3. Характеристика спеціальних, особливих психологічних вимог до особистості викладача вищої школи.

Потрібно зауважити, що загальні властивості не дають змоги розкрити усю специфіку викладача вищої школи, тому потрібно говорити про особливі, специфічні психологічні якості педагога, що роблять яскравими та перспективними його професійні можливості та здібності.

• Педагогічна майстерність - уміння, найвища вправність у навчально-виховній діяльності професійно готового педагога. Складниками цієї майстерності є.

- робота педагога за покликанням, відчуття професійного щастя від спілкування з вихованцями, любов до студентів та до професії. Великим щастям для людини, на думку В.О. Сухомлинського, є віддача своїх духовних сил іншій людині. Не випадково його життєвим кредо була славнозвісна формула педагогічного щастя: «серце віддаю дітям!»;

- наявність гуманістичного світогляду, повага до студента, віра в його сили й можливості, засновані на наявності професійних знань;

- висока моральність педагога, що ґрунтується на національній самосвідомості, духовному потенціалі та гуманних загальнолюдських якостях: бути, насамперед, людиною, а вже потім – професіоналом. Висока моральність викладача є найважливішою умовою його педагогічної майстерності, запорукою того, що вихованці сприйматимуть його як свого провідника до вершин моралі. Ця ж якість допомагає педагогу невимушено підтримувати необхідні для гуманістичного виховання студентів контакти з їх батьками та своїми колегами;

- громадянська вихованість, тобто потрібно бути свідомим законослухняним громадянином з активною життєвою позицією.

• Креативність. Розвиток креативності спрямований на досягнення спеціалістом високого рівня професіоналізму, духовної вершини, тобто сприяє самоактуалізації особистості. Деякі дослідники⁵ визначають креативність як комплекс інтелектуальних і особистісних особливостей індивіда, що сприяють самостійній постановці проблем, народженню значної кількості оригінальних ідей і нешаблонному їх вирішенню. Складовою креативності є творча активність, що породжує щось якісно нове, вирізняється неповторністю, оригінальністю, суспільно-історичною унікальністю. Науковець Н. Яремчук зазначає, що формою прояву креативного мислення є рефлексія, яка спрямована на розуміння суб’єктом самого себе, власної діяльності⁶. Особливістю рефлексивної культури викладача є його здатність спостерігати, оцінювати, самоідентифікувати себе з педагогічним ідеалом і на цій основі робити прогнози для себе та для інших.

Науковцем С.О. Сисоєвою запропонований варіант найважливіших рис педагогічної креативності:

• високий рівень соціальної й моральної свідомості;

• пошуково-проблемний стиль мислення;

• розвинені інтелектуально-логічні здібності (вміння аналізувати, обґрунтовувати, пояснювати, виділяти головне тощо);

• проблемне бачення;

• творча фантазія,

• розвинена уява;

• специфічні особистісні якості (сміливість, готовність до ризику, цілеспрямованість; допитливість, самостійність, наполегливість, ентузіазм);

• специфічні мотиви (необхідність реалізувати своє “Я”, бажання бути визнаним);

• творчий інтерес, захопленість творчим процесом, прагнення досягти найбільшої результативності в конкретних умовах праці.

Для викладачів із високим рівнем сформованості творчої компетентності

характерним є :

• специфічний характер пізнання, що ґрунтується на ускладненому наслідуванні, здатності кардинально змінювати настанову інтелекту (якщо вона неефективна) при вирішенні педагогічних проблем;

• евристичні вміння, які є передумовою виникнення нових ідей;

• стиль роботи (здатність концентрувати увагу, вибіркове ставлення до

проблем, висока енергійність). У творчого викладача кожне заняття побудовано творчо, на засадах розвиваючого навчання, що сприяє розвитку у суб’єктів навчання мисленнєвих операцій, умінь аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, класифікації, визначення причинно-наслідкових зв’язків і залежностей фактів та явищ, а також їх логічного структурування, використання елементів дослідження, пошуку, визначення основного і другорядного. Крім того, для такого заняття є характерною багатоваріантність форм навчальної діяльності та методів її організації, прийомів реалізації його мети, що надає широкі можливості для здійснення індивідуального підходу в навчанні і вихованні.

