Охарактеризуйте основні види комунікативних бар’єрів. Які процеси відносять до групової динаміки?

Назва бар'єра

Загальна характеристика

Причини виникнення

Смисловий

Непорозуміння між людьми, яке є наслідком того, що одне повідомлення має для них різний смисл — суб'єктивний зміст, якого набуває слово у конкретному контексті, в конкретній ситуації спілкування.

— незбігання смислів висловлювань, прохань, наказів та ін.;

— ігнорування поглядів, цінностей, системи особистісних смислів співрозмовника;

— відмінності у знаннях, інформаційному фонді співрозмовників та ін.

Логічний

Неадекватне розуміння інформації, породжене особливостями мислення партнерів по спілкуванню. За кожною думкою фігурує мотив, який і є первинною інстанцією у породженні мовлення

— неоднаковий вид мислення;

— використання операцій мислення;

— превалювання форм мислення в інтелекті кожного з партнерів та ін.

Фонетичний

Перешкода, створена особливостями мови того, хто говорить

— учасники комунікативного процесу розмовляють різними мовами і діалектами;

— співрозмовники мають суттєві дефекти мови та дикції;

— партнери по спілкуванню перекручують граматичну структуру висловлювань;

— невиразна мова, велика кількість слів-паразитів, мова- скоромовка або дуже голосна мова та ін.

Семантичний

Незбігання у системах значень партнерів по комунікації — тезаурусах, тобто лінгвістичного словника мови, з повною смисловою інформацією

— партнери користуються однаковими знаками (і словами) для означення різних речей;

— обмежений лексикон в одного зі співрозмовників;

— соціальні, культурні, психологічні, національні, релігійні, професійні, групові та інші відмінності;

— невідповідність між мовними засобами, що використовує комунікатор, і мовними ресурсами реципієнта;

— індивідуальні особливості реципієнта, передусім здатність оперувати мовою як засобом мислення та ін.

Стилістичний

Невідповідність стилю мови комунікатора і ситуації спілкування або стилю мови й актуального психологічного стану реципієнта

— панібратська манера спілкування;

— використання стилю спілкування, який може бути недоречним, занадто важким, не відповідати комунікативній ситуації і намірам партнера;

— використання стилю, який має примусові акценти .

— неправильна організація повідомлення;

— форма і зміст комунікації не відповідають одне одному;

— інформація передається науково-канцелярським стилем, який більш зрозумілий при читанні і утруднений при слуховому сприйнятті та ін.