127.Які вам відомі різновиди секретарських посад? Чим вони відрізняються?

Довідник кваліфікаційних характеристик працівників містить три основні секретарські посади, що використовуються в управлінні організаціями: секретар керівника, секретар-друкарка і секретар-стенографістка.

У великих організаціях поряд з посадою секретаря може бути й посада помічника керівника. У деяких комерційних організаціях існують посади секретар-референт або офіс-менеджер.

Посада секретаря вводиться до штатного розкладу організації за рішенням її керівника.

Так, основні обов’язки посад секретаря-друкарки передбачає друкування документів під диктовку, ведення документації, відповіді на телефонні дзвінки, відправлення і оформлення кореспонденції. Секретар –друкарка є посадою 1 рівня складності виконання функціональних обов’язків та кваліфікаційних вимог.

Посада другого рівня – секретар – передбачає щоденний перегляд пошти, відбір необхідної кореспонденції, відповіді на стандартні запити, індивідуальний підхід до телефонних дзвінків. Працівник,який обіймає дану посаду може приймати окремі самостійні рішення у стандартних ситуаціях.

Основні обов’язки посади секретаря –референта включають самостійне складання листів, контроль виконання документів і завдань, складання графіка робочого дня керівництва, огляд і підготовка інформації для керівництва. Секретар-референт приймає самостійні рішення у межах своєї компетенції

Працівник посади 4 рівня – референт – обробляє і розподіляє кореспонденцію, реферує інформацію та бере участь у переговорах. Референт виявляє серйозну ініціативу та може запропонувати власні рішення вирішення певної проблематики керівникові.

Найвищим рівнем секретарської посади є посада асистента керівника, офіс-менеджера, яка передбачає забезпечення діяльності офісу, розв’язання адміністративних питань, участь у розробці стратегії фірми тощо. Офіс-менеджер може вирішувати самостійно серйозні питання, бере участь в управлінні фірмою у межах делегованих шефом повноважень.

Для секретаря –друкарки достатньо буде вміти працювати із ПК, оргтехнікою, володіти діловодством та машинописом та пройти курс секретарів. Натомість для асистента керівника ще необхідно знати 2 іноземні мови, ВО, підготовку за профілем фірми, а також бажано стажування за кордоном.

128.Розкрийте сутність і значення контрактної форми наймання менеджерів та стимулювання їх праці.

Відповідно до пункту 3 статті 24 КЗпП України контракт укладається обов'язково в письмовій формі. Контракт повинен бути підписаний обома сторонами в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються в кожної сторони контракту. З метою здійснення контролю за додержанням умов контракту, за згодою працівника копію укладеного контракту може бути передано профспілковому або іншому органові, уповноваженому працівником представляти його інтереси.

У тексті контракту визначається, з якого часу він набуває чинності: з дати підписання його обома сторонами або з конкретної дати, що погоджена сторонами.

Змістом контракту є права, обов’язки та відповідальність сторін.

У контракті також визначаються умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників, режим робочого часу та часу відпочинку, тривалість відпустки та інші умови організації праці, необхідні для виконання зобов'язань, прийнятих на себе сторонами контракту, строк дії контракту та підстави його припинення або розірвання. У контракті також можуть встановлюватися підвищені гарантії та компенсації, пільги, не встановлені чинним законодавством.

Особливістю контрактної форми наймання працівників на роботу є те, що контракт є строковим трудовим договором. Контракт може бути розірваний достроково як з ініціативи працівника, так і з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

.Надбавки до посадового окладу повинні встановлюватися за зобов'язання довгострокового характеру: випуск конкурентоспроможної на світовому ринку, експорт продукції, підвищену складність управління (генеральним директорам і директорам великих підприємств). Премії і винагороди мають виплачуватися за виконання конкретних показників і зобов'язань з ефективного господарювання, розмір яких може бути встановлений у контракті.Розмір змінної частини заробітної плати повинен бути достатнім до створення необхідної матеріальної зацікавленості працівників у виконанні зобов'язань, передбачених у контракті.Також додатковими стимулами до праці можуть бути обумовлені в контракті питання страхування й пенсійного забезпечення та різні соціальні гарантии.