88.Розкрийте сутність інформаційної системи підприємства та її роль в інформаційному обслуговуванні менеджерів.

Інформаційна система — організована сукупність взаємопов'я­заних елементів: носіїв і потоків інформації, методів і засобів її перероблення, а також працівників, що беруть участь в інформа­ційних процесах, тобто реалізують інформаційні технології. На виробничому підприємстві між структурними підрозділа­ми щоденно циркулюють величезні обсяги різноманітної інфор­мації. Практично кожен структурний підрозділ являє собою і джерело інформації, і водночас її адресат.

На сучасному етапі розвитку інформаційних систем і технологій надійне інформаційне забезпечення менеджерів можливе за умови створення і використання ефективних систем підтримки прийняття рішень (СППР). Ці системи призначені для підтримки різних видів діяльності та прийняття рішень стосовно слабо структурованих і неструктурованих проблем.

У практичній діяльності використовують СППР двох основних типів: корпоративні та настільні.

Корпоративні системи з’єднують з великим сховищами даних, що дозволяє користуватись ними багатьом менеджерам підприємства для вирішення різноманітних управлінських завдань.

Настільні системи малопотужні і розраховані на потреби одного окремого менеджера, знаходяться в основному на його персональному комп’ютері.

СППР включає такі кмпоненти: интерфейс користувача, систему керування базами даних, систему керування базами моделей, систему керування повідомленнями.

Важливою складовою СППР є подсистема даних, яка складається з двох частин: бази даних і системи керування базой даних.

89.Розкрийте сутність і порядок делегування повноважень керівника. Які повноваження керівника делегувати недоцільно?

Повноваження – право надане комусь на здійснення чогось.

Делегування — це перерозподіл обов’язків, прав і відповідальності між керівником і підлеглими йому працівниками. Делегування необхідне, оскільки менеджеру не вистачає часу для ефективного виконання покладених на нього завдань. Тому невипадково вміння делегувати розглядають як одну з найважливіших якостей менеджера. Менеджер повинен делегувати виконавцю повноваження, достатні для виконання завдання, за яке виконавець бере на себе відповідальність. Таким чином, за керівником у будь-якому випадку залишається управлінська відповідальність, яка не може бути делегована. У свою чергу, особи, яким делегували повноваження, відповідальні перед своїм безпосереднім керівником. Делегування повноважень передбачає посилення ролі контролю виконання завдання. Чим більшу частину своїх обов'язків і прав менеджер передає (делегує) іншим особам, тим повнішою, достовірнішою і своєчаснішою має бути інформація про те, як ці особи виконують покладені на них обов'язки і використовують надані їм права. Тому система контролю повинна передбачати постійну та оперативну інформацію менеджера про хід виконання працівником делегованих йому обов'язків і використання прав. При делегуванні слід додержувати відповідності виконуваних обов'язків обсягу наданих працівникові прав. Якщо обсяг делегованих обов'язків перевищує права працівника, то виникає реальна загроза їх невиконання; коли прав більше, ніж обов'язків, створюється атмосфера безвідповідальності і безконтрольності.

Не підлягають делегуванню такі функції і напрямки діяльності керівника, як встановлення цілей; прийняття рішень; контроль результатів; перспективне планування; завдання особливої важливості; завдання високого ступеня ризику; незвичайні, виняткові справи; термінові справи; завдання виключно довірчого характеру; рішення щодо концепції маркетингу; остаточні рішення щодо напрямків фінансової, кадрової і соціальної політики.