• Мобільність – викладач ВНЗ, який працює в нових умовах вищої школи, повинен володіти особистісною і соціальною мобільністю, крім того, – мобільністю знань. Відмова від стереотипів, здатність до інновацій, інтерес до всього нового, але в контексті критичного осмислення запропонованого, уміння підібрати найбільш ефективну для вирішення педагогічного завдання технологію – усе це визначає мобільність творчого викладача вищої школи

• Організаційна інтуїція - здібність швидко і глибоко розуміти особливості іншої людини і «відображати» її, уміло змінюючи тон і форму звертання, засоби і методи дії. Людина, що володіє організаційною інтуїцією, легко

визначає, на що здатний той чи інший працівник, легко відрізняє зміни взаємин у колективі, уміло групує людей у залежності від їхніх симпатій і антипатій. Це прояв психологічної вибірковості наставника. Такий педагог нерідко здатний скласти швидку і точну психологічну характеристику людини, дати влучний словесний, а часом і мімічний портрет. У нього розвинена схильність до психологічного аналізу, пояснення поведінки і вчинків інших людей і своїх власних. Уміння знайти для кожного його місце в спільній для студентів справі, відповідно до індивідуальних особливостей характеру, психологічного складу — це теж організаційна інтуїція. Для наставника ця якість - позначимо її як практично-психологічний розум⁷ - є особливо цінною. І чим напруженіша робота, чим сильніше стомлення, чим складніша ситуація, тим потрібніша, більш актуальна ця практично-психологічна підготовка наставника, його уміння розмірити реальні можливості з поставленими завданнями, привести їх у відповідність один з одним.

• Психологічний такт — це уважність, чуйність, уміння вибрати єдиний вірний спосіб відносин з студентами, сприйняття суб'єктивних особливостей людей. Психологічний такт наставника групи студентів — це уміння завжди залишатися самим собою, зберегти якості, завдяки яким йому виявили довіру. Найменший прояв гордості, тону, що повчає, викликають різку негативну реакцію молоді, тоді як природність, справедливий, об'єктивний підхід до студентів - якості, що особливо нею цінуються. Важливим в даному контексті постає питання про роль гумору в навчанні. З цього приводу чудово сказав дитячий письменник Дж. Родарі: "Найбільший оман щодо навчального процесу полягає в думці, що цей процес повинен проходити похмуро ". Жарт на заняттях виконує як мінімум три функції. Перша, найбільш добре відома - релаксаційна. Студенти втомилися або занадто напружені, викладач пожартував, вони посміялися і їм стало легше. Друга функція гумору визначається необхідністю розвитку у студентів найважливішої якості - захопленості своєю справою. Моральний обов'язок викладача, поряд з іншими, полягає в тому, щоб передати учням своє небайдуже ставлення до науки, і одна з ознак цієї небайдужості - здатність знаходити у своїй професійній сфері «смішне». В етичному аспекті найголовніша функція жарту - особистісно - комунікативна. Гумор можна розглядати як один з найважливіших шляхів вироблення уявлення про особистость викладача й один зі способів встановлення міжособистісних контактів. При цьому дуже істотним є дотримання правила: іронія викладача повинна бути спрямована в першу чергу на самого себе. Тільки якщо він здатен посміятися над собою - набуває право пожартувати і на адресу студентів.

• Інтелігентність, яка виявляється в морально-поведінковому стилі викладача, закріплюється в глибині його професійної обізнаності й широчині загальнокультурної впливовості, тонкощах естетичних поглядів, смаків та ідеалів⁸.

У сучасного викладача повинно бути сформовано цілий ряд умінь: вміння сконструювати і виконати промову, вміння заставити себе слухати, вміння залишити від цього слід у людей, інші. Усі їх можна у певному наближенні звести, на думку професора О. О. Леонтьєва, до таких видів умінь: комунікативних, гностичних, перцептивних.