стану Батько

16. Особливості неофіційної групи.

За способом створення групи поділяють на офіційні (формальні) та неофіційні (неформальні).

Неофіційна група — це спільність людей, що виникла нерегульованим шляхом, стихійно на підставі спільності інтересів її членів, симпатій, єдності поглядів і переконань чи з інших мотивів. Так, неофіційними є групи осіб, що приятелюють між собою, шанувальники туризму, рибалки тощо.

Неофіційна група виникає на основі єдиної спрямованості психологічної мотивації - симпатій, переконань, визнання авторитетності, компетентності окремих особистостей у конкретних різновидах діяльності, певних захоплень у вільний від роботи час.

Асоціальні групи, норми поведінки і діяльності яких суперечать суспільно схвалюваним ціннісним орієнтаціям, здебільшого є неофіційними, неформальними.

16. У чому полягає призначення прикладної соціальної психології?

Прикладна соціальна психологія реалізується і як соціальна практика, і як теорія.

Як навчальна дисципліна, прикладна соціальна психологія покликана готувати спеціалістів, збагачувати спеціальними знаннями населення. Як теорія, вона повинна обслуговувати соціальну практику актуальними знаннями, методично забезпечувати професійну діяльність практичних соціальних психологів, чиї конкретні завдання регламентуються їх функціональними обов'язками.

Нині прикладна соціальна психологія успішно вирішує проблеми співвідношення стилю керівництва та ефективності групової діяльності, розв'язання конфліктів, оптимізації процесу прийняття групового рішення.

Прикладна соціальна психологія розглядає сім'ю як малу соціальну групу і як соціальний інститут з конкретною системою відносин між батьками, дітьми і батьками, між дітьми.

У своїй просвітницькій діяльності соціальна психологія зорієнтована на надання допомоги молодим людям у створенні сім'ї.

Прикладна соціальна психологія у правовій сфері сприяє і профілактиці протиправної поведінки, особливо неповнолітніх правопорушників.

Наукове і прикладне значення мають соціально-психологічні дослідження умов формування протиправної поведінки особистості, особливо неповнолітніх осіб, ролі первинних угруповань, в яких формується підростаюча особистість (сім'я, шкільний клас, підліткові і молодіжні об'єднання, сфера дозвілля). Юридична наука і практика потребують від соціальної психології відомостей про механізми впливу на підлітка групи членства, референтної групи, формування індивідуального ставлення до норм і цінностей групи, а також про оптимальні способи впливу на підлітка у складний період його розвитку чи в екстремальній ситуації.