103. Розкрийте технологію підготовки та ухвалення управлінських рішень.

Кожен керівник протягом робочого дня , миттєво оцінюючи ситуацію, приймає багато нескладних рішень, для ухвалення яких не потрібна жодна технологія. Інша річ, якщо керівник стикається із складною проблемою, для розв”язання якої готового рішення немає, а досвід та інтуіція виявляються недостатніми Типова технологія підготовки відповідального і нестандартного управлінського рішення включає виконання таких послідовних дій:

- ознайомлення з ситуацією та її детальний аналіз;

- з’ясування внутрішніх і зовнішніх чинників, які зумовили виникнення ситуації;

- виявлення вирішальних, головних чинників та відкидання другорядних, малозначущих;

- визначення методів опрацювання рішення;

- за наявності кількох варіантів обговорення кожного з них і вибір оптимального для даної ситуації;

- оцінювання можливих результатів ухвалення рішення та побічних наслідків: економічних, соціальних, екологічних, політичних. У процесі підготовки рішень можуть застосовуватися різноманітні методи:

- головної або ключової ланки;

- аналогії;

- колективного обговорення (мозкового штурму);

- економіко-математичного моделювання;

- функціонально-вартісного аналізу та ін.

Роль керівника полягає в тому, щоб обрати найвигідніший метод. Якщо він має сумніви, то має залучити до цієї справи кваліфікованих консультантів, експертів, помічників.

Підготовлене в одному або кількох варіантах рішення слід усебічно його оцінити до оголошення його обов’язковим для виконання.

У процесі оцінювання варіантів рішень важливо враховувати наявність потрібних ресурсів, економічну ефективність і соціальну доцільність, можливості повного або часткового впровадження, кадрове забезпечення. Не варто забувати і про оцінювання можливих наслідків

103. Розкрийте сутність і значення підсумкового контролю. Хто його здійснює? Контроль д-ності персоналу - одна з функцій мдж-ту, це аналітично-оцінна функція управління, спрямована на безумовне досягнення запланованих параметрів діяльності організації, структурних підрозділів, кожного працівника. Контроль на п-стві буває поточним, запобіжним і підсумковим. Поточний контроль повинен охоплювати всі ел-ти орг-ї: гроші, матеріали, обладнання, людей.

Підсумковий контроль здійснюється наприкінці звітного періоду. Так наприкінці року керівник окремого підрозділу повинен підсумувати рез-ти роботи, оцінити успіхи, повідомити про реальні рез-ти, які отримані в кінці року у порівнянні з задачами, що були поставлені на початку року. Одночасно він аналізує та обґрунтовує причини відставання або невдачі підрозділу. Такий звіт повинен бути схваленим й вищестоящім керівництвом, який дає власну оцінку рез-там роботи підрозділу. Підсумковий контроль відбувається після завершення процесу. Його призначення - дати оцінку отриманим результатам, порівняти їх з тим, що планувалось досягти .

Підсумковий контроль не впливає на результат, але дає важливу інформацію про якість, дотримання часових параметрів, ступінь використання ресурсів тощо. Маючи таку інформацію, менеджери можуть аналізувати причини виявлених недоліків і вдосконалювати усі аспекти підготовки до наступних циклів виробництва.