80. Якими документами внутрішнього походження регламентується праця менеджерів? Крім документів які чинники використовуються для впливу на керівників?

Діяльність вищого керівництва організації регламентують: статут організації, контракт з роботодавцем, колективний договір, ухвали загальних зборів трудового колективу, зборів акціонерів, єдиний графік проведення в організації ділових нарад, зборів засідань вченої ради, балансової комісії. Діяльність заступників першого керівника організації, крім названих документів, регламентують: наказ першого керівника про розподіл повноважень між ним та його заступниками; накази по організації з питань поточної діяльності. Для регламентування праці керівників лінійного управління використовують: положення про структурний підрозділ; штатний розклад; план виробництва; норми і ліміти витрачання ресурсів; технічні умови та стандарти якості; правила та інструкції з охорони праці та пожежної безпеки; правила внутрішнього трудового розпорядку. Діяльність персоналу функціональних служб: організаційна структура управління, схема інформаційних потоків, документація з технології управління, положення про структурний підрозділ, посадові інструкції. Регламентування може бути жорстке та само регламентування. Для керівника більш ефективним є другий вид, коли він має можливість на основі рекомендацій здійснити вільний вибір прийнятих методів, порядку, послідовності виконання роботи, проявити ініціативність та підприємслевість.

81. Розкрийте сутність і зміст інформаційного процесу в управлінні підприємством. Наведіть приклади.

Інформаційний процес — сукупність операцій і процедур з утворення інформації, передавання її на відстань, перетворення, зберігання та пошуку. Схема передачі інформації: джерело інформації — канал передачі — приймач інформації. Джерелом інформації  (зовнішні: соціально-економічне законодавство та підзаконні акти; внутрішні звіти та документація про стан виробничого потенціалу підприємства; діяльність виробничих підрозділів; потреби та інтереси персоналу; діяльність функціональних підрозділів; діяльність обслуговуючих та допоміжних підрозділів);  Каналами передачі: телефон,факс, електронна пошта та звичайна, соціальні мережі, загальні інформаційні бази даних, задокументована звітність, передача підчас безпосереднього чи опосередкованого спілкування). Приймачами інформації: персонал, вище керівництво. Приклад: на виробничому підприємстві між структурними підрозділа­ми щоденно циркулюють величезні обсяги різноманітної інфор­мації. Практично кожен структурний підрозділ являє собою і джерело інформації, і водночас її адресат. Виробничі підрозділи у процесі функціонування надають ін­формацію про стан виконання виробничих планів, якість продук­ції, виконання поставок за контрактами, обсяги та вартість вико­ристаних ресурсів, обсяги фактично нарахованої заробітної плати, продуктивність праці й виробництва. Основним призначенням функціо­нальних підрозділів є забезпечення керівників усіх рівнів підго­товленою для прийняття рішень інформацією: маркетинговою, техніко-технологічною, кадровою, планово-економічною, організацій­ною та соціальною. Обслуговуючі та допоміжні підрозділи надають керівництву важливі відомості про стан виробничої та соціальної інфраструк­тури, витрати коштів і матеріальних ресурсів на утримання ремонт­них служб, транспортно-складського господарства, культурно-побутових об'єктів, житлового господарства

82. Що собою являє статут організації? Яка йому належить роль в управлінні підприємством?

Статут організації - основний документ, на основі якого діє підприємство. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу. У статуті підприємства визначаються: власник підприємства; найменування підприємства; місцезнаходження; предмет і цілі діяльності підприємства; органи управління підприємства і порядок їх формування; компетенція і повноваження трудового колективу підприємства та його виборних органів; орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та інше); порядок утворення майна підприємства; умови реорганізації та припинення діяльності підприємства. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несе власник (власники) або уповноважені ним (ними) органи, які подають документи для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Саме тому потрібно звернутися по допомогу до юриста, оскільки він знає, як підготувати установчі документи так, щоб врахувати всі вимоги законодавства й відобразити в цих документах інші відомості, що не суперечать законодавству і є важливими для діяльності майбутнього підприємства.