11. Розкрийте сутність, значення і форми первинної професійної підготовки менеджерів. Наведіть класифікацію відповідних навчальних закладів.

Усю різноманітність методів навчання менеджерів можна об'єд­нати у дві групи: первинна професійна підготовка і післядипломне навчання. Первинна професійна підготовка має масовий характер та здійс­нюється організовано за стандартними навчальними планами і про­грамами; перебуває під постійним контролем держави. У системі вищої освіти України підготовка фахівців для різних галузей і сфер національної економіки проводиться за освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст (неповна вища освіта); бакалавр (ба­зова вища освіта); спеціаліст і магістр (повна вища освіта). Як найбільш поширена форма первинна професійна підготовка є відносно недорогою. Основним її недоліком є універсалізм. Щоб стати добрим фахівцем на конкретній посаді, випускник ВНЗ по­винен пройти певний період професійної та соціальної адаптації. Щоб претендувати на керівну посаду, необхідно попрацювати в організації певний час на нижчих посадах, вивчити виробництво, набратись досвіду, показати себе у конкретних справах.

Форми: денна (очна);вечірня;заочна, дистанційна;суботня;екстернатна.

Класифікація: Університет — багатопрофільний вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації; Академія — вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, Інститут — вищий навчальний заклад третього або четвертого рівня акредитації або структурний підрозділ університету, академії, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури.

12. Назвіть основних суб’єктів організації праці менеджера, визначте, які завдання кожен з них вирішує.

Основні суб’єкти організації праці менеджера: 1) вище керівництво; 2) функціональні підрозділи (забезпеч.інф-єю); 3) допоміжні служби; 4) секретар керівника; 5) сам керівник. Мету і результат праці визначає вище керівництво за участю економічних і частково технічних служб.

Спискову чисельність керівників теж визначає вище керівниц­тво у процесі проектування схеми управління підприємством і формування штатного розкладу.

Підбір керівників на вакантні посади переважно здійснюють менеджери вищого, частково середнього рівня управління за уча­стю служби персоналу чи відділу кадрів. Регламентація посадових обов'язків менеджерів — це преро­гатива вищого керівника, хоча проекти положень про структурні підрозділи і посадових інструкцій можуть розробляти як керівни­ки середнього рівня управління, так і фахівці функціональних підрозділів. Проекти внутрішніх нормативних документів, які регламентують порядок матеріального і морального заохочення менеджерів, підготовляє відділ організації праці та заробітної плати, а затверджує і вводить у дію перший керівник після погодження з профспілковим комітетом.

Проектування та раціоналізацію трудових процесів і проце­дур, нормування праці, планування виробничих завдань мене­джер переважно виконує самостійно, як правило, без участі керів­ництва чи функціональних підрозділів. Робочі місця менеджерів обслуговують секретарі, канцелярія, програмісти та інші фахівці з інформаційних технологій, бібліо­тека, архів підприємства, прибиральниці. Деяку інформацію для поточних і перспективних потреб керівник може діставати само­тужки. Контроль якості роботи менеджера здійснює вище керівницт­во, частково функціональні підрозділи у межах наданих їм прав. Сумлінний керівник не чекає, доки його хтось почне контролю­вати, він повинен сам постійно звіряти свої досягнення з запла­нованими показниками, аналізувати помилки, вдосконалювати організацію своєї діяльності.

13. Чим обумовлена емоційна і психологічна напруженість менеджера? Наведіть приклади. Праця менеджера за змістом і умовами виконання суттєво відрізняється від праці інших функціональних категорій праців­ників. Керівники вищого рівня несуть відповідальність за організацію в цілому, приймають рішення стратегічного характеру, а також здійснюють оперативне управління виробництвом особливо на середніх і малих підприємствах.

— емоційна і психологічна напруженість - щоденна робота є ду­же напруженою та виснажливою. Протягом дня доводиться ви­рішувати велику кількість різних і термінових питань, контакту­вати з багатьма людьми, а також зовнішніми організаціями; висока моральна та адміністративна відповідальність; динамізм змісту праці; ненормований робочий день – робочий день менеджерів вищого рівня триває 12 год і більше, а постійні думки про роботу не полишають керівника й у вільний час, якого і так залишається вкрай мало. Робочий тиждень тривалістю 60-80 годин – не рідкість, а інколи і норма. Структура щоденних витрат робочого часу має такий вигляд: -заплановані засідання, зустрічі – 59 -незаплановані зустрічі – 10% -робота з паперами – 22% -телефонні розмови – 6%

-поїздки, огляди – 3%.

Велика складність, напруженість, відповідальність праці менеджера вимагають ретельної підготовки кандидатів на керівні посади в організаціях.